ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.04.2016Справа №910/5936/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 5 500,00 грн.
Суддя Андреїшина І.О.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Сокур С.В.
відповідач: ОСОБА_1
На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5 500,00 грн. (з яких: 4 500,00 грн. - штраф за неповернутий холодильник одно дверний зовнішній, 2011 року випуску та 1 000,00 грн. - штраф за неповернену захисну конструкцію (антивандальна конструкція), 2010 року випуску), у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 8625 від 15.06.2015 р. та додатком № 1 до нього.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 р. порушено провадження у справі № 910/5936/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.04.2016 р., зобов'язано сторін надати певні документи та пояснення.
19.04.2016 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшли документи, які залучено до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 20.04.2016 р. надав суду для огляду оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви; надав суду усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.04.2016 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував.
Однак, оглянувши в даному судовому засіданні оригінали документів, наданих представником позивача, зокрема, договору № 8625 від 15.06.2015 р., визнав, що ним дійсно підписано даний договір, у зв'язку з чим визнав позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні 20.04.2016 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
15.06.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА» (надалі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - покупець) був укладений договір поставки товару № 8625 (надалі - договір) та додаток № 1/3637 до нього (надалі - додаток).
Відповідно до п. 1.1. додатку, покупцю надається торгове обладнання у користування з метою зберігання та реалізації продукції, яка поставляється постачальником за договором поставки товару № 8625 від 15.06.2015 р.
Обладнання передається в комплекті, склад якого узгоджується сторонами окремо шляхом підписання акту прийому-передачі (п. 1.3. договору).
З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що згідно з актом прийому-передачі від 15.06.2015 р. до додатку № 1/3637 відповідачем було отримано наступне обладнання, а саме:
№ п/пОбладнанняІнвентарний №КількістьРік випуску
1 1Холодильник UBC 600 Ісеtream Меdium вуличний «Моршинська» Туре = "RSO" ID = "56" завод. №11.21033.043 Н14382 1 2011
2 2Захисна конструкція для 1 -но дверного холодильника «Моршинская» (апрель 2011) ХД023009 1 2011
Пунктом 2.2.6. додатку до договору передбачено, що покупець зобов'язаний вжити усіх заходів щодо забезпечення охорони обладнання від пошкодження, крадіжки та іншого нецільового використання.
Так, в січні місяці 2016 року до ТОВ «ЄВРО АКВА» надійшла інформація про те, що вищевказане обладнання, яке передане ФОП ОСОБА_1 по акту прийому-передачі від 15.06.2015 р., було викрадене про, що свідчить довідка з Деснянського УП ГУ НП у м. Києві.
Відповідно до п. 2.2.10. додатку, в разі втрати обладнання покупець зобов'язується сплатити постачальнику штраф в розмірах, передбачених п. 3.4. та 3.5. цього додатку.
09.02.2016 р. ТОВ «ЄВРО АКВА» направило на адресу ФОП ОСОБА_1 вимогу, якою позивач просив впродовж семи календарних днів з моменту отримання даного листа, сплатити вартість втраченого обладнання, а також повідомлялося про розірвання договору поставки продукції № 8625 від 15.06.2015 р. та додатку № 1/3637 від 15.06.2015 р.
Вищевказана вимога була отримання відповідачем 11.02.2016 р.
У відповідності до п. 4.1. додатку, повернення торгового обладнання покупцем постачальнику здійснюється на підставі відповідного акту зняття торгового обладнання з розміщення в трьох примірниках, по одному для постачальника, покупця та власника обладнання.
Також, відповідно до п. 2.2.8. додатку, покупець зобов'язується повернути обладнання у справному стані за вимогою постачальника згідно письмової вимоги постачальника в термін 10 (десяти) календарних днів з дати направлення такої вимоги на юридичну адресу покупця, зазначену в договорі поставки продукції.
Сторони домовилися, що в разі неповернення обладнання в строк, зазначений в п. 2.2.8. даного додатку, обладнання вважається втраченим.
Пунктом 2.2.10. додатку встановлено, що в разі втрати, пошкодження або знищення обладнання, покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірах, передбачених п. 3.5. додатку.
Також, п. 3.1. додатку передбачено, що у випадку, якщо покупець не повернув у зазначений в п. 2.2.8. строк торгове обладнання постачальнику, покупець зобов'язаний сплати постачальнику штраф в розміру та порядку, передбаченому п. 3.4. та 3.5. цього додатку.
Так, п. 3.4. додатку встановлені розміри штрафів, які покладаються на покупця у випадках передбачених п. 2.2.10. додатку.
З акту прийому-передачі від 15.06.2015 р. вбачається, що передане відповідач обладнання було випущено у 2011 році.
Таким чином, сума штрафу, що підлягає сплаті відповідачем, згідно п. 3.1. та п. 3.4. додатку, за неповернутий холодильник однодврений зовнішній, становить 4 500 грн., а захисної конструкції (антивандальна констрункція) - 1 000 грн.
Позивач пояснив суду, що на момент подачі позову вимога була залишена без відповіді та реагування.
За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5 500,00 грн. (з яких: 4 500,00 грн. - штраф за неповернутий холодильник одно дверний зовнішній, 2011 року випуску та 1 000,00 грн. - штраф за неповернену захисну конструкцію (антивандальна конструкція), 2010 року випуску), у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 8625 від 15.06.2015 р. та додатком № 1 до нього.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 2.2.10. додатку встановлено, що в разі втрати, пошкодження або знищення обладнання, покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірах, передбачених п. 3.5. додатку.
Також, п. 3.1. додатку передбачено, що у випадку, якщо покупець не повернув у зазначений в п. 2.2.8. строк торгове обладнання постачальнику, покупець зобов'язаний сплати постачальнику штраф в розміру та порядку, передбаченому п. 3.4. та 3.5. цього додатку.
Так, п. 3.4. додатку встановлені розміри штрафів, які покладаються на покупця у випадках передбачених п. 2.2.10. додатку.
З акту прийому-передачі від 15.06.2015 р. вбачається, що передане відповідач обладнання було випущено у 2011 році.
Таким чином, сума штрафу, що підлягає сплаті відповідачем, згідно п. 3.1. та п. 3.4. додатку, за неповернутий холодильник однодврений зовнішній, становить 4 500 грн., а захисної конструкції (антивандальна констрункція) - 1 000 грн.
Відповідач у судовому засіданні 20.04.2016 р. визнав позовні вимоги в повному обсязі.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 5 500,00 грн., а відповідач визнав позовні вимоги повністю, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА» щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 5 500,00 грн. (з яких: 4 500,00 грн. - штраф за неповернутий холодильник одно дверний зовнішній, 2011 року випуску та 1 000,00 грн. - штраф за неповернену захисну конструкцію (антивандальна конструкція), 2010 року випуску), у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань (втратою майна) за договором поставки товару № 8625 від 15.06.2015 р. та додатком № 1 до нього, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02094, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА» (04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, 37-41, код ЄДРПОУ 36800559) 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. штрафу за неповернутий холодильник однодверний зовнішній, 2011 року випуску; 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. штрафу за неповернену захисну конструкцію (антивандальна конструкція), 2010 року випуску та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 25.04.2016 р.
Суддя І.О. Андреїшина