20 квітня 2016 року Справа № 876/2014/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Федчук М.Р.,
представника позивача Ліпенка Ю.К.,
представника відповідача Устінського А.В.,
представника територіального комітету Яша П.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 19 лютого 2016 року про забезпечення адміністративного позову в справі № 344/1863/16-а за позовом приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - департамент комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визнання рішення незаконним та його скасування,
12 лютого 2016 року приватне акціонерне товариство «МТС Україна» (надалі - ПрАТ «МТС Україна») звернулося до Івано-Франківського міського суду із позовом, у якому просило визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 3 від 21.01.2016 року «Про демонтаж вишки мобільного зв'язку Vodafone (ПрАТ «МТС України»)».
19.02.2016 року позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 2 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за № 3 від 21.01.2016 року «Про демонтаж вишки мобільного зв'язку Vodafone (ПрАТ «МТС України»)».
Оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського міського суду від 19 лютого 2016 року клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову задоволено.
Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржив виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Тому просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що позивачем в заяві про забезпечення позову не доведено наявність передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а судом такі підстави не наведені, зокрема щодо очевидних ознак протиправності рішення та щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди права, свобадам та інтересам позивача.
В ході розгляду справи суд першої інстанції залучив до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - «Територіальний комітет мікрорайону «Опришківці».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Згідно із приписами частин першої, третьої статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
Із наведеного слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Клопотання про вжиття заходів забезпечення позову представником позивача мотивоване тим, що існує очевидна небезпека заподіянню шкоди правам та майну ПрАТ «МТС Україна», оскільки департамент комунального господарства, транспорту і зв'язку в будь-який час на підставі оскаржуваного рішення може провести демонтаж телекомунікаційного об'єкта; внаслідок цього товариству буде заподіяна суттєва матеріальна шкода, а для повторного будівництва вказаного об'єкта необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.
Окрім того, проведення робіт із демонтажу телекомунікаційного об'єкта потребує наявності спеціальних знань та навичок, а порушення технічних регламентів в процесі їх проведення, а також неправильне транспортування та зберігання майна може призвести до виходу із ладу обладнання, що призведе до значних матеріальних збитків.
Задовольняючи заявлене клопотання, суд першої інстанції погодився із доводами заявленого клопотання позивачів та визнав їх обґрунтованими.
Оцінюючи в сукупності обставини справи, приймаючи до уваги характер розглядуваного спору, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано, з дотриманням вимог статті 117 КАС України, застосовано заходи забезпечення позову, які передбачені цією статтею.
Вжиті заходи забезпечення позову є своєчасними, відповідають предмету позову (матеріально-правовій вимозі), є співрозмірними із заявленими вимогами, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення, а їх невжиття може унеможливити захист прав позивача, призвести до заподіяння йому матеріальної шкоди, а тому заява підлягає задоволенню.
Доводи апелянта на правомірність прийнятої ухвали не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 199 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 19 лютого 2016 року про забезпечення адміністративного позову в справі № 344/1863/16-а - без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р.Й.Коваль
Судді В.В.Гуляк
Н.М.Судова-Хомюк
Ухвала в повному обсязі складена 25 квітня 2016 року.