Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
26 квітня 2016 року Справа № 927/124/16
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Форнетті-Україна", код ЄДРПОУ 32858983,
вул. Комсомольська, 125, сел. Козелець, Козелецький район, Чернігівська обл., 17000
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Форнетті-Прикам'є",
вул. Промислова, 9/5, м. Чайковський, Пермський край, Російська Федерація, 617760
Про стягнення 3612,50 Євро (100059,08грн.)
Суддя Моцьор В.В.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 (довіреність №б/н від 01 листопада 2015 року),
відповідача: не з'явився.
Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Форнетті-Україна" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форнетті-Прикам'є" про стягнення 3612,50Євро, що еквівалентно 100059,08грн. за неналежне виконання умов зовнішньоекономічного договору на поставку №471 від 09 червня 2011 року.
Ухвалою суду від 15 лютого 2016 року господарським судом Чернігівської області було зупинено провадження у справі до 26 квітня 2016 року у зв'язку з необхідністю надсилання судового доручення про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави.
Ухвалою суду від 26 квітня 2016 року провадження у справі поновлено.
Представник відповідача в судове засідання 26 квітня 2016 року не з'явився, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ухвали Господарського суду Пермського краю від 17 березня 2016 року про виконання судового доручення іноземного суду та підтвердження про вручення документу, які міститься в матеріалах справи, представник відповідача в судове засідання не з'явився, копія ухвали від 15 лютого 2016 року про порушення провадження у справі направлена на адресу відповідача.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У судовому засіданні 26 квітня 2016 року суд перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Зважаючи на те, що відповідач мав право надати суду письмовий відзив на позов, зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд дійшов висновку про можливість у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:
09 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Форнетті-Україна" (надалі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форнетті-Прикам'є" (надалі - замовник, відповідач) укладений зовнішньоекономічний Договір на поставку №471(далі - Договір) (а.с. 9-12).
Згідно з п.1.1.-1.2 Договору постачальник зобов'язується передати, а замовник прийняти і оплатити товар: заморожені полуфабрикати та готові хлібобулочні вироби; маркетинговий матеріал та приладдя, необхідні для реалізації товару та комерційної діяльності. Строк поставки товару, його кількість, асортимент, ціна та загальна вартість партії вказуються в специфікаціях, підписаних уповноваженими представниками сторін.
За умовами п.п.3.1.-3.3. Договору замовник здійснює всі платіжні зобов'язання в євро та несе всі пов'язані з цим витрати, такі як банківські витрати, комісії, збори та інше. Загальна вартість партії та ціна товару зазначається у специфікації, яка підписується сторонами при кожній поставці (партії) товару. Ціна товару включає в себе вартість маркування, тари і упаковки. Платежі по даному договору здійснюються як 100% попередня оплата шляхом зарахування суми, вказаній в рахунку-фактурі на банківський рахунок постачальника. Рахунок-фактура виписується на кожну окрему партію товару.
На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товару на суму 7231,11 Євро, що підтверджується вантажно-митною декларацією №102110000/2015/017266 від 23 листопада 2015 року, специфікацією (а.с. 13, 19) та виставлено рахунок-фактуру № ФП-04 від 11 листопада 2015 року (а.с. 15).
Згідно п.2 Специфікації дана партія товару оплачується на наступних умовах: 3613,39 Євро - на умовах попередньої оплати, а сума 3617,72 Євро оплачується замовником до 30 листопада 2015 року.
Відповідачем 11 вересня 2015 року частково оплачено товар на суму попередньої оплати 3613,39 Євро, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а.с. 16).
Заборгованість відповідача становить 3612,50 Євро з урахуванням переплати на початок року в сумі 5,22 Євро, що в еквіваленті станом на день подання позову становить 100059,08грн.
Крім того, відповідно до листа АТ «ОСОБА_2 Аваль» вбачається, що станом на 02 лютого 2016 року заборгованість по контракту №471 від 09 червня 2011 року становить 3616,66 Євро (а.с. 21).
Згідно зі ст.3 Господарського процесуального кодексу України мова господарського судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".
Відповідно до ч.ч.1,5 ст.14 Закону України "Про засади державної мовної політики" судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами); слідчі і судові документи складаються державною мовою.
Згідно зі ст.123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.п.1-3,6 ст.1 Закону України "Про міжнародне приватне право від 23 червня 2005 року № 2709-IV (далі Закон):
"Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:
1) приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи;
2) іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:
· хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
· об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
· юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави;
3) колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом;
6) правова кваліфікація - визначення права, що підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом."
Згідно з п.п.1-3 ч.1 ст.2 Закону цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом.
Як передбачено ч.ч.1,2 ст.25 Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи; для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.
Відповідно до ст.26 Закону цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.
Відповідно до копії роздруківки відомостей про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб станом на 01 лютого 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Форнетті-Прикам'є" має статус юридичної особи згідно діючого законодавства Російської Федерації (а.с. 22-30).
Отже, ТОВ "Форнетті-Прикам'є" має необхідну цивільну правоздатність і дієздатність юридичної особи як для укладення вищевказаного договору з позивачем, так і для участі в господарському процесі в господарських судах України в статусі учасника судового процесу, зокрема і відповідача.
Згідно зі ст.124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст.75 Закону передбачено, що підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.
Відповідно до умов п.1 ч.1 ст.76 Закону суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Як визначено ч.ч.1-2 ст.5 Закону у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин; вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст.43 Закону сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Згідно з п.8.1 договору (в редакції додаткової угоди від 14 вересня 2015 року) всі спори, пов'язані із цим Договором, його укладанням або які виникають в процесі виконання умов цього Договору або у зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд у Господарському суді Чернігівської області (Україна, 14000,Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, 20) в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (а.с. 17-18).
Відповідно до п. 8.2. договору правом, що регулює відносини сторін по даному договору, є право України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення ст.ст.1,2,12,13 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що дана справа підвідомча та підсудна Господарському суду Чернігівської області та що до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство України.
Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів своєчасної оплати товару, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.
За таких обставин, вимоги позивача по стягненню заборгованості в розмірі 3612,50 Євро є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1500,90грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форнетті-Прикам'є" (вул. Промислова, 9/5, м. Чайковський, Пермський край, Російська Федерація, 617760, номер в реєстрі торгових фірм: 1115920000789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Форнетті-Україна" (вул. Комсомольська, 125, сел. Козелець, Козелецький район, Чернігівська обл., 17000, код ЄДРПОУ 32858983) 3612,50 Євро боргу, що в еквіваленті станом на день звернення з позовом до суду становить 100059,08грн. та 1500,90грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В. Моцьор