м. Вінниця
18 квітня 2016 р. Справа № 802/287/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
за участю:
секретаря судового засідання: Коляденка Олександра Леонідовича
представників позивача: Кузьменко В.М., Миколюка О.А., Луговського А.С.
представників відповідача: Артеменко М.В., Терепи С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромпереробка"
до: Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромпереробка" до Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 25 лютого 2016 року є протиправним та прийняте у спосіб, не передбачений податковим законодавством та просить його скасувати.
В судовому засіданні представники позивача надали пояснення, що повністю відтворюють зміст позовної заяви та просили задовольнити позовні вимоги.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Гайсинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агропромпереробка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2014 р., за результатами якої складено акт від 16.09.2014 р. № 730/2200/31613995. В акті зафіксовано порушення товариством п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 ст. 198, п. 209.2 ст. 209, п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 180511 грн., в тому числі: за липень 2013 року - 16642 грн. 00 коп., серпень 2013 року - 3019 грн. 00 коп.; вересень 2013 року - 1415 грн., жовтень 2013 року - 77319 грн.; листопад 2013 року - 28828 грн. 00 коп., грудень 2013 року - 10860 грн. 00 коп., лютий 2014 року - 1412 грн. 00 коп., березень 2014 року - 2521 грн. 00 коп.; травень 2014 року - 5381 грн. 00 коп., червень 2014 року - 33114 грн. 00 коп.; порушення п. 187.1 ст. 187, п. 209.2 ст. 209, п. п. 209.15.1, п. 209.15 ст. 209 ПК України, внаслідок чого ТОВ «Агропромпероробка» сума неправомірно отримано податкову пільгу в розмірі 147397 грн. 00 коп.; порушення ст. 288 ПК України, ст. 206 Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.2001р., внаслідок чого товариством з моменту використання земельної ділянки не укладено з Гайсинською міською радою договір оренди та не сплачено до бюджету орендну плату за земельну ділянку площею 80 га, яку фактично використовувало з квітня 2014 року, а договір оренди укладено 28.07.2014р. Умовно нарахована сума орендної плати становить 30931 грн. 63 коп.
На підставі висновків перевірки, які викладені в акті від 16.09.2014р. №730/2200/31613995 податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.10.2014р. №0000482200, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання на 373075 грн. 75 коп., з них основний платіж - 180511 грн. 00 коп., штрафні санкції - 192524 грн. 75 коп.
ТОВ «Агропромпереробка» оскаржувало в судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 02.10.2014р. №0000482200.
За результатами розгляду адміністративної справи №802/3915/14-а про визнання протиправним та скасування наказу про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2014р. №0000482200 ухвалою суду від 03.02.2016р. закрито провадження в цій справі в частині позовних вимог ТОВ "Агропромпереробка" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 02.10.2014 року № 0000482200 в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 108473 грн. 75 коп., з них за основним платежем - 48 335 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 60 138 грн. 75 коп. у зв'язку з досягненням сторонами податкового компромісу відповідно до рішення Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 26.01.2016 року № 7/22-05459140 про погодження застосування податкового компромісу з ТОВ "Агропромпереробка".
У зв'язку із зменшенням суми грошового зобов'язання внаслідок застосування процедури податкового компромісу, Гайсинською ОДПІ відкликано податкове повідомлення-рішення від 02.10.2014 року № 0000482200 та прийнято нове від 25.02.2016р. №0000012200, відповідно до якого визначено грошове зобов'язання на суму 264562 грн. 00 коп., з них основний платіж - 132176 грн. 00 коп., штрафні санкції - 132386 грн. 00 коп.
Позивач вважає таке податкове повідомлення-рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте не у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує наступне.
ТОВ «Агропромпереробка» зареєстроване платником ПДВ з 26.08.2008 р., яке анульовано 01.05.2013 р.
З 01.05.2013р. позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, свідоцтво № 200120317 НБ №116758 від 01.05.2013 р.
Гайсинська ОДПІ зазначає, що в порушення п. 187.1 ст. 187, п. 209.2 ст. 209 ПК України ТОВ «Агропромпереробка» занижено податкове зобов'язання з ПДВ по операції зарахування коштів від покупця ТОВ Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню (станом на 30.06.2014р. товари не були поставлені).
В ході судового розгляду справи встановлено, що 07.06.2012 р. між ТОВ «Агропромпереробка» (продавець) та ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» (покупець) укладено договір № 627. Відповідно до п.1.1 договору ТОВ «Агропромпереробка» (продавець) зобов'язується передати у власність покупця, а ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» (покупець) прийняти і оплатити слідуючий товар, зокрема кукурудзу в кількості 182 тонни. Сума договору разом з ПДВ в частині поставки кукурудзи складає 290600 грн. 28 коп. (п.1.2 договору). Відповідно до розділу 2 договору покупець зобов'язаний забрати товар в повному об'ємі і оформити приймально-здавальні документи. Товар вважається переданим покупцеві після оформлення приймально-здавальних документів. Датою поставки товару сторони вважають дату товарної накладної про передачу товару. Покупець зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок продавця гроші на суму поставленого товару.
01.10.2013р. між ТОВ «Агропромпереробка» (продавець) та ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» (покупець) укладено договір № ДГ-017. Відповідно до п.1.1 договору ТОВ «Агропромпереробка» (продавець) зобов'язується передати у власність покупця, а ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» (покупець) прийняти і оплатити слідуючий товар: кукурудзу в кількості 1000 тонн. Загальна сума договору разом з ПДВ складає 1380000 грн. 00 коп. (п.1.2 договору). Відповідно до розділу 2 договору покупець зобов'язаний забрати товар в повному об'ємі і оформити приймально-здавальні документи. Товар вважається переданим покупцеві після оформлення приймально-здавальних документів. Датою поставки товару сторони вважають дату товарної накладної про передачу товару. Покупець зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок продавця гроші на суму поставленого товару.
ТОВ «Агропромпереробка» було виписано податкові накладні від 31.07.2013 р. № 23/2 на суму 100000,00 грн. (ПДВ - 16666,67 грн.) та від 31.10.2013 р. № 11/2 на суму 462235,00 грн. (ПДВ - 77039,17 грн.).
30.10.2013р. між ТОВ «Агропромпереробка» (орендодавець) та ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» (орендар) укладено договір оренди №30/10/13. Відповідно до п.1.1 договору з метою зберігання зерна орендаря, орендодавець передає, а орендар бере в оренду складське приміщення площею 500 м 3. Термін оренди складає до 31.12.2014р. з моменту підписання даного договору.
На підтвердження здійснення операцій (передання товару) за договорами № 627 від 07.06.2012р., № ДГ-017 від 01.10.2013р. надано видаткові накладні №№: РН-0000076 від 17.09.2014р., на підставі якої видано 38950 кг кукурудзи на суму 54530 грн. 00 коп., РН-0000075 від 15.09.2014р. (40362 кг на суму 56506 грн. 80 коп.), РН-0000083 від 29.09.2014р. (15089 кг на суму 20425 грн. 40 коп.), РН-0000078 від 22.09.2014р. (39857 кг на суму 55799 грн. 80 коп.), РН-0000082 від 26.09.2014р. (38950 кг на суму 54530 грн. 00 коп.), РН-0000079 від 24.09.2014р. (40950 кг на суму 57330 грн. 00 коп.), РН-0000077 від 19.09.2014р. (40150 кг на суму 56210 грн. 00 коп.), РН-0000080 від 24.09.2014р. (40795 кг на суму 57113 грн. 00 коп.), РН-0000081 від 25.09.2014р. (39850 кг на суму 55790 грн. 00 коп.), РН-0000071 (16565 кг на суму 30000 грн. 00 коп.), РН-0000070 від 01.08.2013р. (38642 кг на суму 70000 грн. 00 коп.), РН-0000074 від 12.09.2014р. (26276 кг на суму 49923 грн. 70 коп.), РН-0000073 від 10.09.2014р. (26277 кг на суму 49926 грн. 30 коп.) (а.с. 70-78, 93-95), податковими накладними від 31.07.2013р. №23/2 на суму з ПДВ 100000 грн. 00 коп., від 31.10.2013р. №11/2 на суму з ПДВ 462235 грн. 00 коп. (а.с. 79-80).
На підтвердження проведення розрахунків між ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» (покупець) ТОВ «Агропромпереробка» (продавець) були надані платіжні доручення, виписки з рахунків банківської установи. А саме платіжні доручення №5 від 31.07.2013р. на суму 100000 грн. 00 коп., №29 від 31.10.2013р. на суму 18000 грн. 00 коп., №30 від 31.10.2013р. на суму 404370 грн. 00 коп., №4 від 31.10.2013р. на суму 30000 грн. 00 коп., №2 від 31.10.2013р. на суму 10000 грн. 00 коп. (а.с. 99-103). Банківські виписки від 31.10.2013р. (а.с. 83-85), від 31.07.2013р. , 31.10.2013р. (а.с. 96-97).
Так, пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що твердження відповідача про відсутність факту поставки товару (кукурудзи), в зв'язку з наявністю кредиторської заборгованості станом на дату проведення перевірки, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки перехід товару від продавця до покупця підтверджується наданими позивачем документами (видатковими накладними), а датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню. В свою чергу відповідно до вимог п. 209.2 ст. 209 ПК України сума ПДВ залишається в розпорядженні позивача.
Також податковий орган на суму списаної безнадійної заборгованості нарахував та визначив до сплати податкове зобов'язання з податку на додану вартість, при цьому вказав, що оскільки придбаний товар у ТОВ "Агропромпереробка" залишився не оплачений, податковий кредит підлягає коригуванню.
Однак суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на таке.
Судом встановлено, що в червні 2014 року по бухгалтерському обліку проведено списання кредиторської заборгованості, в результаті чого отримані товари (роботи, послуги) залишились не оплаченими та термін позовної давності минув по розрахунках з контрагентами ТОВ «Агро-Форум Трейдінг», ФОП ОСОБА_6, ФГ ОСОБА_7 (а.с. 86).
Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України, безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Податковим органом зазначено, що по бухгалтерському обліку ТОВ "Агропромпереробка" рахувалась кредиторська заборгованість по контрагентам ТОВ «Агро-Форум Трейдінг» в сумі 62400 грн. 00 коп., ФОП ОСОБА_6 - 94085 грн. 13 коп., ФГ ОСОБА_7 - 42200 грн. 00 коп. Загальна сума кредиторської заборгованості складає 198685 грн. 13 коп. по якій строк позовної давності минув.
На думку відповідача, позивач повинен був відкоригувати податковий кредит, в зв'язку з тим, що заборгованість, яка рахується за контрагентами стала безповоротною фінансовою допомогою.
Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Податковий кодекс України не містить норм, які б визначали, що наявність у платника податків безнадійної заборгованості тягне за собою коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту із ПДВ.
Виключний перелік підстав для коригування податкового кредиту із податку на додану вартість встановлений ст. 192 Податкового кодексу України. Норми вказаної статті не містять обов'язку коригувати податковий кредит у зв'язку із виникненням безнадійної заборгованості. Тому висновок податкового органу у цій частині є помилковим.
Що стосується порушення підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 ПК України, то відповідач вказує на те, що ТОВ «Агропромпереробка» при придбанні електроенергії, яка ним використовувалась частково для виготовлення сільськогосподарських товарів, а частково для інших товарів/послуг, не розподілено суму податкового кредиту виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 календарних попередніх звітних (податкових) періодів, в результаті чого завищено податковий кредит, який включено до загальної декларації.
Так, в силу приписів п. 209.2 ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 ПК України під виробничими факторами, за рахунок яких сформовано податковий кредит, зокрема розуміється: а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.
У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.
Як видно із розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (додаток 9 до податкової декларації з ПДВ за травень 2014 року) питома вага сільськогосподарських товарів становить 95, 69%. З 01.05.2013 р. позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. Податковий кредит в сумі 5404 грн. 00 коп. ТОВ «Агропромпереробка» було включено до загальної декларації за травень 2014 року (рядок 10.1 колонка Б), натомість позивач мав би включити 95,69% від 5404 грн.00 коп. (5381 грн. згідно акта перевірки) до податкової декларації з ПДВ для платників, які обрали спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства (рядок 10.1 колонка Б) за травень 2014 року, оскільки товариство обрало спеціальний режим оподаткування.
Водночас суд не погоджується з розрахунком податкового зобов'язання в цій частині, оскільки 5404 грн. х 95,69 / 100 = 5171 грн.00. - сума, яка мала бути включена до податкової декларації з ПДВ для платників, які обрали спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства (рядок 10.1 колонка Б) за травень 2014 року.
Також суд не погоджується із застосуванням до позивача штрафних санкцій в розмірі, який визначено ст. 123 ПК України.
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПК України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.
Твердження відповідача про використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивач податкову пільгу не отримував, включивши суму податкового кредиту до загальної декларації з ПДВ, а тому і не міг нею скористатись, в зв'язку з чим вірним, на думку суду, є застосування до позивача штрафної санкції, яка передбачена п. 123.1 ст. 123 ПК України (25%).
Отже грошове зобов'язання з податку на додану вартість позивача становить 5171 грн. 09 коп. основного платежу та штрафної санкції в розмірі 1292 грн. 77 коп. (25 % від 5171 грн. 09 коп.).
Відтак адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 25.02.2016р. № 0000012200 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 127004 грн. 91 коп. та штрафної санкції в розмірі 131093 грн. 23 коп. підлягає скасуванню.
При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.
Згідно положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стягнення судових витрат необхідно здійснити відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 25 лютого 2016 р. № 0000012200 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 127004 грн. 91 коп. та штрафної санкції в розмірі 131093 грн. 23 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромпереробка" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3871 (три тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 47 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович