ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
22 квітня 2016 року № 826/24703/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів: Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління охорони водних біоресурсів у м. Києві, Державного агентства рибного господарства України
простягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління охорони водних біоресурсів у м. Києві, в якому просить стягнути з Головного управління охорони водних біоресурсів у м.Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі у розмірі 42 915,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тривалим невиконанням судового рішення про поновлення позивача на посаді.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки позивні вимоги позивача про поновлення на роботі були заявлені до Держрибагентсва України, а не Головрибводу, у зв'язку із чим підстави для виконання судового рішення у останнього були відсутні.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у судовому засіданні 19.02.2016 р. за згодою сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
22 квітня 2015 року Окружним адміністративним судом м. Києва у справі № 826/19393/14 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України, Головного управління охорони водних біоресурсів у м. Києві, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, якою визнано протиправним та скасовано наказ в.о. голови Державного агентства рибного господарства України ОСОБА_3 від 29.10.2015 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління охорони водних біоресурсів у м. Києві; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління охорони водних біоресурсів у м. Києві; стягнуто з Головного управління охорони водних біоресурсів у м. Києві середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 48094,80 грн. В частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць постанову допущено до негайного виконання.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2015 р. залишено без змін.
22 квітня 2015 року ОСОБА_1 подав до Державного агентства рибного господарства України заяву з проханням поновити його на посаді, до якої було додано копію постанови суду, однак дана заява залишилася без задоволення.
21 травня 2015 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження з виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Державний виконавець неодноразово (07.07.2015 p., 14.07.2015 p., 16.07.2015 p.) направляв на адресу Державного агентства рибного господарства України вимоги про виконання судового рішення, які боржником ігнорувалися.
10 вересня 2015 року державним виконавцем було направлено подання до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві про притягнення посадових осіб Державного агентства рибного господарства України до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді.
В подальшому, 12 жовтня 2015 року Наказом Голови Державного агентства рибного господарства України № 133-ТО від 12.10.2015 року, на підставі вищезазначених судових рішень, ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Головного управління охорони водних біоресурсів у м. Києві. В даному наказі зазначено: вважати ОСОБА_1 таким, що приступив до виконання обов'язків з 12 жовтня 2015 року.
Разом з тим, позивач вважає, що у зв'язку із затримкою його у поновленні на роботі, Головне управління охорони водних біоресурсів у м.Києві повинно сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі у розмірі 42 915,36 грн., а тому звернувся до суду із позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
При цьому пунктом 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Право позивача на звернення з адміністративним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення відповідно до статті 236 КЗпП підтверджується також і правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 23.06.2015 р. по справі № 2а-3138/10/0370.
Таким чином, оскільки судове рішення про поновлення позивача на посаді, яке було прийнято 22 квітня 2015 року і підлягало негайному виконанню, було фактично виконано лише 12 жовтня 2015 року (дата видання наказу про поновлення на посаді та допуску до виконання обов'язків), з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за період з 23 квітня 2015 року по 11 жовтня 2015 року.
Період затримки виконання рішення про поновлення на посаді складає 116 робочих днів, а саме: з 23.04.2015 по 30.04.2015 - 6 днів, травень 2015 - 18 днів, червень 2015 року -20 днів, липень 2015 - 23 дні, серпень 2015 - 20 днів, вересень 2015 - 22 дні, з 01.10.2015 по 11.10.2015-7 днів.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2015 року у справі № 826/19393/14 встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача, з якої обчислюється втрачений заробіток за час вимушеного прогулу, складає 369,96 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.
Наказом Державного агентства рибного господарства України від 23.04.2012 № 231 затверджено Положення про Головне управління охорони водних біоресурсів у м. Києві (надалі - Положення № 231).
Згідно із пунктами 1, 3, 11, 15-17 Положення № 231 Головне управління охорони водних біоресурсів у м. Києві (далі - Головрибвод) - є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, який діє у складі Держрибагентства України і йому підпорядковується.
Основним завданням Головрибводу є реалізація повноважень Державного агентства рибного господарства України у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.
Головрибвод очолює його начальник, який призначається на посаду за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою місцевої державної адміністрації та звільняється з посади Головою Державного агентства рибного господарства України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.
Начальник Головрибводу може мати двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посади та звільняються з посад Головою Державного агентства рибного господарства України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.
Структуру Головрибводу затверджує Голова Державного агентства рибного господарства України за погодженням із Міністром аграрної політики та продовольства України.
Штатний розпис та кошторис Головрибводу затверджуються Головою Державного агентства рибного господарства України.
Чисельність працівників Головрибводу затверджує Голова Державного агентства рибного господарства України в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів Держрибагентства України.
Головрибвод утворюється у порядку, передбаченому статтею 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
Головрибвод є юридичною особою, має самостійний баланс, відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, власні логотипи та емблему, бланки та штампи.
Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що Головрибвод самостійно розпоряджається коштами, які передбачені його кошторисом, зокрема, і коштами, виділеними в рахунок фонду оплати праці його працівників.
Таким чином, оскільки позивача поновлено на посаді начальника Головного управління охорони водних ресурсів у м. Києві, а отже, відповідальним за нарахування та виплату середнього заробітку є Головне управління охорони водних біоресурсів у м. Києві.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Таким чином, сума середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача 1, становить: 369,96 грн. *116 днів=42 915,36 грн.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню.
Враховуючи наведене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
2. Стягнути з Головного управління охорони водних біоресурсів у м.Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі у розмірі 42 915,36 грн.
3. Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 487,20 грн. за рахунок асигнувань Головного управління охорони водних біоресурсів у м.Києві.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.О. Іщук
Судді: І.М. Погрібніченко
В.П. Шулежко