21 квітня 2016 року Справа № 876/1496/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 09.02.2016 р. про повернення позовної заяви по справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови,-
встановив:
22.01.2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 2345/20900/15 від 30.10.2015 року.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.01.2016 р. вказану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.02.2016 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови повернено позивачеві.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивачем не виконано вимог ухвали судді від 25.01.2016 року про залишення заяви без руху, така підлягає поверненню та вважається неподаною.
Ухвалу суду від 09.02.2016 року оскаржив ОСОБА_1 Вважає, що ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зокрема зазначає, що за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір. Норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати, з наступних підстав.
Згідно п.п.3, 5 ч.1 ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом.
Відповідно до змісту частини 3 статті 106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Зі змісту ст.288 КУпАП слідує, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
В контексті вищенаведених процесуальних норм, колегією суддів встановлено, що 22.01.2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 2345/20900/15 від 30.10.2015 року.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.01.2016 р. вищевказану позовну заяву залишено без руху з підстав не сплати ОСОБА_1 судового збору за подання позовної заяви та надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви до 05.02.2016 року.
Ухвалою від 09.02.2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови повернено позивачеві.
Повертаючи ОСОБА_1 позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.106 КАС України, оскільки до позовної заяви не додано документів про сплату судового збору за подання позовної заяви, що має немайновий характер, позивачем, який не звільнений від оплати такого. Оскільки позивачем не виконано вимог ухвали судді від 25.01.2016 року про залишення заяви без руху, така підлягає поверненню та вважається неподаною.
Проте, колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено взяти до уваги та довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір".
В розділі Довідки «Інше законодавство, що регулює питання справляння судового збору» Вищий адміністративний суд України роз'яснив питання справляння судового збору при оскарженні особою постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Так, питання справляння судового збору, крім Закону про судовий збір, регулюється іншим законодавством. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Статтею 87 КАС України визначено, що до судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом про судовий збір, який набрав чинності 1 листопада 2011 року, такі особи не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Разом із цим такий припис частини четвертої статті 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону № 3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Цей Закон не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 3674-VI).
Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.
Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір.
Згідно п.4 ч.1 ст.204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Як наслідок, суд першої інстанції прийшов до необгрунтованого висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1, оскільки в даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі ст. 288 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає до скасування.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 199, ст.204, ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 09.02.2016 р. про повернення позовної заяви по справі № 461/489/16-а, 2-а/461/155/16 - скасувати.
Направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О.Большакова
В.Я. Макарик
Ухвала складена в повному обсязі 26.04.2016 року.