Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
27 квітня 2016 року справа №812/188/16
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Ляшенка Д.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року у справі № 812/188/16 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну доплату за вислугу років,
Позивач 09.03.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області, в якому просив суд: зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області нарахувати та виплатити судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Посохову Івану Сергійовичу щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу за лютий 2016 року. У разі задоволення позову просив допустити негайне виконання постанови суду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України у межах суми стягнення щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу за лютий 2016 року, тобто за один місяць.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року у справі № 812/188/16 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну доплату за вислугу років - відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та зазначає, що попередня редакція Закону № 2453-VI не містила норми щодо обмеження суддів, які здійснюють правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), на отримання доплат до посадового окладу. Прийняття Закону № 2453-VI у редакції Закону № 192- VIІІ, всупереч нормам ст. 22 Конституції України, призвело до суттєвого звуження його прав як судді та погіршило його матеріальне становище. Апелянт зазначає, що вказана норма, що позбавила суддів права на отримання доплат до посадового окладу, з'явилась у законодавстві України у зв'язку з особливими обставинами здійснення повноважень законодавчим органом по відношенню до суддів.
Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено.
Указом Президента України від 20.02.2010 року № 200/2010 "Про призначення суддів" ОСОБА_2 призначено на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строком на п'ять років (а.с. 5).
Наказом голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області № 13/К від 09.03.2010 року ОСОБА_2 допущено до виконання обов'язків судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області з окладом згідно штатного розпису з 09 березня 2010 року, звільнивши його з посади керівника апарату цього ж суду, стаж роботи для виплати щомісячної надбавки за вислугу років станом на 09.03.2010 року складає 6 років 11 місяців 10 днів (а.с. 7).
Наказом голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області № 8/К від 03 січня 2012 року встановлено судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Посохову Івану Сергійовичу з 3 січня 2012 року доплату за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу при стажі роботи станом на 03.01.2012 року - 8 років 9 місяців 1 день (а.с. 8).
Наказом голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області № 9/К від 02 квітня 2013 року встановлено судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Посохову Івану Сергійовичу з 2 квітня 2013 року доплату за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу при стажі роботи станом на 02.04.2013 року - 10 років (а.с. 9).
Згідно із розрахунковим листом за лютий 2016 року розмір суддівської винагороди позивача склав 12508,45 грн., доплата до виплат за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу не нарахована (а.с. 10).
Позивачем було подано заяву до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) за 6 місяців до закінчення повноважень судді з проханням надати рекомендацію для обрання на посаду судді безстроково.
13.03.2015 року Комісією прийнято рішення про рекомендування позивача на посаду судді безстроково (а.с. 11-20).
Питання щодо безстрокового обрання на посаду судді позивача на теперішній час Верховною Радою України не розглянуто.
Оцінюючі спірні правовідносини, колегія суддів виходить з того, що Закон України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-VI викладено в новій редакції з набранням чинності Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 29 березня 2015 року № 192-VIII (надалі Закон України № 192 - VIII).
Частинами 1, 2 статті 133 Закону № 2453-VI визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 133 Закону № 2453-VI суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
За унормуванням статті 126 Конституції України судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 Конституції України перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.
Статтею 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, що діяла на момент подання позивачем заяви до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з проханням надати рекомендацію для обрання на посаду судді безстроково) визначено порядок обрання на посаду судді безстроково.
Відповідно до ст. 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково встановлюється цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.
Питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України за наявності висновків Комітету Верховної Ради України.
Розгляд питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з доповіді визначеного Комітетом Верховної Ради України доповідача.
Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється постановою Верховної Ради України.
Особа, обрана на посаду судді безстроково, набуває статусу судді з дня набрання чинності відповідною постановою Верховної Ради України.
Як зазначалося вище, Указом Президента України від 20.02.2010 року № 200/2010 "Про призначення суддів" ОСОБА_2 призначено на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строком на п'ять років, тобто 20.02.2015 року закінчився строк на який було обрано позивача. Питання щодо безстрокового обрання ОСОБА_2 на посаду судді на теперішній час Верховною Радою України не розглянуто.
Частиною 10 статті 133 Закону № 2453-VI визначено, що суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.
Рішення щодо неконституційності Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» в частині отримання доплат до посадового окладу, якщо суддя не здійснює правосуддя, Конституційним Судом України не приймалося.
У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Виходячи з приписів частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, в даному випадку до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час закінчення строку на який було обрано позивача на посаду судді.
Наразі питання стосовно розміру суддівської винагороди судді, який не здійснює правосуддя, урегульовано частиною десятою статті 133 Закону N 2453-VI (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року N 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд"), відповідно до якої суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді в щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.
Проаналізувавши наведене, колегія суддів зазначає, що у Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області не було правових підстав для нарахування та виплати ОСОБА_2 щомісячної доплати за вислугу років.
Крім того, колегія суддів зазначає, що ч. 2 ст. 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів оскаржуються до Вищого адміністративного суду України.
Доказів оскарження позивачем до Вищого адміністративного суду України бездіяльності Верховної Ради України, що виразилась у несвоєчасному розгляді питання щодо безстрокового обрання позивача на посаду судді не надано.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року у справі № 812/188/16 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Г.М.Міронова
Судді Д.В. Ляшенко
Е.Г. Казначеєв