25 квітня 2016 року Справа № 876/5269/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Левицької Н.Г, Сапіги В.П.
за участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2014 року №0003631702.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 07.05.2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003631702, яким їй визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 19 611,55 грн. в т.ч. основний платіж у розмірі 15 553,24 грн. та штрафні санкції у розмірі 4 058,31 грн. Позивач вважає, що відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яке призвело до порушення її прав та законних інтересів, оскільки вважає, що сума анульованої банком заборгованості в розмірі 92 752,00 грн. по нарахованих відсотках за користування кредитом не підлягає декларуванню, а відповідно сплаті податку на доходи з фізичних осіб, оскільки анульовані банком відсотки за кредит не є доходом позивача.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суд виходив з того, що у разі невиконання кредитором вимог абз. «д» пп. 164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України, стосовно повідомлення боржника про суму анульованого боргу та включення її до податкового розрахунку №1ДФ, такий кредитор зобов'язаний в повному обсязі виконати обов'язки податкового агента, встановлені п.176.2 ст.176 ПК України. При цьому вказані доходи оподатковуються в складі загального місячного оподаткованого доходу платника податку за ставками, встановленими п.167.1 ст.167 ПК України. Також, виходячи з листа ПАТ «Універсал Банк», останній звертав увагу на те, що анульована сума заборгованості є доходом позивача, отриманим як додаткове благо, тому позивачу необхідно самостійно сплатити податок і відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на те, що судом не звернуто увагу, що в листі від 04.10.2013 року від ПАТ «Універсал Банк» зазначено лише про прощення 70 %. Виходячи з позиції ВАС України з подібних правовідносин необхідно встановити правовий статус усієї суми прощеної заборгованості. Разом з тим, відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичної особи ОСОБА_2 за 2012 рік.
За результатами даної перевірки складено акт від 16.04.2014 року №241/17-02/НОМЕР_1.
На підставі висновків акта перевірки 07.05.2014 року податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003631702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 19 611,55 грн. в т.ч. основний платіж - 15 553,24 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4 058,31 грн.
Судом також встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Універсал Банк» був укладений кредитний договір №CL35054 від 18.04.2008 року. Рішенням Галицького районного суду м. Львова за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 було вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 67 453, 14 грн. На виконання рішення суду ОСОБА_2 10.04.2012 року в добровільному порядку сплачено суму в розмірі 20235,94 грн., а решта суми заборгованості в розмірі 47217,20 грн. прощено ПАТ «Універсал Банк», про що складено акт від 10.04.2012 року про припинення зобов'язань за Договором №CL35054 від 18.04.2008 року.
Також, сторонами підписано акт від 17.04.2012 року про припинення зобов'язань за Договором №CL35054 від 18.04.2008 року, згідно з яким банком прощено суму нарахованих процентів за кредитним договором в розмірі 11606,32 доларів США, що еквівалентно 92752,00 грн..
До матеріалів справи долучено лист ПАТ «Універсал Банк», з якого видно,що ОСОБА_2 протягом 2012 року отримала дохід в сумі 92752,00 - анулювання боргу за кредитним договором, ознака доходу для форми 1-ДФ « 126», виплата одноразова.
Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Кодексу. Так, відповідно до абз. «д» пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 вказаного розділу Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема, у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Відповідно до вимог підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 167 Податкового кодексу України (далі - ПК) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації (абз. «д» у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Таким чином, наведеною нормою Закону прямо передбачено обов'язок платника відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Наведене правило цілком відповідає економічній сутності доходу, оскільки при списанні заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.
При цьому відповідно до змісту розглядуваного законодавчого припису сума анульованого податкового боргу включає як основну суму кредиту, так і нараховані відсотки. Адже в аналізованій нормі йдеться про борг в цілому, тобто про загальну суму фінансових зобов'язань, що підлягають погашенню боржником, незалежно від підстави їх виникнення.
Згідно ж з визначенням, що міститься у підпункті 14.1.206 пункту 14.1 статті 14 ПК України, проценти - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.
Таким чином, проценти є складовою заборгованості (боргу), що підлягають сплаті кредиторові.
Оскільки зміст аналізованої норми не допускає іншого тлумачення, то подальша зміна її редакції згідно із Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», відповідно до якої до складу оподатковуваного доходу платника включається лише основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором, не може розцінюватися як законодавче уточнення, а є, по суті, зміною правового регулювання розглядуваних правовідносин.
Зазначена вище правова позиція суду апеляційної інстанції в досліджуваних правовідносинах не суперечить практиці Вищого адміністративного суду України (ухвала від 16.03.2016 року по справі №К/800/8588/15).
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року по справі № 813/1290/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга
Повний текст виготовлено 25.04.2016 року