ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.04.2016Справа №910/6324/16
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз"
про відшкодування шкоди в розмірі 21 497,78 грн.
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від позивача: Славський М.Г. (довіреність № 3801/18 від 16.12.2015)
від відповідача: Мамедова І.Р. (довіреність № 01-16-01/01 від 05.01.2016)
Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди у розмірі 21 497,78 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №46822а5кпа від 06.10.2015, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Європейський страховий союз", позивач просить стягнути з відповідача шкоду у розмірі 21 497,78 грн. в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2016 порушено провадження у справі № 910/6324/16, розгляд справи призначено на 21.04.2016.
15.04.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, а також письмові пояснення, що вина водія автомобіля ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у вченні ДТП підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.02.2016.
20.04.2016 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація щодо страхового покриття.
У судовому засіданні 21.04.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, надав усні пояснення по справі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, надав усні пояснення по справі, у задоволенні позову просив відмовити.
Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 21.04.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
06.10.2015 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - страховик) та ОСОБА_3 (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №46822а5кпа, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Porsche», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до довідки № 82397778 про дорожньо-транспортну пригоду, 11.11.2015 по вул. Чорновола у місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом «Porsche», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4
Згідно із вказаною довідкою, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. 13.3. Правил дорожнього руху України.
13.11.2015 страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, у якій страхувальник просив здійснити виплату на рахунок ТОВ «Автолайф Центр».
Актом огляду пошкодженого транспортного засобу від 13.11.2015 встановлено кількість та характер пошкоджень транспортного засобу «Porsche», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до рахунку на оплату № С000026996 від 16.11.2015, вданого ТОВ «Автолайф Центр», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Porsche», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 22 497,78 грн.
24.11.2015 позивач, на підставі страхового акту № 1.003.15.16489/VESKO24440 від 23.11.2015, розрахунку суми страхового відшкодування від 19.11.2015, виплатив страхове відшкодування у розмірі 22497,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 208 266 від 24.11.2015.
Відповідно до відомостей з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом марки «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Європейський страховий союз" (відповідач у справі) згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/3740660 (термін дії з 30.12.2014 по 29.12.015).
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 50000,00 грн. та франшизу у розмірі 1000,00 грн.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить стягнути з відповідача суму понесених витрат у розмірі 21 497,78 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.
Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, позивач, виплативши страхове відшкодування страхувальнику (шляхом перерахування суми страхового відшкодування на СТО), отримав від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована відповідачем, то останній взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Розмір страхового відшкодування визначався позивачем на підставі рахунку на оплату № С000026996 від 16.11.2015, виданого ТОВ «Автолайф Центр» та згідно з умовами договору добровільного страхування.
Таким чином, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування, страховик (позивач) набув права зворотної вимоги до страховика винної особи у сумі виплаченого страхового відшкодування, але у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.
Однак, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження притягнення водія транспортного засобу марки «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності за скоєння дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 11.11.2015 в м. Києві по вул. Чорновола.
Позивачем не надано належних доказів на підтвердження встановлення вини водія «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 11.11.2015 о 18 год. 10 хв. у м. Києві по вул. Чорновола за участі транспортного засобу марки «Porsche», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, таких як, вироку суду в кримінальній справі, постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, якою водія було б притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанови суду про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
Наявна в матеріалах справи постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 761/39036/15-п не підтверджує вини водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 11.11.2015, оскільки, зі змісту даної постанови не вбачається, що суд дійшов висновку про винуватість водія «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, резолютивна частина зазначеної постанови не містить відомостей про притягнення водія «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності.
У постанові Шевченківського районного суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 761/39036/15-п лише зазначено про відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_3 (водія «Porsche», державний реєстраційний номер НОМЕР_1) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України пpo адміністративні правопорушення, а тому суд постановив закрити проводження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3.
При цьому, висновку про притягнення водія «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності не міститься ні в постанові Шевченківського районного суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 761/39036/15-п, ні в матеріалах даної справи.
Суд зазначає, що тільки за рішенням суду особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого, зокрема, ст. 124 кодексу України про адміністративні правопорушення. Аналогічна позиція наведена в постанові Вищого господарського суду України від 04.08.2015 по справі №910/5014/15-г.
Посилання позивача на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 761/39036/15-п, як на доказ підтвердження вини водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 11.11.2015, судом не приймається, оскільки питання про притягнення до відповідальності водія «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 за вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди в межах справи № 761/39036/15-п не вирішувалось.
З огляду на вищенаведене, покладення обов'язку по відшкодуванню шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, на особу, вина якої у завданні такої шкоди не встановлена у передбаченому чинним законодавством порядку, є неправомірним, а отже й стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою є безпідставним.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" про відшкодування шкоди у розмірі 21 497,78 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2016.
Суддя С.О. Турчин