25 квітня 2016 року Справа № 876/5198/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Левицької Н.Г, Сапіги В.П.
за участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він є суб'єктом підприємницької діяльності, перебуває на спрощеній системі оподаткування, в той же час являється пенсіонером по інвалідності третьої групи загального захворювання, а тому згідно п.4 ст.4 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 року є звільненим від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідачами протиправно, в порушення ч.13 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відмовлено у поверненні помилково сплаченого єдиного внеску за період 2011, 2012 та 2013 років. Такі дії відповідача порушують його право на повернення коштів, а тому є протиправними, а суми помилково сплачених внесків підлягають поверненню.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФУ в м.Івано - Франківську та зобов'язано повернути ОСОБА_2 надміру сплачені страхові внески за період з 2011 року по 2013 рік в сумі 13383,43 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд виходив з того, що повернення сум єдиного внеску, які були помилково та / або надміру сплачені за 2011 -2013 роки здійснювалось УПФУ в м.Івано- Франківську, то звернуті вимоги до ДПІ в м.Івано - Франківську задоволенню не підлягають. Щодо суті спору, то згідно п.4 ст.4 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 року, фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Згідно ч. 13 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховується в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам. Таких дій вчинено не було.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача - УПФУ в м.Івано-Франківську, подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на те, що коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню визначено ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до яких належать і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, зокрема, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок та єдиний податок. Аналогічно підтверджується п.5 ст.14, п.6 ч.2 ст.17 вказаного Закону. Відповідно до змін, внесених до зазначеного Закону, підп.4 п.8 Розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» (від 08.07.2010 року - Закон) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування, сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 відповідно до пенсійного посвідчення НОМЕР_1 являється інвалідом третьої групи загального захворювання, є фізичною особою - підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до даних, які передані управлінням Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську та наявних у ДПІ у м. Івано-Франківську позивачем добровільно подано звіти по єдиному соціальному внеску за 2011, 2012, 2013 роки та нараховано 13 383,43 грн. до сплати. Зазначені у звітах суми були своєчасно сплачені до бюджету, що призвело до відсутності переплати в картці особового рахунку платника.
На звернення позивача відповідачами надано відповідь, однак суми пред'явлені до повернення не повернуті.
Відповідно до п.4 ст. 4 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення певних норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 року № 3609 фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини тринадцятої статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і у строки, визначені правлінням ПФУ.
Облік надходжень і витрат коштів ПФУ відповідно до частини першої статті 76 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснюють виконавчі органи ПФУ.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затверджений постановою правління ПФУ від 27 вересня 2010 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 955/18250). Саме цей Порядок був чинним на час виникнення спірних відносин і визначав, зокрема, процедуру повернення коштів помилково або надмірно сплачених сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів на відповідний рахунок органу ПФУ, відкритий в органах Держказначейства для їх зарахування, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску (пункт 4 указаного Порядку). Механізм повернення надміру сплачених страхових внесків був аналогічним тому, який діяв до 1 січня 2011 року.
Слід зазначити, що страхові платежі та внески за своїм правовим статусом є одним і тим же і розпорядником цих коштів є ПФУ.
Таким чином, враховуючи вище зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог ОСОБА_2 в частині звернення до УПФУ в м.Івано - Франківську.
Зазначена вище правова позиція суду апеляційної інстанції в досліджуваних правовідносинах відповідає судовій практиці Верховного Суду України (постанова від 20.01.2015 року), яка з урахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних спорах.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року по справі № 809/630/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга
Повний текст виготовлено 25.04.2016 року