Запорізької області
Іменем України
10.08.10 № 13/61/06-АП
суддя Серкіз В.Г.
За позовом: Закритого акціонерного товариства “Запорізький оліяжиркомбінат”, м. Запоріжжя
до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя
про визнання нечинним рішення №8 від 28.11.2005р.
Суддя В.Г. Серкіз
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1довіреність №598/16від25.09.09
Від відповідача: ОСОБА_2довіреність №Б/нвід31.03.10
Розглядається позовна заява Закритого акціонерного товариства “Запорізький оліяжиркомбінат” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання нечинним рішення №8 від 28.11.2005р.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та вважає що зазначене рішення винесено неправомірно в порушення діючого законодавства України і просив визнати його нечинним.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що відповідно до абз. “в” п.п. 6.4.1 п. 6,4 ст. б Закону України від 21.12.2000р. «2181 Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова вимога вважається відкликаною у зв'язку із скасуванням чи зміною судом рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу.
Станом на 03.08.2010р. рішення № 8 від 28.11.2005р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу вважається відкликаним і є нечинним. Представник відповідача просив закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд
СДПІ проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ “Запорізький оліяжиркомбінат" за період з 01.01.2003р. по 31.03.2005р. (акт перевірки №28/23-2/00373847 від 17.06.2005р.).
На підставі даного акту перевірки СДПІ складено податкове повідомлення-рішення № 0000581314/0 від 23.06.2005р. на сплату податкових зобов'язань по податку на прибуток у розмірі 1 721 228,00 грн.
01.12.2005р. ЗАТ “Запорізький оліяжиркомбінат” отримало рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №8 від 28.11.2005р. про стягнення коштів та продаж активів платника податків В рахунок погашення його податкового боргу.
СДПІ надіслано на адресу ЗАТ “ЗОЖК” першу податкову вимогу від 16.09.2005р. №1/34, якою повідомила, що станом на 16.09.2005р. сума податкового боргу підприємства за узгодженими податковими зобов'язаннями по податку на прибуток становить 1 721 228,00 грн. та починаючи з 16.09.2005р. всі активи підприємства перебувають у податкові заставі.
Другою податковою вимогою від 24.10.2005р. №2/40 СДПІ також попередило ЗАТ “ЗОЖК”, що в разі несплати у 30 - денний термін суми податкового боргу надалі до підприємства будуть застосовані наступні заходи стягнення податкового боргу:
стягнення коштів з банківських рахунків та вилучення готівки з каси та інших місць зберігання;
вилучення та реалізація рухомого і нерухомого майна та цінних паперів.
Також в другій податковій вимозі СДПІ встановила орієнтовні терміни опису активів та проведення публічних торгів з продажу активів підприємства - 28.11.2005р. та 28.12.2005р. відповідно .
В рішенні №8 від 28.11.2005р. СДПІ зазначила, що стягнення коштів та продаж активів ЗАТ "ЗОЖК", а також тих активів, право власності на які підприємство набуде у майбутньому, відбувається в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу підприємства.
Суд вважає, що рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №8 від 28.11.2005р. підлягає визнанню нечинним з наступних підстав:
Відповідно до п.п. 3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№2181 від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами (п.п. 7.2.1. Закону №2181).
Згідно ст. 3. Закону України «Про виконавче провадження»№606 від 21.04.1999р. (далі - Закон №606) виконавчими документами є:
1) виконавчі листи, що видаються судами на підставі:
рішень, вироків, ухвал, постанов судів;
рішень іноземних судів і арбітражів, якщо вони визнані й допущені на території України у встановленому законом порядку; рішення третейського суду;
2) ухвали, постанови судів у випадках, передбачених законом;
21) судові накази;
3) накази господарських судів, у тому числі ті, що видаються на підставі рішення третейського суду;
4) ухвали, постанови господарських судів у випадках, передбачених законом;
5) виконавчі написи нотаріусів;
8) посвідчення комісій по трудових спорах;
9) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
10) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
11) рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень у передбачених законом випадках;
13) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
14) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на Державну виконавчу службу.
До наведеного переліку рішення №8 СДПІ не відноситься. Тому, з аналізу наведених норм випливає, що якщо ЗАТ “ЗОЖК” самостійно не погашає податковий борг у строки визначені другою податковою вимогою, то СДПІ має право звернутись до суду з позовом про стягнення в примусовому порядку суми податкового боргу. Право, самостійного стягнення податковому органу не надано законодавством.
Крім того, постановою господарського суду Запорізької області від 29.10.2007р. в адміністративній справі №18/360 АП 13/452/07 АП позов ЗАТ "Запорізький оліяжиркомбінат" задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №0000581314/0 від 23.06.2005р.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2008р. у справі №22а 2215/08 зазначену постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до вимог частини 3 та частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи, а ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення.
Таким чином, зазначені судові рішення у справі №18/360 АП 13/425/07 АП набрали законної сили 08 вересня 2008 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2010р. у справі №18/360 АП 13/425/07 АП касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишена без задоволення, постанова Господарського суду Запорізької області від 29.10.2007р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2008р. у справі №18/360 АП 13/425/07 АП залишені без змін.
Відповідно до частини 1статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Зазначеними вище судовими рішеннями, які набули законної сили було встановлено нечинність податкового повідомлення-рішення №0000581314/0 від 23.06.2005р.
Зазначена обставина відповідно до вимог відповідно до частини 1статті 72 та частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказування та не можуть оспорюватися відповідачем.
Відповідно до підпункту в) підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами": "6.4.1. Податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо: … в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;…".
Відповідно до підпункту 6.4.4 пункту 6.4 статті 6 зазначеного Закону: "6.4.4. У випадках, визначених підпунктом "в" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними у день отримання платником податків відповідного рішення суду."
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами": "5.4.1. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків." Отже, відсутність узгодженої суми податкового зобов'язання виключає наявність податкового боргу.
Таким чином, відповідно до підпунктів 5.2.1, 5.2.2 та 5.2.4 пункту 5.2, підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5, підпунктів 6.4.1 (п.п. "в") та 6.4.4 пункту 6.4 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове повідомлення-рішення №0000581314/0 від 23.06.2005р. є відкликаним. Податкове зобов'язання, яке було визначене зазначеним податковим повідомленням-рішенням є неузгодженим, а податковий борг, про стягнення якого заявлені позовні вимоги, що є предметом розгляду у цій справі, відсутній.
Отже висновок, викладений у оскаржуваному рішенні № 8 від 28 листопада 2005 року, згідно до якого СДПІ вирішила стягнути кошти та здійснити продаж інших активів ЗАТ “Запорізький оліяжиркомбінат” в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу зроблено передчасно і цей висновок не відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтвердженні наданими доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати нечинним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №8 від 28.11.2005р.
Судові витрати присудити з Державного бюджету.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова підготовлена у повному обсязі і підписана 11.08.2010р.
Суддя В.Г. Серкіз