Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
.
27 квітня 2016 року справа №805/163/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Васильєвої І.А., Жаботинської С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 р. у справі № 805/163/16-а (головуючий І інстанції Тарасенко І. М.) за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Селидівського міського управління юстиції Донецької області, Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Селидівського міського управління юстиції Донецької області Соколової О.В. про визнання протиправним та скасування повідомлення від 25.12.2015 року № 03.2-22-294 та зобов'язання провести реєстраційну дію щодо внесення змін про керівництво,-
25 січня 2016 року Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селидівського міського управління юстиції Донецької області, Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Селидівського міського управління юстиції Донецької області Соколової О.В. про визнання протиправним та скасування повідомлення від 25.12.2015 року № 03.2-22-294 та зобов'язання провести реєстраційну дію щодо внесення змін про керівництво (а.с.4-6).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року залишено без розгляду позов Державного підприємства «Селидіввугілля» на підставі частини 3 статті 128, пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з повторним неприбуттям позивача у судове засідання без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття (а.с.97).
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що позивач про відмову в проведенні відеоконференції був повідомлений неналежним чином, оскільки про вказане дізнався з телефонної розмови з секретарем судового засідання 10 березня 2016 року, а ухвала суду з цього питання отримана тільки 18.03.2016 року. Крім того, судова повістка про відкладення розгляду справи на 28.03.2016 року до позивача не надходила. На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи (а.с.104-105).
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 10 годину 00 хвилин 10 березня 2016 року (а.с.1).
Ухвала суду першої інстанції від 12 лютого 2016 року та повістка про виклик позивача в судове засідання призначене на 10 березня 2016 року направлені судом засобами поштового зв'язку та отримані позивачем 18 лютого 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.31).
25 лютого 2016 року на електронну пошту Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача від 24.02.2016 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Клопотання обґрунтовано скрутним фінансовим становищем, територіальною віддаленістю позивача від місця проведення судового засідання та бажанням взяти участь у судовому засіданні (а.с.38-39)
02 березня 2016 року вищезазначене клопотання надійшло на адресу суду першої інстанції засобом поштового зв'язку (а.с.40-41).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року про відмову у проведенні відеоконференції, з огляду на неможливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції з дотриманням вимог частин 6-7 статті 122-1 КАС України, залишено без задоволення клопотання представника Державного підприємства «Селидіввугілля» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. В ухвалі зазначено, що питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання, проте, суддя Тарасенко І.М. знаходився на лікарняному з 22.02.2016 року по 04.03.2016 року, що позбавило можливості суд вчасно вирішити питання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Крім того, суд зазначив, що питання проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду (а.с.93).
Ухвала суду першої інстанції від 10 березня 2016 року про відмову у проведенні відеоконференції направлена судом засобами поштового зв'язку 11.03.2016 року (а.с.94) та отримана позивачем 18.03.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.95).
Відповідно до довідки про відкладення розгляду справи від 10 березня 2016 року, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки (п.1 ч.1 ст.128 КАС України) розгляд справи відкладено з 10 березня 2016 року на 11 годину 30 хвилин 28.03.2016 року (а.с.96).
Матеріали справи не містять докази щодо повідомлення позивача про відкладення розгляду справи на 28.03.2016 року.
Ухвалою суду першої інстанції від 28 березня 2016 року залишено без розгляду адміністративний позов ДП «Селидіввугілля» на підставі частини 3 статті 128, пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з повторним неприбуттям позивача у судове засідання без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не прибув у судові засідання призначені на 10.03.2016 року та 28.03.2016 року, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття.
Колегія суддів з висновком суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не погоджується, з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 3 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Колегія суддів зазначає, що неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи без поважних причин і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено та позивач не повідомив про причини неприбуття або позивачем не наведено поважних причин неприбуття.
Стаття 33 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації. Повідомлення шляхом надсилання тексту повістки здійснюється за тими самими правилами, що і повідомлення шляхом надсилання повістки, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Частина 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до вищевикладених норм законодавства, одним з критеріїв який визначає належне повідомлення сторони про розгляд справи є дотримання строків виклику, а саме належне повідомлення сторони не пізніше ніж за три дні до судового засідання та наявності поважних причин не прибуття в судове засідання.
Підставою для залишення позову без розгляду стала неявка представника позивача у судові засідання призначені на 10.03.2016 року та 28.03.2016 року без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття.
Відповідно до матеріалів справи, позивача про призначення розгляду справи на 10.03.2016 року було повідомлено 18.02.2016 року, з дотриманням вимог частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з цим, 25 лютого 2016 року та 02 березня 2016 року на адресу суду першої інстанції від позивача надійшло клопотання від 24.02.2016 року про участь у судовому засіданні 10.03.2016 року в режимі відеоконференції, в якому позивач повідомив про наявність обставин щодо неможливості забезпечення безпосередньої явки представника в судове засідання та бажанням взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Згідно частини 1, 3 статті 122-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання.
Таким чином, суд у разі надходження клопотання сторони про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішує це питання не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання.
Колегія суддів зазначає, що прийняття рішення у зазначені строки спрямоване не тільки на забезпечення належної якості проведення такого засідання але й на завчасне повідомлення сторони про проведення або відмови в проведенні такого судового засідання, для забезпечення можливості стороні, яка заявляє таке клопотання, прийняти участь у судовому засідання в режимі відеоконференції або в разі відмови, здійснити інші заходи щодо можливості прийняти участь у судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції вказане питання розглянуто тільки 10.03.2016 року, у день судового засідання, тобто, з порушенням строку визначеного статтею 122-1 КАС України та повідомлено позивача про результати розгляду клопотання у день проведення судового засідання.
Колегія суддів зазначає, що порушення судом першої інстанції строку розгляду вищевказаного клопотання та неповідомлення позивача завчасно про прийняте рішення, фактично порушили права позивача на участь у судовому засіданні та можливість здійснити інші заходи щодо можливості забезпечення участі представника у судовому засіданні.
Стосовно посилання суду першої інстанції на перебування суді на лікарняному з 22.02.2016 року по 04.03.2016 року, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких підтверджень вказаної обставини, крім того, суд першої інстанції не був позбавлений можливості розглянути вказане клопотання 07 березня 2016 року, та повідомити позивача про результати розгляду клопотання до судового засідання.
З огляду на викладене, у даному випадку, не може йти мова про неприбуття позивача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, оскільки позивачем було повідомлено суд про неможливість безпосередньої участі представника у судовому засіданні та бажання прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Також, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи не міститься будь-якого підтвердження повідомлення судом позивача про відкладання розгляду справи на 28.03.2016 року, що є порушенням вимог частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України. Матеріали справи містять тільки рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким було направлено ухвалу про відмову у проведенні відеоконференції (а.с.95).
Тобто, в даному випадку не може йти мова про повторне не прибуття позивача до суду, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин.
Таким чином, судом першої інстанції не було дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, щодо належного повідомлення позивача у справі, а тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановлені ухвали були порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись статтями 184, 195, 197, 199, 202, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 р. у справі № 805/163/16-а задовольнити.
Скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 р. у справі № 805/163/16-а та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв
Судді: І.А. Васильєва
С.В. Жаботинська