"25" квітня 2016 р.
Справа № 916/162/16
За позовом: Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ"
До відповідача: Комунального закладу "Іванівська центральна районна лікарня" Іванівської районної ради
про стягнення 10726 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні, що відбулось 11.04.2016р., оголошувалась перерва до 25.04.2016р. 12:00 в порядку ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою у якій, з урахуванням уточнень від 21.03.2016р. просить суд стягнути з Комунального закладу "Іванівська центральна районна лікарня" Іванівської районної ради на користь позивача 854,43 грн. 3% річних, 9573,32 грн. пені, 298,25 грн. інфляційного збільшення.
Відповідач - Комунальний заклад "Іванівська центральна районна лікарня" Іванівської районної ради заявлені позовні вимоги у справі не визнає, у поданому до суду письмовому відзиві на заявлені позовні вимоги звертається увага суду на те, що відповідачем було належним чином виконано зобов'язання по сплаті отриманого газу, відповідно, на переконання, представника відповідача, у зв'язку з відсутністю заборгованості є безпідставним нарахування 3% річних та інфляційних. Крім того, представником відповідача звертається увага суду на те, що нарахована пеня за поставлений газ не підлягає стягненню, у зв'язку з закінченням строку позовної давності для стягнення пені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
22 лютого 2013 року між Іванівським управлінням експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (Постачальник) та Комунальним закладом "Іванівська центральна районна лікарня" Іванівської районної ради (Споживач) укладено договір на розподіл та постачання за регульованим тарифом для бюджетних установ та організацій № 10, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався транспортувати розподільчими трубопроводами та постачати природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірі, строках, порядку та на умовах, передбачених договором .
Відповідно до п. 1.3 договору газ передається на пункти споживання, обладнані вузлами обліку з коректором та розташовані за адресою: Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Леніна, 121.
Положеннями п. п. 2.6, 2.8 договору послуги з розподілу та постачання газу підтверджуються підписаним між сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюються за даними вузлів обліку та є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.
Згідно з умовами п.4.6. договору оплата за постачання природного газу здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
З урахуванням п. 10.1 договору його дія договору поширювалась до 31.12.2013р.
24 лютого 2014 року та 23 лютого 2015 року між Іванівським управлінням експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (Постачальник) та Комунальним закладом "Іванівська центральна районна лікарня" Іванівської районної ради (Споживач) укладено договори на розподіл та постачання за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів № 11 та № 27. Відповідно до п.п. 2.1 - 2.2 вказаних договорів Постачальник зобов'язався надати Споживачу послуги з постачання та розподілу природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін; Споживач зобов'язався сплатити Постачальнику вартість послуг з постачання та розподілу природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору.
Відповідно до п. 2.3 договорів газ передається на пункти споживання, обладнані вузлами обліку з коректором та розташовані за адресою: смт. Іванівка, вул. Леніна, 121.
З урахуванням п. 11.1 договорів дія договору №11 від 24 лютого 2014 року поширювалась до 31.12.2014р., а з урахуванням договору № 27 від 23 лютого 2015 року дія даного договору поширювалась до 31.12.2015р.
З урахуванням п. 5.1. договорів передбачено, що розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює регулювання в сфері енергетики (НКРЕ)
Згідно з умовами п.5.6. договорів оплата за постачання природного газу здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до складеного між сторонами актами приймання передачі природного газу за період з січня 2013р. по липень 2015р. на виконання договорів позивачем було передано відповідачу 296,330 тис. м куб. газу вартістю 1668123,42 грн.
Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, оплата отриманого газу проводилась відповідачем з порушенням строків, що були визначені у п.п. 4.8, 5.6. договорів.
Відповідно до положень п. 7.2.1 договорів №11 від 24 лютого 2014 року та № 27 від 23 лютого 2015 року у разі порушення Споживачем строків оплати, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку з простроченням сплати вартості отриманого газу, позивачем здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується 854,43 грн. сума 3% річних (розраховані за фактичний період прострочення за кожним з періодичних платежів), 9573,32 грн. пеня (розрахована за фактичний період прострочення за зобов'язаннями за переданий газ у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні 2015р.), 298,25 грн. інфляційне збільшення (розраховані за лютий, березень 2014р. на поточну заборгованість за зобов'язанням за січень 2014р.).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов укладених договорів відповідачем щодо строків сплати вартості фактично отриманого газу та направлені на стягнення з відповідача 854,43 грн. 3% річних, 9573,32 грн. пені, 298,25 грн. інфляційного збільшення.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Комунальним закладом "Іванівська центральна районна лікарня" Іванівської районної ради прийнятих на себе зобов'язань за умовами договорів №10 від 22 лютого 2013 року, №11 від 24 лютого 2014 року та № 27 від 23 лютого 2015 року щодо своєчасної та повної сплати отриманого газу.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.
Відповідно до положень п. 7.2.1 договорів №11 від 24 лютого 2014 року та № 27 від 23 лютого 2015 року, у разі порушення Споживачем строків оплати, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 854,43 грн. 3% річних, 9573,32 грн. пені, 298,25 грн. інфляційного збільшення, вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.
При цьому, дослідивши усі обставини справи, суд вважає за необхідне врахувати обставини справи, що вказують на те, що причиною проведення несвоєчасних платежів за спожитий газ було несвоєчасне отримання відповідачем коштів з бюджету, у зв'язку з чим суд вважає вказані обставини достатніми для зменшення розміру належної до стягнення пені у два рази.
Положеннями ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положення ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України визначають, у випадку коли порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В свою чергу, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Так, при вирішенні питання про зменшення заявленої до стягнення пені у справі судом враховуються наступні обставини:
1) Комунальним закладом "Іванівська центральна районна лікарня" Іванівської районної ради вжито заходи задля повного погашення основної заборгованості, а допущені відповідачем прострочення сплат пов'язані несвоєчасним надходження коштів з бюджету.
2) доказів, які б вказували на імовірність збитків або засвідчували наявність збитків у позивача, у зв'язку з несвоєчасним виконанням прийнятих на себе зобов'язань відповідачем матеріали справи не містять.
З урахуванням вищевикладених обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня у розмірі 4786,66 грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 854,43 грн. 3% річних, 4786,66 грн. пені, 298,25 грн. інфляційного збільшення.
При цьому, судом відхиляються посилання представника відповідача на пропуск Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" строку позовної давності в частині вимог про стягнення пені, оскільки, як вбачається з заяви про уточнення позовних вимог від 21.03.2016р., що розглядається судом, нарахування пені здійснювалось позивачем за переданий газ у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні 2015р., відповідно, у розумінні положень ст. 258 ЦК України строк для звернення до суду з вимогами про стягнення пені за даними зобов'язаннями на момент звернення до суду (22.01.2016р.) не закінчився, тому правових підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає.
Щодо заперечень відповідача відносно неправомірності нарахування позивачем 3% річних та інфляційних після фактичного погашення заборгованості, суд не вважає такі твердження правомірними, оскільки з положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України вбачається обов'язок сплати особою, що допустила прострочення, заборгованості за весь час фактичного прострочення. Відповідно, як вбачається з позиції Пленуму ВГСУ, викладеної у п. 5.1 постанови Пленуму від 17 грудня 2013 року № 14 кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Комунального закладу "Іванівська центральна районна лікарня" Іванівської районної ради (67200, Одеська область, смт. Іванівка, вул. Леніна, 121; код 02775123) на користь Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код 03351208; р/р 26001121611 у ПАТ „Марфін Банк”, МФО 328168) 4786 (чотири тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 66 коп. пені, 298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 25 коп. суми інфляційного збільшення, 854 (вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 43 коп. 3% річних та 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складено 26 квітня 2016 року.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко