"25" квітня 2016 р.Справа № 916/4592/15
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Катерпіллар Файненшл
Україна”
до відповідача: приватного підприємства „Еверест-2010”
про стягнення 993 245,68 грн., розірвання договору та зобов'язання повернути майно..
В судовому засіданні приймали участь представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 21.01.2016р.
Від відповідача: не з'явився.
В провадженні господарського суду Одеської області перебуває справа № 916/4592/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Катерпіллар Файненшл Україна” до приватного підприємства „Еверест-2010” про стягнення заборгованості в загальній сумі 993 245,68 грн., яка складається із заборгованості по лізинговим платежам в сумі 812 517,43 грн., пені в сумі 169 874,63 грн. та трьох відсотків річних в сумі 10 853,62 грн., розірвання укладеного між сторонами по справі договору фінансового лізингу № UA88L-13-02 від 23.05.2013р., а також про зобов'язання відповідача передати екскаватор-навантажувач Caterpillar 444F, серійний номер САТ0444FELJJ00215. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором фінансового лізингу № UA88L-13-02 від 23.05.2013р. грошових зобов'язань щодо своєчасного внесення лізингових платежів.
Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що заявлена до стягнення заборгованість відповідача за договором фінансового лізингу № UA88L-13-02 від 23.05.2013р., відповідно до підстав пред'явленого позову, складає собою прострочені лізингові платежі періоду лютого - жовтня 2015 року включно. Вказані платежі, виходячи із графіку їх внесення, який затверджений додатковою угодою № 2 ДО від 31.07.2014р., включають в себе як відсотки, так і відшкодування частини вартості предмету лізингу. При цьому, положеннями п. 4.4 договору фінансового лізингу № UA88L-13-02 від 23.05.2013р передбачено формулу зміни процентів у складі лізингового платежу, яка включає в себе змінні значення курсів національної валюти України до базової валюти (долара США).
Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
При цьому, згідно зі ст. 82 ГПК України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.
Положеннями ст. 111-28 ГПК України визначено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Так, у постановах Верховного Суду України від 29.10.2013р. № 7/5005/2240/2012 та від 01.10.2013р. № 11/5005/2290/2012, що ухвалені з мотивів неоднакового застосування Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, зроблений правовий висновок про те, що лізингодавець не має права вимагати оплати предмету лізингу, якщо він в односторонньому порядку розірвав договір, а лізингоодержувач, в свою чергу, повернув спірний предмет за договором лізингу.
З урахуванням викладеного, при вирішенні даного спору у суду існує необхідність дослідження обґрунтованості визначення кожної із складових лізингових платежів спірного періоду, що заявлені до стягнення, із урахуванням в тому числі збільшення процентів у складі лізингового платежу за формулою, передбаченою п. 4.4 договору фінансового лізингу № UA88L-13-02 від 23.05.2013р. Проте, встановлення даного питання потребує необхідності застосування спеціальних знань у галузі економіки для співставлення наявності у справі доказової інформації для забезпечення можливості її належної правової оцінки.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність призначення по даній справі судової економічної експертизи.
Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. При цьому, учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. В свою чергу, проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.
Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги ті обставини, що вирішення господарського спору, який виник між сторонами по даній справі, пов'язане із необхідністю дослідження обґрунтованості визначення кожної із складових лізингових платежів спірного періоду, що заявлені до стягнення, і вирішення цього питання має першочергове та вирішальне значення для правильного і об'єктивного вирішення даної справи, а також враховуючи, що дослідження зазначеного питання потребує спеціальних знань на підставі ст.ст. 41, 43 ГПК України суд дійшов висновку про необхідність призначення по даній справі судової економічної експертизи.
За змістом приписів ст. 41 ГПК України, остаточне коло питань, які ставляться на вирішення судової експертизи, визначається господарським судом. З огляду на вищенаведені обставини, які свідчать про необхідність проведення судової економічної експертизи з метою встановлення вищезазначених обставин справи, приймаючи до уваги положення Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. № 53/5 (з наступними змінами та доповненнями) щодо головних завдань та орієнтовного переліку питань, що ставляться на вирішення судової економічної експертизи, господарському суду вбачається за необхідне поставити на вирішення даного дослідження наступне питання:
- визначити розмір кожної із складових лізингових платежів періоду лютого-жовтня 2015р. включно, що заявлені до стягнення, із урахуванням в тому числі збільшення процентів у складі лізингового платежу за формулою, передбаченою умовами договору фінансового лізингу № UA88L-13-02 від 23.05.2013р.;
Вирішуючи питання про визначення особи, якій буде доручено проведення названої судової економічної експертизи, господарський суд виходить з наступного. Згідно з ч. 3 ст. 41 ГПК України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Проведення призначеної по даній справі судової економічної експертизи слід доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. Витрати, пов'язані із здійсненням експертного дослідження, суд покладає на товариство з обмеженою відповідальністю „Катерпіллар Файненшл Україна” як на особу, в інтересах якої здійснюється відповідне експертне дослідження.
Крім того, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
За таких обставин, враховуючи призначення по даній справі судової економічної експертизи, тривалість перебування матеріалів справи № 916/4592/15 за межами суду при здійсненні експертного дослідження, з метою недопущення порушення процесуальних строків, господарський суд на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі на час проведення названої судової експертизи.
Керуючись ст. 41, п. 1 ч. 2 ст. 79, ст. 86 ГПК України, суд -
1. Призначити про справі № 916/4592/15 судову економічну експертизу, на вирішення якої покласти наступне питання:
- визначити розмір кожної із складових лізингових платежів періоду лютого-жовтня 2015р. включно, що заявлені до стягнення, із урахуванням в тому числі збільшення процентів у складі лізингового платежу за формулою, передбаченою умовами договору фінансового лізингу № UA88L-13-02 від 23.05.2013р.;
2. Проведення судової економічної експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.
3. Розрахунки за проведення експертизи покласти на товариство з обмеженою відповідальністю „Катерпіллар Файненшл Україна” /03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, код ЄДРПОУ 35431993/.
4. Попередити судового(их) експерта(ів), яким буде здійснено призначене експертне дослідження, про відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
5. Матеріали справи № 916/4592/15 надіслати на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
6. Провадження у справі № 916/4592/15 -зупинити.
Ухвалу про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку в частині зупинення провадження у справі відповідно до ч. 5 ст. 79, ст.ст. 106, 107 ГПК України.
Головуючий суддя С.П. Желєзна
Суддя Н.Д. Петренко
Суддя Ю.М. Щавинська