ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 квітня 2016 року № 826/12869/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомУправління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області
доПідприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна»
про застосування заходів реагування,
Управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» шляхом зобов'язання даного підприємства зупинити роботу комплексу автозаправної станції, який розташований та здійснює свою діяльність за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Бережинка, Бережинське шосе, 7, та опечатати (опломбувати) технологічне обладнання (заправні колонки) і вхідні двері до операторської до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки зазначених у позові.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення перевірки автозаправної станції було виявлено ряд порушень правил пожежної безпеки, що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Виявлені порушення, за переконанням позивача, свідчать про необхідність зупинення подальшої роботи комплексу автозаправної станції. З метою попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єктах відповідача порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду із позовом про застосування заходів реагування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2015 року відкрито скорочене провадження у справі та надано час відповідачу та третій особі надати до суду заперечення проти позову.
За результатами розгляду позовної заяви та доданих до неї матеріалів, а також заперечень відповідача проти позову суд прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі і своєю ухвалою від 22.07.2015 року призначив її до розгляду в судовому засіданні.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з огляду на його необґрунтованість, свої доводи виклав в письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання, в якому, крім іншого, зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, та просив розглядати позов без його участі в порядку письмового провадження.
З огляду на неявку в судове засідання представника позивача, який згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, клопотання позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
На підставі Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з метою виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 №317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки», вказівки ДСНС України від 14.04.2015 року №03-5505/262 «Про здійснення перевірок» доручення т.в.о. начальника Управління ДСНС України у Кіровоградській області від 17.04.2015 року №Д-107 «Про здійснення перевірок» Кіровоградським МРВ Управління УДСНС України у Кіровоградській області видано наказ від 24.04.2015 року № 95 «Про проведення перевірок».
Відповідно до наказу Кіровоградського МРВ Управління УДСНС України в області від 24.04.2015 року № 95 «Про проведення перевірок», головним інспектором Кіровоградського МРВ У ДСНС України в області - державним інспектором з нагляду у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту у м. Кіровограді та Кіровоградському районі Ковальовим В.В., на підставі посвідчення від 08.06.2015 року № 316 було проведено у період з 08.06.2015 року по 12.06.2015 року планову перевірку комплексу автозаправної станції ПІІ «Амік Україна», який здійснює свою діяльність за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Бережинка, Бережинське шосе, 7, з метою перевірки додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.
Про дату проведення планового заходу керівництво об'єкта було вчасно повідомлено (повідомлення вих. від 26.05.2015 року №1815/01-44, яке було передано телефонограмою 27.05.2015 року та прийняте секретарем ПІІ «Амік Україна» В. Олексієнко.
По наслідках планового заходу складено Акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 12.06.2015 року №302, який 12.06.2015 року відправлено рекомендованим листом на адресу ПІІ «Амік Україна».
Актом перевірки встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 року № 658, Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 року № 557, Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом МНС України від 06.12.2005 року №376, Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року № 444, Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, затвердженого постановою КМУ від 19.08.2002 року № 1200, а саме:
- на в'їзді і виїзді з території АЗК не влаштовано похилі підвищення висотою не менше як 0,2 м або дренажні лотки для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферних опадів в очисні споруди; дренажні лотки повинні бути приєднані до приймальної воронки; лотки та воронки слід закривати металевими ґратами;
- приміщення з наявністю легкозаймистих речовин та горючих речовин незалежно від площі (склади, підсобки та торговельний зал АЗК) не обладнано автоматичними установками пожежогасіння; дозволяється застосовувати автономні установки пожежогасіння;
- електрощити, групові електрощитки не захищено автономними системами пожежогасіння;
- по периметру межі АЗК з боку посадки дерев не зорано смугу землі шириною не менше 5 м;
- АЗК не забезпечено дорожніми знаками, що забороняють в'їзд транспортних засобів з небезпечними та вибуховими вантажами на територію АЗК;
- не відремонтовано гучномовний зв'язок АЗК з подальшим утриманням в робочому стані;
- АЗК не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою;
- для відкривання і закривання пробок металевої тари та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах АЗК працівників не забезпечено набором інструменту з металу, що не утворює іскор;
- кожну паливно-роздавальну колонку, розташовану на окремому заправному острівці, не оснащено одним переносним порошковим вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини не менше 9 кг;
- пожежний щит не укомплектовано 2 ящиками з піском місткістю по 0,5 м3 та засобами для перенесення піску (ноші, возик тощо);
- не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
- АЗК не обладнано системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення;
- працівників не забезпечено засобами радіаційного та хімічного захисту;
- не визначено номенклатуру та обсяги резерву об'єктового рівня, які необхідно погодити з територіальними органами управління ДСНС і затвердити у голови комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій обласної держадміністрації;
- для отримання працівниками відомостей про конкретні дії у надзвичайних ситуаціях на об'єкті не обладнано з урахуванням особливостей виробничої діяльності інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту.
Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимогам, з урахуванням викладених ним обставин, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон України № 877).
Відповідно до ст.1 Закон України №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Державний нагляд (контроль), зокрема здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено частиною 1 статті 3 Закону України № 877-V.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України №877-V виключно законами встановлюються: - органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; - види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); - повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; - вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; - спосіб здійснення державного нагляду (контролю); - санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно ч.5 ст.4 Закону України №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Варто зазначити, що Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначаються повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно з п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як зазначено в ч.1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) не здійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (скорочена назва - У ДСНС України у Кіровоградській області) (далі - Управління) є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) у Кіровоградській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру..
Основними завданнями Управління на відповідній території є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру на відповідній території; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб на відповідній території.
Повноваження позивача самостійно приймати відповідні постанови та забороняти роботу підприємств, передбачені Інструкцією про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказ МНС від 21.10.2004 року №130 (далі - Інструкція №130).
У п.1.2 Інструкції №130, зазначено, що вказана Інструкція про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів передбачає порядок оформлення матеріалів при застосуванні органами держпожнагляду запобіжних заходів, права посадових осіб органів держпожнагляду, обов'язки керівників (власників) об'єктів під час застосування запобіжних заходів, порядок та умови їх застосування, а також здійснення контролю за дотриманням законності в цій сфері діяльності.
Відповідно до п.3.3 Інструкції №130 головні державні інспектори з пожежного нагляду міст, селищ міського типу, районів у містах, районів, підрозділів пожежної охорони на договірних об'єктах мають такі самі права, які визначені в абзацах третьому, восьмому - десятому пункту 3.2 цієї Інструкції, тільки за письмовим рішенням територіального органу держпожнагляду (у кожному окремому випадку).
Вони також мають право самостійно зупиняти: об'єкти, перелік яких визначається територіальним органом держпожнагляду; проведення будівельно-монтажних робіт, нагляд за якими здійснюють місцеві органи держпожнагляду; реалізацію пожежонебезпечної продукції; роботу (експлуатацію) окремих приміщень, агрегатів, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт та дію виданих дозволів на право проведення таких робіт.
Згідно з пунктом 4.1 Інструкції № 130 протягом п'яти робочих днів з дня складення акта планової (позапланової) перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог у сфері пожежної безпеки або вручення довідки за результатами перевірки інших підконтрольних об'єктів посадова особа органу держпожнагляду виносить постанову про застосування запобіжних заходів.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.
Таким чином, позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування.
Однак, навіть у випадку існування подібних порушень, позивач зобов'язаний довести, що вони є належною підставою для застосування заходів реагування. Так, виходячи з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України позивач має право звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств лише у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Тобто, встановлені позивачем порушення вимог законодавства повинні бути безпосередньо пов'язані з фактом загрози життю та здоров'ю людей.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в ході перевірки встановив, що АЗС №12-11 ПІІ «АМІК Україна» функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зазначив, що більшість наведених в акті перевірки від 12.06.2015 року №302 порушень, не відповідають дійсності. При цьому, відповідач вказує, що позивач неправильно застосовує норми законодавства при визначені порушень.
Суд наведені доводи відповідача відхиляє, з огляду на те, що відповідачем не надано належних доказів, які підтверджують відсутність на АЗС №12-11 ПІІ «АМІК Україна» порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки. При цьому, суд зазначає, що неправильне застосування норм законодавства позивачем, не нівелює факт існування порушень на об'єкті відповідача та не звільняє його від обов'язку усунення порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, зокрема, такі порушення як не оснащення кожної паливно-роздавальної колонки, розташованої на окремому заправному острівці, одним переносним порошковим вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини не менше 9 кг та не укомплектування пожежного щита 2 ящиками з піском місткістю по 0,5 м3 та засобами для перенесення піску (ноші, возик тощо) - є такими, що на думку суду, створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Пояснення відповідача, зазначені у письмових запереченнях, не визнаються судом такими, що обґрунтовують відсутність вказаних порушень, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на їх підтвердження. Крім того, суд зазначає, що надана відповідачем фотокопія АЗК не може розглядатись як доказ, який підтверджує наявність вогнегасника, оскільки з наявної фотокопії не можливо встановити, на якому АЗК воно зроблене (ідентифікувати як АЗК, що розташований та здійснює свою діяльність за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Бережинка, Бережинське шосе, 7).
Крім того, згідно із ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, в якому зазначає стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Окрім цього, підпунктом 3.16.1 Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.05.2012 року №863, під час проведення планової або позапланової перевірки у попередньому приписі, якщо такий є, посадова особа органу Держтехногенбезпеки України, яка здійснює перевірку, зобов'язана зробити відмітки. При виконанні запропонованих приписом заходів навпроти кожного з них робиться позначка «виконано», ставиться дата перевірки та підпис посадової особи органу Держтехногенбезпеки України, а при невиконанні - у кінці припису відмічаються порядкові номери невиконаних пунктів, указуються заходи, які вжиті до посадових осіб, а також вжиті згідно із законодавством запобіжні заходи, з чим ознайомлюється керівник суб'єкта господарювання або органу влади чи його заступник, або уповноважена ним особа.
Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений актом перевірки стану усунення виявлених порушень або припису з позначками «виконано» органу нагляду.
При цьому, суд погоджується з доводами відповідача, про те, що вимога про забезпечено працівників засобами радіаційного та хімічного захисту не відповідає чинному законодавству, оскільки в п.1 Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, затвердженого постановою КМУ №1200 від 19.08.2002 року, зазначено, що цей Порядок визначає механізм забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами радіаційного та хімічного захисту у разі застосування ядерної та інших видів зброї масового знищення проти України в умовах воєнного стану або у разі виникнення надзвичайної ситуації на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах господарювання в умовах мирного стану, в той час як АЗС до таких об'єктів не відноситься та поблизу неї відсутні такі об'єкти.
Таким чином, вищенаведеними положеннями законодавства встановлено, що у разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) застосовуються виключно за рішенням адміністративного суду, що свідчить про те, що позивач звернувся до суду у межах наданих йому повноважень та з дотриманням законодавства України.
Станом на дату розгляду даної справи, порушення, які є підставою для застосування заходів реагування, у повному обсязі він не усунув, з огляду на наявні в матеріалах справи докази.
Оскільки, на даний час відповідач порушення не усунув, суд вважає, що подальша діяльність АЗС створює загрозу життю та здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність застосування до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зобов'язання даного підприємства зупинити роботу комплексу автозаправної станції, який розташований та здійснює свою діяльність за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Бережинка, Бережинське шосе, 7, та опечатати (опломбувати) технологічне обладнання (заправні колонки) до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині опечатування (опломбування) вхідних дверей до операторської, з метою надання можливості посадовим особам відповідача усунути порушення законодавства, виявлені в вищезазначеному приміщенні.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд приходить висновків про часткове задоволення позовних вимог.
Крім того, у ч.4 ст.94 КАС України, зазначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Суд зазначає, що відповідно до ч.12 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).
Отже, після усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки від 12.06.2015 року №302, відповідач має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, ч.6 ст.128, ст. ст. 160-163, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області задовольнити частково.
2. Застосувати до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (ЄДРПОУ 30603572) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зобов'язання даного підприємства зупинити роботу комплексу автозаправної станції, який розташований та здійснює свою діяльність за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Бережинка, Бережинське шосе, 7, та опечатати (опломбувати) технологічне обладнання (заправні колонки) до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки.
3. В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
4. Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду, покласти на Управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук