Рішення від 15.04.2016 по справі 910/4515/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2016Справа №910/4515/16

За позовом: комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича та рекламно-комерційна фірма "Ерпек"

про стягнення 146 029,15 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

Від позивача: Яковіщук Я.М. - представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича та рекламно-комерційна фірма "Ерпек"

про стягнення 146 029,15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 року порушено провадження у справі №910/4515/16.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у період з 16.09.2010 року по 30.04.2014р. фактично споживалися комунальні послуги, які в повному обсязі оплачені не були, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 128 447,16 грн за опалення. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 5 197,29 грн, інфляційні втрати в розмірі 12 384,70 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що ним не отримувалися комунальні послуги від позивача. Також відповідач у відзиві заявив про застосування наслідків пропущення строку позовної давності.

В судовому засіданні 16.04.16р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича та рекламно-комерційна фірма "Ерпек" є власником нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: 04107, м.Київ-107, вул.Нагірна, буд.12, літера А,

що підтверджується Договором купівлі-продажу приміщення від 27.01.2000 р., посвідченим державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори 27.01.2000р., зареєстрованим в реєстрі за №22-294 та зареєстрованим відділом по управлінню комунальною власністю Шевченківської районної державної адміністрації м.Києва за №0360/10 від 08.02.2000р.

Обслуговуючою організацією нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: 04107, м.Київ-107, вул.Нагірна, буд.12, літера А є комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що відповідачем за період з 16.09.2010 року по 30.04.2014р. фактично споживалися комунальні послуги, які в повному обсязі оплачені не були, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 128 447,16 грн. за опалення.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги ».

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги » передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Як свідчать матеріали справи, позивачем укладено з ПАТ «Київенерго» договір №9367012 від 01.10.2003 року на постачання теплової енергії у гарячій воді.

У спірний період відповідачем фактично споживалися комунальні послуги, що підтверджується обліковими картками, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Наявність заборгованості в розмірі 128 447,16 грн. за опалення відповідачем не спростовано, доказів її погашення останнім не надано, контррозрахунок не наведено.

Відповідачем у відзиві на позов заявлено про застосування наслідків пропущення строку позовної давності .

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, відповідачем в розумінні ч. 3 ст. 267 ЦК України заявлено про застосування строків позовної давності до вимог позивача.

Відповідно до п.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший.

Як вбачається зі штампу канцелярії Господарського суду міста Києва позивач звернувся з даним позовом 15.03.2016 року, а відтак в частині вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за опалення за період з вересня 2010 року по січень 2013 року строк позовної давності пропущено.

Враховуючи наведене, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за опалення за період з лютого 2013 року, строк оплати яких настав 20 березня 2013 року, по 30.04.2014р. в розмірі 45 901,46 грн.

За таких підстав, враховуючи обов'язок відповідача щодо оплати спожитих комунальних послуг, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 45 901,46 грн підлягають задоволенню.

Також позивачем нараховано 3% річних у розмірі 5 197,29 грн та інфляційні втрати в розмірі 12 384,70 грн. з суми помісячного боргу за фактичне споживання комунальних послуг за загальний період з 16.09.2010 року по 30.04.2014 року.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат в зв'язку з чим вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково, з врахуванням заяви про застосування наслідків пропущення строку позовної давності, за загальний період з березня 2013 року по червень 2014 року, в розмірі 833,50 грн - 3 % річних та 4 691,29 грн - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича та рекламно-комерційна фірма "Ерпек" (04107, м.Київ, ВУЛИЦЯ НАГІРНА, будинок 12, код ЄДРПОУ 13681421) на користь комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м.Київ, ВУЛИЦЯ КИРПОНОСА, будинок 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 45 901 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот одна) грн 46 коп. - суми боргу, 833 (вісімсот тридцять три) грн 50 коп - 3 % річних, 4 691 (чотири тисячі шістсот дев'яносто одна) грн 29 коп - інфляційних втрат та 485 (чотириста вісімдесят п'ять) грн 28 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 21.04.2016р.

Суддя Л.М. Шкурдова

Попередній документ
57398555
Наступний документ
57398557
Інформація про рішення:
№ рішення: 57398556
№ справи: 910/4515/16
Дата рішення: 15.04.2016
Дата публікації: 29.04.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг