ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.04.2016Справа №910/6014/16
За позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії «Львівська залізниця»
До товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарская"
про стягнення 63 410,00 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники сторін:
Від позивача не прибув
Від відповідача не прибув
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарская" про стягнення 63 410,00 грн. штрафу, у зв"язку з невідповідністю маси вантажу, що вказана в залізничній накладній № 48712913, реальній масі вантажу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2016 порушено провадження у справі № 910/6014/16 та призначено до розгляду на 20.04.2016.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 20.04.2016 не з'явилися, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Позивач про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та повідомленням про вручення поштового відправлення № 79000 4532996 4, яке отримане уповноваженими представником 11.04.2016.
Відповідач про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та повідомленням про вручення поштового відправлення № 03061 0459796 5, яке отримане уповноваженими представником 14.04.2016.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки про час та місце судового засідання позивач та відповідач були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач та відповідач повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
05.01.2015 товариством з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарская"(далі відповідач) зі станції Гродовка Донецької залізниці за накладною №48712913 був відправлений вагон №66731407 із вантажем - «Концентрат вугільний». Станція призначення - Скнилів Львівської залізниці.
По прибутті цих вагонів на станцію призначення на вимогу
вантажоодержувача та керуючись ч. 2 ст. 24 Статуту залізниць України,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі -
Статут), було проведено контрольне зважування вантажу за результатами якого встановлено, що маса вантажу у вагоні №66731407 не відповідала даним, вказаним у перевізних документах, а саме:
Вагон №66731407:
маса вантажу за документами: нетто - 63 500 кг;
маса, встановлена при переважуванні: нетто - 61 700 кг;
нестача - 1800 кг. (нетто).
Факт неправильного зазначення відправником (ТОВ «ЗФ «Богучарская»») даних про масу вантажу у перевізних документах (накладній №48712913), відповідно до ст. 129 Статуту підтверджується комерційним актом від 05.10.2015 №063160/9, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності шляхом застосування господарських санкцій.
Під час проведення перевірки маси вантажу на станції Скнилів Львівської залізниці був присутній представник вантажоодержувача ТОВ «Торговий дім «Світ ресурсів»» Жук P.C., який підписав комерційний акт без зауважень або заперечень.
Відповідно до комерційного акта від 05.10.2015 №063160/9 вагон №64064918 прибув у технічно справному стані, без слідів втрати вантажу, маркування вапняним розчином, яке здійснювалось вантажовідправником не порушене, що свідчить про неможливість втрати вантажу на шляху слідування.
Згідно ст.6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Ст. 23 Статут залізниць України та «Правилами перевезень вантажів» затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, а саме «Правилами оформлення перевізних документів», передбачено що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Згідно з п. 2.1, 6.6, 6.7. та додатком № 3 «Правил оформлення перевізних документів", графи «Маса вантажу в кг. визначена відправником» та «Спосіб визначення маси» заповнюються відправником.
Відповідно до ст. 37 Статут залізниць України та п. 5 «Правил приймання вантажів до перевезення», маса вантажу визначається відправником.
Як передбачено п. 2.3. «Правил оформлення перевізних документів», правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.
Пунктом 28 «Правил приймання вантажів до перевезення» передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Пунктом 5.5. зазначених Правил встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Ст. 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про залізничний транспорт», розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
Ст.122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Ст. 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній № 48712913 маси вантажу залізницею на підставі ст.ст.122, 118 Статуту залізниць України був нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 63 410,00 грн.: провізна плата вагону № 66731407 - 12 682,00 грн. х 5 = 63 410,00 грн.
Відповідно до п. 3.15. Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» у застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Згідно п. 20-21 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» будь-яка залізниця - відправлення чи призначення вантажу, або транзитна має право заявляти позов про стягнення штрафу на підставах, передбачених пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України до вантажовідправника.
Статут залізниць України не містить чітких приписів того, якій саме залізниці (відправлення, призначення чи транзитній) належить право вимагати стягнення цього штрафу, а також не встановлює будь-яких обмежень, тому такі позови можуть заявляти як залізниці відправлення, так і призначення або транзитні.
Оскільки накладна є письмовою формою договору перевезення вантажу, укладається вантажовідправником із залізницею, у відповідності із пунктом 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, - то і відповідачем за позовами про стягнення штрафу за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача має бути відправник вантажу, про що зазначено у пункті 3.23 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601.
Залізниця має право нараховувати штраф на підставі пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України окремо за кожне порушення: неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача. При цьому неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями.
Пункт 118 Статуту залізниць України встановлює, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Пункт 122 Статуту залізниць встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із пунктом 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
При розгляді справ про стягнення цього штрафу слід виходити з того, що неправильно вказано має бути хоча б одна відомість; при цьому код та адреса вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.
У застосуванні пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Чинним законодавством України (ст. 306, 307 ГК України, ст. 908, 920 ЦК України) передбачено, що відповідальність суб'єкта господарювання у сфері здійснення перевезень залізничним транспортом України визначається, в тому числі, транспортним статутом залізниць, який згідно ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" затверджує Кабінет Міністрів України.
Таким чином, запровадження Статутом залізниць України спеціальних правил перевезення вантажів залізничним транспортом, в тому числі, встановлення відповідальності за невиконання вимог Статуту, не суперечить чинному законодавству.
При цьому суд зазначає, що відповідальність за договорами перевезень згідно Статуту залізниць України має ґрунтуватись на загальних принципах застосування юридичної відповідальності учасника господарських відносин, що передбачені ст. ст. 216, 218 ГК України, ст. 614 ЦК України, і передбачають наявність вини за вчинене порушення.
Відповідно до ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Отже, сама накладна є договором перевезення вантажу. В нижній частині внесено таку істотну умову договору: "Вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ним у накладній".
Штраф встановлено з метою попередження порушень, які призводять до ускладнень і порушень процесу перевезення, які можуть призвести до тяжких наслідків, у тому числі, до втрати вантажу чи аварії на транспорті. Він стягується також у разі, коли виявлені порушення відправник виправив до початку перевезення, і незалежно від того, чи призвели ці порушення до негативних наслідків.
Отже, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем чинного законодавства та договірних відносин між позивачем та відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарская" (03061, м. Київ, вул. М.Шепелєва, буд. 5, приміщення 191, код ЄДРПОУ 38471688) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1, код ЄДРПОУ 40081195) штраф в розмірі 63 410(шістдесят три тисячі чотириста десять) грн. 00 коп., судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання повного тексту рішення: 22.04.2016