20 квітня 2016 року 10год.51 хв.Справа № 808/978/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Петров Г.М.,
відповідача: представник Близнюк К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства "Мотор-Банк"
до Головного Управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації,
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Мотор-Банк" (далі по тексту постанови - позивач, ПАТ "Мотор-Банк") звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якому просить визнати недійсною та скасувати індивідуальну податкову консультацію від 17.02.2016 № 521/10/08-01-15-01-10.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідно до п.197.12 ст. 197 ПК України, звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення. Водночас, на запит позивача відповідач роз'яснив, що операції звільнені від оподаткування, належать до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг. Позивач вважає таку податкову консультацію недійсною та просить її скасувати.
Відповідач подав письмові заперечення проти позову. В судовому засіданні представник відповідача зазначає, що на запит позивача відповідач листом від 17.02.2016 № 521/10/08-01-15-01-10 довів позицію ДФС України, висловлену в листі ДФС України від 28.12.2015 № 27865/6/99-95-42-01-16-01, яка лишається незмінною та підтверджена також листом ДФС України від 23.03.2016 № 3035/Н/99-95-42-01-14. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на таке.
02.02.2016 позивач звернувся з відповідача з листом про надання роз'яснення щодо застосування норм Податкового кодексу (вих.12/330 від 02.02.2016) (а.с.8). У вказаному листі позивач просить відповідача надати консультацію щодо практичного застосування норм податкового законодавства, а саме: Відповідно до пункту 181.1 ст. 181 Кодексу, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. Питання: Чи правильно банк розуміє, що операції, звільнені від оподаткування (ст. 197) не є операціями з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, для цілей реєстрації платником податку на додану вартість?
17.02.2016 відповідач за вихідним номером 521/10/08-01-15-01-10 направив позивачу лист про надання відповіді, в якому, з покликанням на лист ДФС України від 28.12.2015 № 27865/6/99-95-42-01-16-01 повідомляє, що особа в обов'язковому порядку повинна зареєструватися платником податку на додану вартість, якщо вона здійснює операції, які є об'єктом оподаткування (в тому числі і ті, які звільнені від оподаткування), і загальна сума таких операцій перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).
Позивач з такою консультацією не погодився та оскаржив її до суду.
Відповідно до ст.ст. 52, 53 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Платник податків може оскаржити до суду надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладений в письмовій або електронній формі, який, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Наведені законодавчі приписи свідчать на користь висновку про те, що податкова консультація являє собою здійснене податковим органом у відповідь на звернення платника (платників) податків тлумачення певної норми закону, яка регулює порядок стягнення, адміністрування, нарахування або сплати податків і зборів.
Щодо змісту поставленого позивачем питання та наданої з цього приводу консультації слід зазначити таке.
В силу вимог п. 181.1 ст. 181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Згідно зі ст. 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків.
За правилами п. 194.1 ст. 194 ПК України, операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.
Поруч з цим, у ст. 196 ПК України наведено перелік операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, а стаття 197 ПК України містить перелік операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ.
Аналізовані законодавчі положення дають підстави для висновку, що законодавець розрізняє оподатковувані операцій (тобто ті, що оподатковуються за відповідною ставкою) та операції, що звільнені від обкладення ПДВ. Оскільки пункт 181.1 ст. 181 ПК пов'язує обов'язковість реєстрації платником ПДВ саме з обсягом оподатковуваних операцій, то операції, які звільнені від оподаткування ПДВ, не впливають на виникнення такого обов'язку.
За таких обставин суд вважає, що податкова консультація, викладена в листі від 17.02.2016 № 521/10/08-01-15-01-10, є протиправною, оскільки суперечить нормам та змісту податку на додану вартість, що є підставою для її скасування.
Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, присуджуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію, викладену в листі Головного Управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 17.02.2016 №521/10/08-01-15-01-10.
Присудити на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Мотор-Банк" (код ЄДРПОУ 35345213) судові витрати у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Дуляницька