"25" квітня 2016 р.
Справа № 916/170/16
За позовом: Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ"
До відповідача: Загальноосвітнього політехнічного ліцею II-III ступенів м.Ізмаїл Одеської області
про стягнення 20580,78 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні, що відбулось 11.04.2016р., оголошувалась перерва до 25.04.2016р. 12:15 в порядку ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою у якій, з урахуванням уточнень від 11.04.2016р. просить суд стягнути з Загальноосвітнього політехнічного ліцею II-III ступенів м.Ізмаїл Одеської області на користь позивача 773,81 грн. 3% річних, 11392,29 грн. пені, 8414,68 грн. інфляційного збільшення.
Відповідач - Загальноосвітній політехнічний ліцей II-III ступенів м. Ізмаїл Одеської області заявлені позовні вимоги у справі не визнає, у поданих до суду письмових відзивах на заявлені позовні вимоги звертається увага суду на те, що відповідачем було належним чином виконано зобов'язання по сплаті отриманого газу, у зв'язку з чим у позивача не має правих підстав для стягнення пені, 3% річних та інфляційних. Крім того, представником відповідача звертається увага суду на те, що нарахована пеня за газ поставлений до 31 грудня 2014р. не підлягає стягненню, у зв'язку з закінченням 31.12.2015р. строку позовної давності для стягнення пені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
21 лютого 2014 року та 23 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" (Постачальник) та Загальноосвітнім політехнічним ліцеєм II-III ступенів м.Ізмаїл Одеської області (Споживач) укладено договори на розподіл та постачання за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів № 21б. Відповідно до п.п. 2.1 - 2.2 вказаних договорів Постачальник зобов'язався надати Споживачу послуги з постачання та розподілу природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін; Споживач зобов'язався сплатити Постачальнику вартість послуг з постачання та розподілу природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору.
Відповідно до п. 2.3 договорів газ передається на пункти споживання, обладнані вузлами обліку з коректором та розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Суворова, 53.
З урахуванням п. 11.1 договорів дія договору №21б від 21 лютого 2014 року поширювалась до 31.12.2014р., а з урахуванням договору № 21б від 23 лютого 2015 року дія даного договору поширювалась до 31.12.2015р., договір розповсюджував свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2015р.
З урахуванням п. 5.1. договорів передбачено, що розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює регулювання в сфері енергетики (НКРЕ)
Згідно з умовами п.5.6. договорів оплата за постачання природного газу здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до складеного між сторонами актами приймання передачі природного газу за період з лютого 2014р. по квітень 2015р. на виконання договору у лютому, березні, квітні 2014р., у січні, лютому, березні та квітні 2015 року позивачем було передано відповідачу газ вартістю 261699,84 грн.
Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, оплата отриманого газу проводилась відповідачем з порушенням строків, що були визначені у п. 5.6. договору.
Відповідно до положень п. 7.2.1 договорів у разі порушення Споживачем строків оплати, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку з простроченням сплати вартості отриманого газу, позивачем здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується 773,81 грн. сума 3% річних (розраховані за фактичний період прострочення за кожним з періодичних платежів), 11392,29 грн. пеня (розрахована за фактичний період прострочення за зобов'язаннями за переданий газ у лютому, березні, квітні 2015р.), 8414,68 грн. інфляційне збільшення (розраховані за червень 2014р. на поточну заборгованість за зобов'язанням за квітень 2014р., за лютий та березень 2015р. на поточну заборгованість за зобов'язанням за січень 2015р., за травень та червень 2015р. на поточну заборгованість за зобов'язанням за березень 2015р., за травень та червень 2015р. на поточну заборгованість за зобов'язанням за квітень 2015р.).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов укладених договорів відповідачем щодо строків сплати вартості фактично отриманого газу та направлені на стягнення з відповідача 773,81 грн. 3% річних, 11392,29 грн. пені, 8414,68 грн. інфляційного збільшення.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Загальноосвітнім політехнічним ліцеєм II-III ступенів м.Ізмаїл Одеської області прийнятих на себе зобов'язань за умовами договорів №21б від 21 лютого 2014 року та № 21б від 23 лютого 2015 року щодо своєчасної та повної сплати отриманого газу.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.
Відповідно до положень п. 7.2.1 договорів у разі порушення Споживачем строків оплати, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 773,81 грн. 3% річних, 11392,29 грн. пені, 8414,68 грн. інфляційного збільшення, вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.
При цьому, дослідивши усі обставини справи, суд вважає за необхідне врахувати обставини справи, що вказують на те, що причиною проведення несвоєчасних платежів за спожитий газ було несвоєчасне отримання відповідачем коштів з держаного бюджету, у зв'язку з чим суд вважає вказані обставини достатніми для зменшення розміру належної до стягнення пені у два рази.
Положеннями ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положення ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України визначають, у випадку коли порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В свою чергу, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Так, при вирішенні питання про зменшення заявленої до стягнення пені у справі судом враховуються наступні обставини:
1) Загальноосвітнім політехнічним ліцеєм II-III ступенів м. Ізмаїл Одеської області вжито заходи задля повного погашення основної заборгованості, а допущені відповідачем прострочення сплат пов'язані несвоєчасним надходження коштів з державного бюджету.
2) доказів, які б вказували на імовірність збитків або засвідчували наявність збитків у позивача, у зв'язку з несвоєчасним виконанням прийнятих на себе зобов'язань відповідачем матеріали справи не містять.
З урахуванням вищевикладених обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня у розмірі 5696,14 грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 773,81 грн. 3% річних, 5696,14 грн. пені, 8414,68 грн. інфляційного збільшення.
При цьому, судом відхиляються посилання представника відповідача на пропуск Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" строку позовної давності в частині вимог про стягнення пені, що нараховувалась за зобов'язаннями, що виникли до 31.12.2014р., оскільки, як вбачається з заяви про уточнення позовних вимог від 11.04.2016р., що розглядається судом, нарахування пені здійснювалось позивачем за переданий газ у лютому, березні, квітні 2015р., відповідно, у розумінні положень ст. 258 ЦК України строк для звернення до суду з вимогами про стягнення пені за даними зобов'язаннями на момент звернення до суду (25.01.2016р.) не закінчився, тому правових підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Загальноосвітнього політехнічного ліцею II-III ступенів м. Ізмаїл Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 53; код 23210728; р/р 35417001019226 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код 03351208; р/р 26001121611 у ПАТ „Марфін Банк”, МФО 328168) 5696 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 14 коп. пені, 8414 (вісім тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 68 коп. суми інфляційного збільшення, 773 (сімсот сімдесят три) грн. 81 коп. 3% річних та 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складено 26 квітня 2016 року.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко