Рішення від 13.04.2016 по справі 910/4073/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2016Справа №910/4073/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «ПВК КРЕМІНЬ»

до Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І.

про зміну умов кредитного договору № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Коваль І.В.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ПВК КРЕМІНЬ» звернулось до господарського суду Київської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І. про зміну умов кредитного договору № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.03.2016 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 13.04.2016 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

12.04.2016 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали, які залучено до матеріалів справи.

13.04.2016 р. через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у дане судове засідання.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника.

Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2016 р. надав суду для огляду оригінали документів, копії яких було додано до матеріалів справи; надав суду усні пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 13.04.2016 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 13.04.2016 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.07.2013 р. між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» було укладено Кредитний договір № 197/30/13-KLMV (далі - кредитний договір).

Згідно з п.1.1. кредитного договору, в порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1.2. кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. Кредит може надаватися траншами. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим кредитним договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією.

За умовами п. 1.2.1. кредитного договору, кредит надається для поповнення оборотних коштів.

Пунктом 1.3. кредитного договору встановлено, що максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить становить 1 500 000,00 грн.

Згідно з п. 1.4. кредитного договору, кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 18 липня 2014 року включно.

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору, за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, яка встановлюється у наступних розмірах - 26 % річних за користування кредитними коштами у гривні; 14 % річних за користування кредитними коштами у доларах США.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши позивачу кредитні кошти на умовах, передбачених кредитним договором.

23.10.2013 р. ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, за умовами якої домовились щодо зміни розміру процентної ставки, встановивши процентну ставку в наступних розмірах: 25 % річних за користування кредитними коштами у гривні; 14 % річних за користування кредитними коштами у доларах США.

18.07.2014 р. ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» уклали Додаткову угоду № 1 до кредитного договору, за умовами якої домовились викласти пункти 1.4, 1.5. та 4.3. кредитного договору у новій редакції, зокрема, передбачивши дату повернення кредиту не пізніше 17 липня 2015 року, а також змінили розмір процентної ставки, встановивши процентну ставку в наступних розмірах: 28 % річних за користування кредитними коштами у гривні; 14 % річних за користування кредитними коштами у доларах США, та встановили розмір штрафу у розмірі 3 % від максимального ліміту кредитування за кожний випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Також позивач пояснив суду, що за період з 01.08.2013 р. до 22.12.2014 р. ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» отримало та погасило кредит в гривні окремими траншами на загальну суму 7 305 000,00 грн.

За період з 01.08.2013 р. до 22.12.2014 р. ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» отримало кредит в доларах США окремими траншами на загальну суму 174 500,00 доларів США по курсу 7,993 грн. за 1 долар США.

ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» погашено кредит в доларах США в сумі 112 500,00 доларів США, з яких 52 500,00 доларів США сплачено по курсу 15,90 грн. 22.12.2014 р.

З 22.12.2014 р. у ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» знаходяться в користуванні кредит в доларах США в сумі 62 000,00 доларів США.

02.12.2015 р. ПраТ «ПВК Кремінь», згідно з ч. 3 ст. 188 ГК України, направило пропозицію відповідачу про укладення додаткового договору, а саме пропозицію змінити умови кредитного договору ПАТ «Златобанк» (лист вих. № 01/12/15-2 від 01.12.2015 р.) та проект додаткового договору до кредитного договору, яким пропонувало: 1) змінити валюту виконання зобов'язання за кредитним договором № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р. з валюти доларів США на гривню за курсом 7,99 грн. за 1 долар США; 2) суму кредиту в розмірі 62 000,00 (шістдесят тисяч) доларів США, яку необхідно погасити за кредитним договором № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р., змінити на суму кредиту в розмірі 495 380,00 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч триста вісімдесят) гривень; 3) змінити строк щомісячного погашення процентів за користування кредитними коштами, передбачений п. 2.5. кредитного договору № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р., на наступний: проценти, які будуть нараховані за період з 01 лютого 2015 р. і до останнього дня повернення кредиту, нараховуються в строк в останній день повернення кредиту; 4) не нараховувати ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» ніяких штрафних санкцій (штрафу, пені, неустойки), передбачених умовами кредитного договору № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р.

Вказану пропозицію ПраТ «ПВК КРЕМІНЬ» (лист вих. № 01/12/15-2 від 01.12.2015 р.) та проект додаткового договору до кредитного договору, було направлено поштою цінним листом, який було отримано ПАТ «Златобанк» 07.12.2015 р.

Раніше ПраТ «ПВК КРЕМІНЬ» також зверталось до ПАТ «Златобанк» з пропозицією змінити умови кредитного договору (лист вих. № 30/04/15-2 від 30.04.2015 р.) та проектом додаткового договору, шляхом направлення поштою цінним листом, який було отримано ПАТ «Златобанк» 08.05.2015 р.

До цього ПраТ «ПВК КРЕМІНЬ» зверталось до ПАТ «Златобанк» із заявою (клопотанням про реструктуризацію) (лист вих. № 26/02/15-1 від 26.02.2015 р.) шляхом направлення поштою цінним листом.

Однак, щодо вищезазначених пропозиції про зміну кредитного договору, ПраТ «ПВК КРЕМІНЬ» та ПАТ «Златобанк» так і не досягли згоди.

За таких обставин, Приватне акціонерне товариство «ПВК КРЕМІНЬ» звернулось до господарського суду Київської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І. про зміну умов кредитного договору № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р., зокрема:

- суму кредиту в розмірі 62 000,00 (шістдесят тисяч) доларів США, яку необхідно погасити за кредитним договором № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р., змінити на суму кредиту в розмірі 495 380,00 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч триста вісімдесят) гривень;

- змінити строк щомісячного погашення процентів за користування кредитними коштами, передбачений п. 2.5. кредитного договору № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р., на наступний: проценти, які будуть нараховані за період з 01 лютого 2015 р. і до останнього дня повернення кредиту, нараховуються в строк в останній день повернення кредиту.

- не нараховувати ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» ніяких штрафних санкцій (штрафу, пені, неустойки), передбачених умовами кредитного договору № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р.

- судові витрати покласти на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що провадження у справі щодо вимог позивача про зміну суми кредиту в розмірі 62 000,00 (шістдесят тисяч) доларів США, яку необхідно погасити за кредитним договором № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р., на суму кредиту в розмірі 495 380,00 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч триста вісімдесят) гривень, підлягають припиненню, а щодо решти вимог позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини

Згідно з ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

У статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судом встановлено, що 19.07.2013 р. між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» було укладено Кредитний договір № 197/30/13-KLMV (далі - кредитний договір).

Згідно з п. 1.1. кредитного договору, в порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.

Згідно з п. 1.2. кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. Кредит може надаватися траншами. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим кредитним договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією.

За умовами п. 1.2.1. кредитного договору, кредит надається для поповнення оборотних коштів.

Пунктом 1.3. кредитного договору встановлено, що максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить становить 1 500 000,00 грн.

Згідно з п. 1.4. кредитного договору, кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 18 липня 2014 року включно.

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору, за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, яка встановлюється у наступних розмірах - 26 % річних за користування кредитними коштами у гривні; 14 % річних за користування кредитними коштами у доларах США.

23.10.2013 р. ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, за умовами якої домовились щодо зміни розміру процентної ставки, встановивши процентну ставку в наступних розмірах: 25 % річних за користування кредитними коштами у гривні; 14 % річних за користування кредитними коштами у доларах США.

18.07.2014 р. ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» уклали Додаткову угоду № 1 до кредитного договору, за умовами якої домовились викласти пункти 1.4, 1.5. та 4.3. кредитного договору у новій редакції, зокрема, передбачивши дату повернення кредиту не пізніше 17 липня 2015 року, а також змінили розмір процентної ставки, встановивши процентну ставку в наступних розмірах: 28 % річних за користування кредитними коштами у гривні; 14 % річних за користування кредитними коштами у доларах США, та встановили розмір штрафу у розмірі 3 % від максимального ліміту кредитування за кожний випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Також судом встановлено, що за період з 01.08.2013 р. до 22.12.2014 р. ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» отримало та погасило кредит в гривні окремими траншами на загальну суму 7 305 000,00 грн.

За період з 01.08.2013 р. до 22.12.2014 р. ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» отримало кредит в доларах США окремими траншами на загальну суму 174 500,00 доларів США по курсу 7,993 грн. за 1 долар США.

ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» погашено кредит в доларах США в сумі 112 500,00 доларів США, з яких 52 500,00 доларів США сплачено по курсу 15,90 грн. 22.12.2014 р.

З 22.12.2014 р. у ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» знаходяться в користуванні кредит в доларах США в сумі 62 000,00 доларів США.

Даний договір, додатки та додаткові угоди до нього вчинені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

Позивач підтвердив, що за спірним договором ним отримувались грошові кошти, та наразі він користується кредитними грошовими коштами.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 651 ЦК України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно ч. 1 до статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 4 статті 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивач вказує, що істотна зміна обставин є істотне збільшення курсової різниці Євро і долару США по відношенню до Української гривні, про що позичальник зазначав неодноразово у своїх зверненнях до банку.

Однак, укладення кредитного договору з розрахунком платежів у іноземній валюті передбачає, що позичальник бере на себе ризики валютних коливань. Непередбачуваність валютних коливань є загальновідомим фактом та не може вважатись зміною істотних умов договору.

Зростання курсу євро та долара США - валют кредиту, за загальним правилом, саме по собі не є підставою для зміни умов кредитного договору в частині валюти розрахунку, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні у відношенні до євро та долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.

Відповідно до статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Разом з тим, визначаючи правовий статус гривні, вказана норма Основного Закону не встановлює сферу її обігу та будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частина 1 статті 533 ЦК України, встановлює загальне правило, відповідно до якого грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Між тим, диспозиція норми частини 3 цієї статті дозволяє використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Аналогічний режим використання національної та іноземної валюти при виконанні грошових зобов'язань передбачений ГК України.

Так, зокрема, ч. 2 статті 198 ГК України встановлено, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях; грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Так, згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно зі статтею 345 ГК України, кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 р. № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» визначено, що зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційними ризиками сторін договору та не можуть бути підставами для зміни чи розірвання кредитного договору, оскільки це не є істотною зміною обставин у розумінні статті 652 ПК України.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача щодо змін умов кредитного договору № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р. у зв'язку з істотною зміною умов договору, що полягає у зростанні курсу долара США по відношенню до гривні України, зокрема:

- змінити строк щомісячного погашення процентів за користування кредитними коштами, передбачений п. 2.5. кредитного договору № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р., на наступний: проценти, які будуть нараховані за період з 01 лютого 2015 р. і до останнього дня повернення кредиту, нараховуються в строк в останній день повернення кредиту;

- не нараховувати ПрАТ «ПВК КРЕМІНЬ» ніяких штрафних санкцій (штрафу, пені, неустойки), передбачених умовами кредитного договору № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р.

Також господарський суд зауважує, що вимога позивача про зміну умов кредитного договору № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р., зокрема: суму кредиту в розмірі 62 000,00 (шістдесят тисяч) доларів США, яку необхідно погасити за кредитним договором № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р., змінити на суму кредиту в розмірі 495 380,00 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч триста вісімдесят) гривень, була предметом розгляду в справі Господарського суду м. Києва № 910/13099/15, між тими ж сторонами та з тих же підстав, у задоволенні якої було відмовлено.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

За таких обставин, господарський суд припиняє провадження щодо вимоги позивача про зміну умов кредитного договору № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р., зокрема: суму кредиту в розмірі 62 000,00 (шістдесят тисяч) доларів США, яку необхідно погасити за кредитним договором № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р., змінити на суму кредиту в розмірі 495 380,00 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч триста вісімдесят) гривень.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, п. 2 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі щодо вимоги Приватного акціонерного товариства «ПВК КРЕМІНЬ» про зміну умов кредитного договору № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р., зокрема: суму кредиту в розмірі 62 000,00 (шістдесят тисяч) доларів США, яку необхідно погасити за кредитним договором № 197/30/13-KLMV від 19.07.2013 р., змінити на суму кредиту в розмірі 495 380,00 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч триста вісімдесят) гривень.

2. У решті позовних вимог відмовити.

3. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 22.04.2016 р.

Суддя І.О. Андреїшина

Попередній документ
57398490
Наступний документ
57398492
Інформація про рішення:
№ рішення: 57398491
№ справи: 910/4073/16
Дата рішення: 13.04.2016
Дата публікації: 29.04.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Зміна договорів (правочинів); банківської діяльності; кредитування