26 квітня 2016 року Справа № 876/3625/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації у Закарпатській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна податкова адміністрація України про визнання протиправними дій та стягнення заробітної плати,-
01.09.2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у Закарпатській області, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.05.2011 року по день фактичного розрахунку.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що при його звільненні 05.04.2011 року з посади заступника голови ДПА у Закарпатській області, відповідачем не проведено повний розрахунок з ним згідно ст. 116 Кодексу Законів про працю України. Відтак вважає, що відповідно до ст. 117 КЗпП України, в його користь з відповідача слід стягнути його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (з 16.05.2011 року) по день фактичного розрахунку.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року зупинено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації у Закарпатській області про визнання протиправними дій та стягнення заробітної плати до закінчення розгляду справи № К-9991/38187/11.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів за період з 11.10.2010 року (дати винесення постанови про поновлення на роботі) по 04.04.2011 року (дати видання наказу про поновлення на роботі) повинні розглядатися Львівським окружним адміністративним судом у справі №2а-5410/10/1370, оскільки у даному випадку не має нового публічно-правового спору. Посилання позивача на ст. 116 КЗпП України є помилковими, а фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач невірно обрав спосіб захисту порушеного права.
Не погодившись з вищенаведеною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково(а.с.8-9). Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової адміністрації України № 580-о від 05.05.2010 року. Поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника голови Державної податкової адміністрації України в Закарпатській області з 05.05.2010 року. Стягнуто з Державної податкової адміністрації в Закарпатській області в користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.05.2010 року по 11.10.2010 року в сумі 26332,90 грн. Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.
На виконання вказаної постанови Львівського окружного адміністративного суду та вимоги державного виконавця, Державною податковою адміністрацією України 04.04.2011 року видано наказ №472-О про поновлення позивача на посаді заступника голови Державної податкової адміністрації України в Закарпатській області, виконання рішення в частині виплати грошових коштів наказано провести за рахунок кошторису державної податкової адміністрації у Закарпатській області(а.с.7).
Наказом Державної податкової адміністрації України від 05.04.2011 року №480-О позивача звільнено згідно поданої заяви з 05.04.2011 року з посади заступника голови Державної податкової адміністрації України в Закарпатській області за угодою сторін, п.1 ст. 36 КЗпП України та зобов'язано ДПА у Закарпатській області забезпечити вчасне проведення розрахунку із ОСОБА_2 згідно з чинним законодавством(а.с.89).
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про невірне обрання позивачем способу захисту порушеного права.
Однак колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із частиною першою статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.
Відповідно до приписів частини першої статті 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Разом з тим, невиплата працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 15 вересня 2015 року у справі № 21-1765а15.
З матеріалів справи слідує, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 року поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника голови Державної податкової адміністрації України в Закарпатській області з 05.05.2010 року та стягнуто з Державної податкової адміністрації в Закарпатській області в користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.05.2010 року по 11.10.2010 року.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 04.04.2011 року №472-О поновлено позивача на посаді заступника голови Державної податкової адміністрації України в Закарпатській області та наказано виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в частині виплати грошових коштів провести за рахунок кошторису державної податкової адміністрації у Закарпатській області.
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 05.04.2011 року № 480-О ОСОБА_2 є звільненим з посади заступника голови Державної податкової адміністрації України в Закарпатській області за угодою сторін, п. за п. 1 ст. 36 КЗпП України. Також, вищевказаним наказом зобов'язано Державну податкову адміністрацію України в Закарпатській області забезпечити вчасне проведення розрахунку із ОСОБА_2 згідно з чиннним законодавством(а.с.89).
11.05.2011 року позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України в Закарпатській області з вимогою про проведення з ним повного розрахунку в строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, однак листом голови Державної податкової адміністрації у Закарпатській області ОСОБА_3 від 10.06.2011 року № 310/Ш/05.026 його повідомлено про те, що постанову Львівського окружного адміністративного суду по справі № 2а-5410/10/1370 від 11.10.2010 року буде виконано в порядку визначеному КАС України, та після отримання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду у вказаній справі належні суми будуть нараховані та перераховані на платіжну картку ОСОБА_2.(а.с.11,13).
22.07.2011 року ОСОБА_2 подав до Державної податкової адміністрації України скаргу на неправомірні дії голови ДПА у Закарпатській області ОСОБА_3.(а.с.12).
Листом від 15.08.2011 року № 0984/14/05-0515 Державна податкова адміністрація України повідомила позивача, що добровільне виконання розпорядником коштів рішення суду органами Державного казначейства України може здійснюватись лише на підставі оригіналу виконавчого документу або копії засвідченої в установленому порядку(а.с.10).
В процесі апеляційного розгляду встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 року у справі № 2а-5410/10/1370 заяву ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 року, задоволено. Стягнено з Головного управління Міндоходів у Закарпатській області в користь ОСОБА_2 середній заробіток за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 21189,98 грн.(а.с.128-132).
09.07.2014 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 2а-5410/10/1370 про стягнення з Головного управління Міндоходів у Закарпатській області в користь ОСОБА_2 середній заробіток за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 21189,98 грн.(а.с.134).
Також в процесі апеляційного розгляду встановлено, що остаточний розрахунок та виконання судового рішення було фактично здійснено 13.08.2014 року, що підтверджується відбитком печатки Головного управління державної казначейської служби України у Закарпатській області на звороті вищевказаного виконавчого листа та записом про виконання безспірного стягнення повністю на загальну суму 21189,98 грн. згідно меморордеру № 63378597 від 13.08ю2014 року(а.с.134 зворот).
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що стягненню підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати яка згідно Державної податкової адміністрації у Закарпатській області від 21.12.2011 року № 262/05-0 становить 239,40 грн. Відповідно до розрахунку середнього заробітку за час затримки виплати на день фактичного розрахунку ОСОБА_2 за період з 16.05.2011 року по 13.08.2014 року, сума заробітної плати за вказаний період становить 192717,00 грн.(239,40 грн.*805 роб.днів=192717,00 грн.).
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у справі № 2а-9675/11/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Стягнути з Державної податкової адміністрації у Закарпатській області в користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.05.2011 року по 13.08.2014 року (день фактичного розрахунку) у розмірі 192717,00 грн. (сто дев'яносто дві тисячі сімсот сімнадцять гривень).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: О.М. Гінда
А.І. Рибачук