26 квітня 2016 року Справа № 876/4242/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» та Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області до Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» про зобов'язання вчинити дії,-
25.04.2013 року Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт», в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила зобов'язати відповідача виконати пункти 2,3,4,6,8,9,10,12,13,14,15,18 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності відповідача.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що працівниками державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Івано-Франківськліфт" за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 08.02.2013 №810-21/03. З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому Комунальному підприємству "Івано-Франківськліфт" надіслано обов'язкові вимоги про усунення порушень за № 810-14/408, однак Комунальне підприємство "Івано-Франківськліфт" порушень не усунуло.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Комунальне підприємство "Івано-Франківськліфт" виконати пункти 2,6,8,9,12,14,15,18 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності КП «Івано-Франківськ». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачем на час розгляду справи не виконано пункти 2,6,8,9,12,14,15,18 Вимоги про усунення порушень в добровільному порядку, а тому слід зобов'язати відповідача виконати останні. Щодо пунктів 3,4,10,13 вказаної Вимоги, то постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2014 року встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області оскаржувана вимога в частині пунктів 3,4,10,13 прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України, а тому суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову в цій частині.
Не погодившись з вищенаведеною постановою, Комунальне підприємство "Івано-Франківськліфт" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Також, не погодившись з вищенаведеною постановою, Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання виконати пункти 3,4,10,13 Вимоги та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити в цій частині.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» слід задовольнити повністю, апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Івано-Франківськліфт" за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 08.02.2013 №810-21/03(а.с.16-54).
З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, Комунальному підприємству "Івано-Франківськліфт" надіслано обов'язкові вимоги про усунення порушень за № 810-14/408(а.с.55-69).
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання виконати пункти 2,6,8,9,12,14,15,18 Вимоги про усунення порушень. Також, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову про зобов'язання відповідача виконати пункти 3,4,10,13 Вимоги про усунення порушень.
Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення, Держфінінспекція відповідно), визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).
Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.
У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 15 квітня 2014 року у справі №№ 21-40а14, 21-63а14, від 13 травня 2014 року у справі № 21-89а14, від 20 травня 2014 року у справі № 21-93а14.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» задовольнити повністю.
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі № 809/1346/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області відмовити повністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: О.М. Гінда
А.І. Рибачук