26 квітня 2016 року Справа № 876/8384/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про часткове визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
21.07.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» звернулося в суд з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.09.2013 року № 00009222200 в частині нарахування пені в сумі 4697,60 грн., в іншій частині залишивши його без змін.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що дії Ківерцівської ОДПІ ГУ Міндоходів щодо нарахування пені в сумі 8 013 грн. 57 коп. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) за період з 23 червня 2013 року по 09 липня 2013 року в сумі 4697,60 грн. є неправомірними, оскільки придбаний ТзОВ «Волиньтехпром» у фірми «Ксучанг Фухуа Глас ЛТД» (Китай) товар за контрактом від 22 вересня 2012 року №0003 перетнув митний кордон України 22 червня 2013 року, що становить 11 днів прострочення терміну надходження товару, а не 29 днів як вказано відповідачем.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, а тому не має підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2013 року № 00009222200 в частині нарахування пені в сумі 4697,60 грн.
Не погодившись з вищенаведеною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ТзОВ «Волиньтехпром» є суб'єктом господарювання та зареєстроване в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 22 жовтня 2007 року, що підтверджується копією довідки відділу статистики у Ківерцівському районі Волинської області від 11 червня 2014 року №5/1-12/133(а.с.7).
В період з 27 серпня 2013 року по 01 вересня 2013 року Ківерцівською ОДПІ ГУ Міндоходів проведено невиїзну документальну перевірку, з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту №0003 від 22 вересня 2012 року по розрахунках з фірмою «Ксучанг Фухуа Глас ЛТД» (Китай), згідно інформації ПАТ «Креді Агріколь Банк», ТзОВ «Волиньтехпром» за період з 22 вересня 2012 року по 27 серпня 2013 року, за результатами якої складено акт від 09 вересня 2013 року №750/2200/35281349(а.с.26-32). Перевіркою встановлено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по контракту №0003 від 22 вересня 2012 року по розрахунках з фірмою «Ксучанг Фухуа Глас ЛТД» (Промисловий район Кужуанг, Юанлій Таун, Округ Ксучанг, Хенан Китай).
За наслідками перевірки Ківерцівською ОДПІ ГУ Міндоходів прийняте податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2013 року №0000922200, яким ТзОВ «Волиньтехпром» визначено суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 8013,58 грн.(а.с.35).
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Однак колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Пунктом 1 Постанови НБУ від 14.05.2013 року № 163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» передбачено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
З матеріалів справи слідує, що між ТзОВ «Волиньтехпром» та нерезидентом фірмою «Ксучанг Фухуа Глас ЛТД» (Промисловий район Кужуанг, Юанлій Таун, Округ Ксучанг, Хенан Китай) заключний контракт від 22 вересня 2012 року №0003 на імпорт скла зміцненого, безпечного для автомобілів(а.с.8-23). Загальна сума контракту - 1 000 000 доларів США. Умови поставки товару - CIF м. Одеса, або CIF м. Іллічівськ, або CIF м. Гдиня (Польща).
На виконання умов договору позивач здійснив часткове перерахування в сумі 35599,15 доларів США, зокрема: - 12 березня 2013 року перераховано 11523,84 доларів США, з граничним 90-денним терміном доставки товару - 10 червня 2014 року; - 15 квітня 2013 року перераховано 11523,84 доларів США, з граничним 90-денним терміном доставки товару - 14 липня 2014 року; - 17 червня 2013 року перераховано 12551,77 доларів США, з граничним 90-денним терміном доставки товару - 15 вересня 2014 року(а.с.33).
Судом першої інстанції встановлено, що товар скло зміцнене, безпечне для автомобілів, вагою 25929 кг від фірми «Ксучанг Фухуа Глас ЛТД» (Промисловий район Кужуанг, Юанлій Таун, Округ Ксучанг, Хенан Китай) фактично перетнув кордон України 22 червня 2013 року.
З ВМД №205070001/2013/037019 слідує, що митне оформлення вказаної партії товару, імпортованої на митну територію України, завершено 09 липня 2013 року на підставі документів, що подавалися для митного оформлення(а.с.25).
Позивач відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі Закон № 959-XII) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.
За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону № 959-XII та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імпорт це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону № 185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.
При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону № 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.
Згідно статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Відповідно до статті 322 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби комерційного призначення, якими вони переміщуються через митний кордон України, пред'являються у незмінному стані для митного контролю, а документи на ці товари, транспортні засоби подаються органам доходів і зборів у пунктах пропуску через державний кордон України та в інших місцях на митній території України, встановлених органами доходів і зборів для здійснення митного контролю та митного оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів у пункт пропуску через державний кордон України або інше визначене органами доходів і зборів місце.
Згідно з частиною 1 статті 195 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574, вантажна митна декларація (далі - ВМД) - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що оформлена ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон товарів, а є документом, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує наявність у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим, підтверджує, а не встановлює, права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій, тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну. При цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, наявність на якому запису митного органу "під митним контролем" з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 16.01.2012 року у справі № 21-412а11.
Згідно розрахунку про нарахування пені за прострочення термінів надходження імпортного товару ТзОВ «Волиньтехпром» за період з 22.09.2012 року по 27.08.2013 року Ківерцівською ОДПІ по платежу за імпорт скла зміцненого від 12.03.2013 року в розмірі 11523,84 дол. США за період з 11.06.2013 року по 09.07.2013 року (29 днів) нарахована пеня в сумі 8013,57 грн.(1002,57 дол. США)(а.с.34).
Як слідує з матеріалів справи, позивачем грошові кошти на виконання контракту від 22 вересня 2012 року №0003 на імпорт скла зміцненого, безпечного для автомобілів, в сумі 11523,84 дол. США перераховано 12.03.2013 року, а отже граничний 90-денний термін доставки товару є 10.06.2013 року.
Оскільки товар за вказаним контрактом надійшов на митну територію України та взятий під митний контроль 22.06.2013 року, то прострочення терміну доставки товару становить 12 днів, а не 29 днів як зазначає Ківерцівська ОДПІ.
Враховуючи вищенаведене, розмір пені за кожний день прострочення терміну надходження товару має становити 3315,98 грн.(11523,84*0,3%*12=414,86 дол. США).
З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про протиправність нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань на суму 4697,60 грн.
Разом з тим ТзОВ «Волиньтехпром» в апеляційній скарзі просило стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судових зборів. Колегія суддів вважає, що такі вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Відтак, колегія суддів вважає, що судові витрати по сплаті судових зборів понесені ТзОВ «Волиньтехпром» у розмірі 1096,20 грн. слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» задовольнити повністю.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року у справі № 803/1464/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 10.09.2013 року № 0000922200 в частині нарахування пені в сумі 4697,60 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто сім гривень шістдесят копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» витрати на сплату судового збору в сумі1096,20 грн. (одна тисяча дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: О.М. Гінда
А.І. Рибачук