ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
07 квітня 2016 року №826/13178/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Літвінової А.В., суддів Аблова Є.В. та Мазур А.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»
доДержавної фінансової інспекції України
провизнання протиправною та скасування вимоги в частині,
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправною та скасування вимоги Державної фінансової інспекції України в частині усунення виявлених плановою ревізією порушень законодавства, зміст яких викладений у пунктах 10, 11, 13-15, 17-21, 22 (в частині сум 36 450,00 грн. та 6 994,27 грн.), 23-25, 27, 29-32 листа від 25.05.2015 №05-14/668, що стосується відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вимога від 25.05.2015 №05-14/668 в оскаржуваній частині не відповідає дійсним обставинам справи, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про те, що звернення позивача із заявленими вимогами про визнання протиправною та скасування вимоги в частині є неналежним способом захисту, оскільки правомірність вказаної вимоги досліджується судом за позовом органу державного фінансового контролю. При цьому, відповідачем наголошено, що виявлені порушення відповідають дійсним обставинам, встановленими перевіряючими під час проведення ревізії.
Розгляд справи №826/13178/15 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Державною фінансовою інспекцією України, відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи останньої на І квартал 2015 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та його відокремлених підрозділів за період з 01.09.2013 по 31.01.2015, на підставі якої на адресу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» направлено вимогу щодо усунення порушень законодавства від 25.05.2015 №05-14/668 (надалі - вимога).
Так, у пункті 10 вимоги зазначено, що на порушення пункту 3.4 договору від 24.10.2013 №75/235-13 (від 08.11.2013 №30-11-8-13-2610), статті 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, внаслідок включення в/ч 3042 до актів витрати на заробітну плату вільнонайманих працівників (КЕКВ 2111) та відповідно нарахування (КЕКВ 2120), що не передбачено умовами протоколу та договору, та зведеному розрахунку вартості утримання в/ч 3042 на 2013 рік, ВП ЗАЕС зайво перераховано 287 139,31 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на вищезазначену суму.
На порушення пунктів 2.4, 3.1 договору від 24.10.2013 №75/235-13 (від 08.11.2013 №30-11-8-13-2610), статті 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, внаслідок не комплекту військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцями, офіцерським складом та не атестованими працівниками внаслідок включення в/ч 3042 до актів, ВП ЗАЕС зайво перераховано 1 971 347,06 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на вищезазначену суму (пункт 11 вимоги);
В результаті проведених вибіркових контрольних обстежень встановлено, що в порушення статті 193 Господарського кодексу України, пункту 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 ВП ЗАЕС прийнято у підрядника товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожтехноліфт» відповідно до акту форми №КБ-2в за серпень 2014 року б/н та за грудень 2013 року б/н обсяг роботи з «Прокладання проводу в металорукаві» (шифр ЖТ1-649-2) на 9655 м та на 7255 м відповідно проводки більше ніж виконано фактично, чим завищено вартість виконаних робіт по актам форми №КБ-2в за серпень 2014 року б/н та за грудень 2013 року б/н на суму 1 080 824,40 грн. з ПДВ, чим завдано ВП ЗАЕС матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму (пункт 13 вимоги).
На порушення статті 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, частини другої статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пункту 3.5 договорів оренди від 22.06.2012 №2968/д, від 01.09.2009 №2464/д, від 04.12.2009 №2503/д, від 10.11.2009 №2492/д, від 22.03.2012 №2919/д, від 17.08.2010 №2648/д, від 09.12.2009 32512/д, внаслідок не перегляду орендної плати, виходячи з ринкової вартості майна станом на 31.08.2012 ВП ЗАЕС втрачено можливість отримання доходу від орендної плати за період з 01.10.2013 по 31.01.2015 на загальну суму 576 576,19 грн. (державний бюджет України (70%) - 336 336,11 грн., ВП ЗАЕС (30%) - 144 144,05 грн., ПДВ - 96 096,03 грн.), чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на зазначені суми (пункт 14 вимоги).
На порушення пункту 7.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» публічне акціонерне товариство «Електропівденмонтаж-10» по акту форми №КБ-2в за листопад 2014 року №1, по об'єкту «Заміна обладнання уніфікованого комплексу технічних засобів (УКТЗ) на програмно-технічний комплекс системи нормальної експлуатації турбінного відділення (ПТК СНЕ ТВ). Енергоблок №1.ПНР» до договору від 30.07.2014 №3007/2014 при виконанні пусконалагоджувальних робіт ланцюгів зв'язку з УСПО на БЩУ необґрунтовано завищено обсяги робіт, що призвело до завищення обсягів робіт, включених до акту форми №КБ-2в за листопад 2014 року №1, та до завищення вартості виконаних пусконалагоджувальних робіт на суму 441 303,60 грн. (з ПДВ), чим ВП ЗАЕС завдано збитки (шкоду) на відповідну суму (пункт 15 вимоги).
У результаті проведених вибіркових контрольних обмірів встановлено, що до актів форми №КБ-2в за грудень 2014 №1 та №3 (корпус №1) обсяг робіт з «Прокладення проводу» (шифр ЖТ1-649-1 (підрядник товариство з обмеженою відповідальністю «Північне монтажне управління») зайво включено 2985 м проводки за кожним актом форми №КБ-2в, ніж виконано фактично, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 368 316,00 грн. з ПДВ та завдано матеріальної шкоди (збитків) ВП ЗАЕС на вказану суму, що є порушенням вимог статті 193 Господарського кодексу України, пункту 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293п із доповненнями та змінами (пункт 17 вимоги).
На порушення статті 193 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України, 10 особами не виконані пункти 5.1.3, 4.4 договорів про підготовку фахівців, чим завдано ВП ЗАЕС матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 273 210,92 грн. (пункту 18 вимоги).
На порушення пункту 7.2 договору від 02.12.2013 №595(2)13УК, ВП ЗАЕС не нараховано пеню та штраф товариству з обмеженою відповідальністю «УКР СПЕЦ ПРОМ» за прострочення поставки сильфонної збірки на 150 днів на загальну суму 234 694,94 грн. (пеня у сумі 160 019,28 грн., штраф у сумі 74 675,66 грн.), чим ВП ЗАЕС завдано збитки (шкоду) на вказану суму (пункт 19 вимоги).
На порушення статті 193 Господарського кодексу України, пунктів 3.3.9, 3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000, пунктів 6.4.3, 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 ВП ЗАЕС прийнято у товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромвентиляція» акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) відповідно до договорів від 18.06.2013 №6993-УКБ по об'єкту «ВП ЗАЕС. Учбово-тренувальний центр. Корпус «Г». Система вентиляції та кондиціонування. БМР» та від 20.12.2013 №7740/13-УКБ по об'єкту «Запорізька АЕС. Створення комплексу по переробці РАВ. Реконструкція. Сховище твердих радіоактивних відходів. Вентиляція та тепло забезпечення. БМР», в яких завищено витрати на експлуатацію будівельних машин та механізмів (автомобілі бортові вантажопідйомністю 5 т, крани баштові, крани на автомобільному ході, підйомники гідравлічні, компресори пересувні з електродвигуном, автопідйомники тощо) на загальну суму 50 373,05 грн. також на порушення статті 193 Господарського кодексу України, пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 3.2.2.3 ДБН Д.1.1-1-2000 та пункту 6.2.7.4 ДСТУ б Д.1.1-1:2013 товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромвентиляція» до актів за формою №КБ-2 за жовтень 2013 року №№201 та 213, за грудень 2013 року №221 та за листопад 2013 року №220, на виконання робіт відповідно до договору від 18.06.2013 №6993-УКБ включені витрати на відрядження, які документально не підтверджені, чим завищено вартість виконання робіт на суму 56 530,00 грн.; до форми №КБ2-в за жовтень 2013 року 3204 та за грудень 2013 №223 за договором підряду №2815-УКБ - на суму 14 735,30 грн.% акти форми №КБ-2в за листопад 2014 року №84 та за грудень 2014 року №86 за договором від 20.12.2013 №7740/13-УБК - на суму 19 038,00 грн. Таким чином, товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромвентиляція» завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 140 676,35 грн. з ПДВ, чим завдано матеріальної шкоди (збитки) ВП ЗАЕС на відповідну суму (пункт 20 вимоги).
Не укладення договорів оренди нерухомого майна та договорів на відшкодування комунальних послуг (електроенергії) банкоматів, розміщених в приміщеннях ВП ЗАЕС, що призвело до порушення пункту 1 статті 67 Господарського кодексу України, статті 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та пункту 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та, як наслідок, до зайвих витрат ВП ЗАЕС на користь сторонніх юридичних осіб на загальну суму 75 356,84 грн. з ПДВ, чим завдано ВП ЗАЕС матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму (пункт 21 вимоги).
У ході зустрічної звірки у товаристві з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройбуреніє» шляхом співставлення сум витрат на відрядження, які включено до актів приймання виконаних робіт форми №КБ-2в за жовтень-грудень 2012 за договорами №4081-12, №4062-12, №4063-12, №4084-12, №4062-12, №4080-12, №7065-УКБ, з нарахованими та виплаченими сумами працівникам по відрядженням, встановлено, що ВП ЗАЕС прийнято у товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройбуреніє» в порушення статті 193 Господарського кодексу України завищену вартість таких витрат на загальну суму 36 450,00 грн., чим ВП ЗАЕС завдано збитки (шкоду) на відповідну суму.
На порушення статті 193 Господарського кодексу України, пункту 3.3.9 ДБН Д.1.1-1-2000 ВП ЗАЕС прийнято у товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройбуреніє» акти форми №КБ-2в, до яких безпідставно включено обсяги робіт за нормами Е4-53-8 «Різання обсадних труб наріжним діаметром 426 мм», Е4-53-4 «Різання обсадних труб наріжним діаметром 273 мм», Е4-53-1 «Різання обсадних труб наріжним діаметром 127 мм» на загальну вартість завищення виконаних робіт в сумі 6 994,27 грн. з ПДВ, чим ВП ЗАЕС завдано збитки (шкоду) на відповідну суму (пункт 22 вимоги в оскаржуваній частині).
Пунктом 23 вимоги визначено, що в порушення статті 193 Господарського кодексу України, пункту 6.2.1.3 ДСТУ-Н. Б Д.1.1-2:2013 «настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405, ВП ЗАЕС прийнято у товариства з обмеженою відповідальністю «ЛМ Ко» акти форми №КБ-2в від 28.11.2014 №1 та від 19.12.2014 №2 до договору підряду від 10.09.2014 №75/149-14/1-121-08-14-00644 на «Капітальний ремонт ГЛЗ-750 Кв енергоблоку №1 та повітряної лінії електропередавання напругою 150 Кв (ЛСН-150)» без коригування загальновиробничих, адміністративних витрат, а також кошторисного прибутку, що призвело до завищення вартості виконаних робіт у вищевказаних актах на загальну суму 50 941,53 грн. з ПДВ, чим ВП ЗАЕС завдано збитки (шкоду) на відповідну суму, включаючи витрати на не підтверджену бухгалтерським обліком роботу вишок телескопічних висотою підйому 25 м (автогідропідіймачів) на суму 4 138,75 грн. з ПДВ.
На порушення статті 15 Закону України «Про оплату праці», статті 97 Кодексу законів про працю України бухгалтерам відділу по обліку з працівниками по оплаті праці ВП ЗАЕС безпідставно нараховувалася доплата за виконання додаткового об'єму робіт по утриманню страхових внесків і платежів за житлово-комунальні послуги в ревізуємому періоді на загальну суму 29 600,00 грн., що призвело до зайвого нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 10 969,76 грн., чим завдані збитки ВП ЗАЕС на зазначені суми (пункт 24 вимоги).
На порушення статті 193 Господарського кодексу України, пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інженерне підприємство «Укртехенерго» внаслідок нарахування на заробітну плату у розмірі 36,76%, замість 8,41% на заробітну плату інваліда (начальника ЛН СПЗО) завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 34 049,53 грн., чим ВП ЗАЕС завдано збитки (шкоду) на відповідну суму (пункт 25 вимоги).
На порушення статті 15 Закону України «Про оплату праці», статті 97 Кодексу законів про працю України заступнику генерального директора з юридичних питань та економічної безпеки - начальнику юридичного управління ОСОБА_1 у грудні 2013 року при наявності догани нараховано та виплачено премію до Дня енергетика у сумі 6 388,00 грн., що призвело до зайвого нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2 367,39 грн., чим завдані збитки ВП ЗАЕС на вказані суми (пункт 27 вимоги).
Згідно з пунктом 29 вимоги, МДП «Інститут проблем управління НАНУ» в порушення положень, викладених у розділі 4, додатках №1 та №3 ДБН Д.1.1-1-2000, листі Держбуду України від 09.07.2002 №7/7-630 «Про структуру загальновиробничих та адміністративних витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду України», при розрахунку вартості робіт за договором від 26.06.2012 №75/152-12 до усереднених показників І та ІІ блоків загальновиробничих витрат не застосовано знижувальні коефіцієнти (К=0,4123 та К=0,7821 відповідно), внаслідок чого завищено вартість робіт за договором від 26.06.2012 №75/152-12 (акт здачі-приймання наданих послуг від 23.12.2013 №6) на загальну суму 5 402,95 грн., чим ВП ЗАЕС завдано матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.
На порушення статті 193 Господарського кодексу України, пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 ВП ЗАЕС прийнято у підрядної організації товариства з обмеженою відповідальністю «ІПВК «Спецзахист», згідно з актами форми №КБ-2в від 09.10.2014 №№3, 4 до договору від 26.08.2014 №12150-2014, частково не підтверджену вартість плівки поліетиленової на суму 2 258,72 грн. з ПДВ, що призвело до завищення вартості виконання робіт за актами форми №КБ-2в від 09.10.2014 №№3, 4 на загальну суму 2 258,72 грн. з ПДВ, чим завдано збитки (шкоду) ВП ЗАЕС на відповідну суму (пункт 30 вимоги).
Пунктом 31 вимоги визначено, що ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» в порушення положень, викладених у розділі 4, додатках №1 та №3 ДБН Д 1.1.-1-2000, листі Держбуду України від 09.07.2002 №7/7-630 «Про структуру загальновиробничих та адміністративних витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду України», при розрахунку вартості робіт за договором від 26.06.2012 №75/152-12 до усереднених показників І та ІІІ блоків загальновиробничих витрат не застосовано знижувальні коефіцієнти (К=0,4123 та К=0,7821 відповідно), внаслідок чого завищено вартість робіт за договором від 08.10.2012 №75/247-12 на загальну суму 1 611,48 грн., чим ВП ЗАЕС завдано матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.
На порушення пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242, класу 1 «Необоротні активи» рахунку 12 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, ВП ЗАЕС завищено в обліку вартість активів внаслідок оприбуткування програмного забезпечення на субрахунок 125 «Авторське право та суміжні з ним права», за яким здійснено витрати на їхнє придбання протягом 2002-2003 на загальну суму 161 620,20 грн. за відсутності підтверджуючих документів на авторські права на них (пункт 32 вимоги).
На підставі викладеного, Державною фінансовою інспекцією України запропоновано таке:
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 збитки в сумі 287 139,31 грн. та 1 971 347,06 грн., завдані внаслідок завищення вартості виконаних робіт;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожтехноліфт» збитки в сумі 1 080 824,40 грн. та з товариства з обмеженою відповідальністю «Північне монтажне управління» збитки в сумі 368 316,00 грн., завдані внаслідок завищення обсягів виконаних робіт;
- стягнути з публічного акціонерного товариства «Електропівденмонтаж-10» збитки у сумі 441 303,60 грн. та 3 312,00 грн., завдані внаслідок завищення вартості виконаних робіт;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромвентиляція» збитки в сумі 140 676,35 грн., завдані внаслідок завищення вартості виконаних робіт;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбуреніє» збитки в сумі 59 675,07 грн., завдані внаслідок завищення вартості виконаних робіт;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛМ Ко» збитки в сумі 50941,53 грн., завдані внаслідок завищення вартості виконаних робіт;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інженерне підприємство «Укртехенерго» збитки у сумі 34 049,53 грн., завдані внаслідок завищення вартості виконаних робіт;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгранітбуд» збитки у сумі 23 594,77 грн., завдані внаслідок завищення вартості виконаних робіт;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Радон-С» збитки в сумі 6 870,00 грн., завдані внаслідок завищення вартості виконаних робіт;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІПВК «Спецзахист» збитки в сумі 2 258,72 грн., завдані внаслідок завищення вартості виконаних робіт;
- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 збитки за договором оренди від 01.09.2009 №2464/д у сумі 74 901,28 грн.;
- стягнути з публічного акціонерного товариства «Електропівденмонтаж» збитки за договором оренди від 04.12.2009 №2503/д у сумі 55 169,25 грн. та за договором оренди від 23.06.2012 №2968/д у сумі 274 824,54 грн.;
- стягнути з виконавчого комітету Енергодарської міської ради збитки за договором оренди від 10.11.2009 №2492/д у сумі 61 147,18 грн.;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН-КОМП» збитки за договором оренди від 22.03.2012 №2919/д у сумі 3 523,87 грн.;
- стягнути з управління економіки Енергодарської міської ради збитки за договором оренди від 17.08.2010 №2648/д у сумі 4 870,43 грн.;
- стягнути з фінансового управління Енергодарської місткої ради збитки за договором оренди від 09.12.2009 №2512/д у сумі 6 043,61 грн.;
- стягнути з МДП «Інститут проблем управління НАНУ» збитки в сумі 5 402,95 грн. та з ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» збитки у сумі 1 611,48 грн., завдані внаслідок завищення вартості наданих послуг;
- стягнути з винних осіб у порядку, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю, завдану ВП ЗАЕС матеріальну шкоду у розмірі 1 963 605,85 грн. та 234 694,94 грн.;
- стягнути з винних осіб у порядку, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю, завдану ВП ЗАЕС матеріальну шкоду у розмірі 273 210,92 грн.;
- стягнути з винних осіб у порядку, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю, завдану ВП ЗАЕС матеріальну шкоду у розмірі 75 356,84 грн.;
- стягнути з винних осіб у порядку, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю, завдану ВП ЗАЕС матеріальну шкоду у розмірі 40 569,76 грн. та 8 755,39 грн.;
- відкоригувати в обліку вартість програмного забезпечення по субрахунку 125 «Авторське право та суміжні з ним права» шляхом їхнього зменшення на 161 620,20 грн.
Вважаючи наведені положення вимоги в частині протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, є Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року №2939-ХІІ у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №2939).
Так, частиною першою статті 1 Закону №2939 встановлено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011 (надалі - Положення №499/2011), таким органом є Держфінінспекція України.
Підпунктом 1 пункту 4 Положення №499/2011 передбачено, що Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль, у тому числі, за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.
Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення №499/2011, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку здійснювати державний фінансовий контроль, зокрема, шляхом проведення інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій, визначених у пп. 1 п. 4 цього Положення.
Разом з тим, Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення №499/2011).
У силу частини першої статті 2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті (частина перша статті 4 Закону №2939).
Приписами пунктів 1, 7 та 10 статті 10 Закону №2939 визначено, що органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
У свою чергу, частиною третьою статті 2 Закону №2939 передбачено, що порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 (надалі - Порядок №550), визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.
Згідно з пунктом 35 Порядку №550, результати ревізії оформляються актом. Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень (пункт 46 Порядку №550).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України при розгляді справи №21-40а14 у постанові від 15.04.2014 (ЄДРСР №38655037) дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Крім того, Верховним Судом України наголошено, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 13.05.2014 у справі № 21-89а14 (ЄДРСР №38963261) та від 18.09.2014 у справі №21-332а14 (ЄДРСР №41019629).
У даному випадку оскаржувані пункти вимоги Державної фінансової інспекції України від 25.05.2015 №05-14/668 в частині оскаржуваних пунктів 10, 11, 13-15, 17-21, 22 (в частині сум 36 450,00 грн. та 6 994,27 грн.), 23-25, 27, 29-31 стосуються стягнення завданої шкоди (збитків), а тому їх відповідність законодавству має бути встановлена судом під час розгляду позову органу державного фінансового контролю про стягнення вказаних збитків.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині також.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги Державної фінансової інспекції України в частині усунення виявлених плановою ревізією порушень законодавства, зміст яких викладено у пункті 32 листа від 25.05.2015 №05-14/668, що стосується відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», суд зазначає про таке.
Як вбачається зі змісту пункту 32 вимоги, перевіряючими встановлено порушення пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242, класу 1 «Необоротні активи» рахунку 12 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, за результатами чого ВП ЗАЕС завищено в обліку вартість активів внаслідок оприбуткування програмного забезпечення на субрахунок 125 «Авторське право та суміжні з ним права», за яким здійснено витрати на їхнє придбання протягом 2002-2003 на загальну суму 161 620,20 грн. за відсутності підтверджуючих документів на авторські права на них.
В обґрунтування вказаного перевіряючими у довідці від 06.04.2015 вказано, що у бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС за структурними підрозділами обліковуються:
- програмне забезпечення (операційна система) Windows XP, Microsoft Office XР, які обліковуються в службі інформаційних технологій та введені в експлуатацію 30.11.2002, 31.12.2002, 31.01.2003, 28.02.2003, 30.06.2003, 31.10.2003, 30.12.2005, 31.07.2006 на загальну суму 151 213,72 грн.;
- програмне забезпечення (операційна система) Windows XP, Microsoft Office 97, Microsoft Office XР, які обліковуються в учбово-тренувальному центрі та введенні в експлуатацію 30.04.1999, 30.04.2003 на загальну суму 10 406,48 грн.;
- антивірусне програмне забезпечення Symantec Endpoint Protection, яке обліковується в електричному цеху та введене в експлуатацію 31.10.2012, 31.11.2012 на загальну суму 4 834,26 грн.;
- програмне забезпечення (операційна система) Windows 2000 Pro, яке обліковується в службі фізичного захисту та спец роботи та введене в експлуатацію 30.10.2004 на загальну суму 20 284,40 грн.
З метою дослідження питання щодо правомірності визнання операційних систем нематеріальним активом, поставлено вимогу про надання пояснення відповідальних посадових осіб та первинних документів, які підтверджують право на визнання вищезазначених програмних продуктів нематеріальним активом.
Службою фізичного захисту надано 2 копії ліцензійної угоди від 30.06.2003 на програмний продукт Microsoft Windows Server Standard. Начальником служби електричного цеху надано копії ліцензійного ваучера Symantec Endpoint Protection від 26.07.2012. Начальником служби інформаційних технологій ВП ЗАЕС Васенко О.Г. надано пояснення: «В службі інформаційних технологій обліковується програмне забезпечення Windows XP різноманітних версій у кількості 179 од. з датою вводу в експлуатацію 2002-2003 роки. Первинні документи, що підтверджують визнання їх нематеріальними активами, в службі інформаційних технологій відсутні за давниною. Інвентаризація даного програмного забезпечення проводиться по факту наявності CD-дисків в архіві служби». Начальником навчально-тренувального центру Суховцем Д.Г. надано пояснення: «Первинні документи, що підтверджують визнання їх нематеріальними активами, в навчально-тренувальному центрі відсутні за давниною. Інвентаризація даних програмних продуктів проводиться по факту наявних CD-дисків в лабораторії з експлуатації програмного та інформаційного забезпечення навчально-тренувального центру».
Внаслідок вказаного, за твердженнями перевіряючих, ВП ЗАЕС здійснені витрати на придбання програмного забезпечення протягом 2002-2003 на загальну суму 161 620,20 грн. при відсутності підтверджуючих документів на авторські права на них, визнано вартістю нематеріальних активів та, відповідно, оприбутковано на субрахунку 125 «Авторське право та суміжні з ним права» і підлягала річним інвентаризаціям.
Дане порушення призвело до правильності відображення в обліку вартості нематеріальних активів призвело до викривлення інформації у фінансовій звітності форми №1 «Баланс», а саме: до завищення за рядком 11 «Первісна вартість» станом на 01.10.2013, на 01.04.2014 та 01.01.2015 - на суму 161,62 тис. грн., викривлення у фінансовій звітності форми №2 «Звіт про фінансові результати», що є порушенням пункту 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1997 №87.
З огляду на викладене, суд звертає увагу на таке.
Так, у відповідності до положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, рахунок 12 «Нематеріальні активи» призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів.
До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує 1 рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам.
Рахунок 12 «Нематеріальні активи» має субрахунки, зокрема, 125 «Авторське право та суміжні з ним права».
На субрахунку 125 «Авторське право та суміжні з ним права» ведеться облік наявності авторського права та суміжних з ним прав (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо).
Приписами пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242, визначено, що бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за групами, зокрема, авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.
Нормативно-правовим актом, який охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права, є Закон України «Про авторське право і суміжні права».
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права», об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме: комп'ютерні програми.
Водночас, у силу частини першої статті 12 Закону України «Про авторське право і суміжні права», авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.
При цьому, виходячи з аналізу частини п'ятої статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», роялті є винагородою за будь-яке використання твору.
Як було зазначено вище, використання вказаного програмного забезпечення та комп'ютерних програм позивачем здійснювалося на підставі ліцензійних договорів.
За загальним правилом, визначеним у частині першій статті 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Таким чином, у розглядуваній ситуації відбулася передача позивачу права користування на відповідні комп'ютерні програми, а не перехід права власності на відповідний об'єкт авторського права, відтак, оприбуткування позивачем програмного забезпечення на субрахунку 125 «Авторське право та суміжні з ним права» за відсутності підтверджуючих документів на авторські права на них не відповідає наведеним законодавчим положенням.
З огляду на вказане, суд дійшов до висновку про обґрунтованість оскаржуваної вимоги в частині зобов'язання відкоригувати в обліку вартість програмного забезпечення по субрахунку 125 «Авторське право та суміжні з ним права» шляхом їхнього зменшення на 161 620,20 грн.
Беручи до уваги викладене, суд вказує про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Літвінова А.В.
Суддя Аблов Є.В.
Суддя Мазур А.С.