ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.04.2016Справа №910/2453/16
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Островській О.С.
розглянувши справу № 910/2453/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех»;
до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Авто 2000»;
про стягнення 304 274,28 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Несіна А.В., довіреність № 114 від 06.09.2015р.
від відповідача: Сташко С.М., довіреність б/н від 04.04.2016р.
До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Авто 2000» (надалі - відповідач) про стягнення 304 274,28 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № ТО-ПР-217/040111 на сервісне обслуговування та продаж запасних частин від 04.01.2011р. у визначений строк не розрахувався за одержаний товар та виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 175 714,50 грн., за прострочення оплати якої нараховані 120 011,52 грн. - пені та 8548,26 грн. - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2016р. порушено провадження у справі № 910/2453/16 та призначено її розгляд на 17.03.2016р.
15.03.2016р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли витребувані судом докази та заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми осиного боргу, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 170 714,50 грн.
В судовому засіданні 17.03.2016р. заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.
Отже, позовні вимоги розглядаються в межах ціни позову - 299 274,28 грн., визначеної позивачем.
Присутній у судовому засіданні 07.04.2016р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Крім того, представник позивача у судовому засіданні подав заяву про забезпечення позову.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд залишив її без розгляду, оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору, у відповідності з пп. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Представник відповідача в судовому засіданні подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав відсутності первинних документів на підтвердження факту здійснення господарської операції, а також за відсутності доказів існування заборгованості за договором.
У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем і відповідачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.01.2011р. між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) укладено договір № ТО-ПР-217/040111 на сервісне обслуговування та продаж запасних частин (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого, виконавець надає на платній основі послуги по мийці, технічному обслуговуванню, поточному та капітальному ремонту вантажних автомобілів, причепів, напівпричепів та автобусів європейського виробництва, здійснює ремонт та обслуговування холодильних установок та кондиціонерів «ТНЕRМО КING», автономних обігрівачів, здійснює продаж запасних частин, автомобільних шин (нових та відновлених), авто хімії, мастил (олив), супутніх товарів для автотранспорту та інше, далі по тексту товар, за цінами, в асортименті (за номенклатурою) і кількості, що остаточно узгоджуються сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а замовник зобов'язаний приймати послуги та/або товар для цілей його використання у своїй господарській діяльності в т.ч. і для його подальшого продажу, і оплачувати його на встановлених даним договором умовах.
За умовами п. 2.4 договору, датою поставки вважається дата, вказана у видатковій накладній.
Відповідно до п. 2.7 договору, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється на складі замовника або виконавця відповідно до найменування товару, зазначеного у видаткових накладних. При виявленні невідповідності за кількістю та/або якістю товару складається акт невідповідності і присутності представників обох сторін на місці в момент передачі товару.
При виявленні відповідачем недоліків щодо якості товару, які не могли бути виявлені при звичайному прийманні товару (п. 2.7 договору), відповідач вправі заявити позивачу відповідну претензію протягом гарантійного терміну (п. 2.8 договору).
Згідно з п. 2.15 договору, право власності на товар та ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження переходить від виконавця до замовника з моменту фактичного прийому-передачі товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних.
Також, умовами пп. 3.1.1 договору визначено обов'язок позивача виконувати сервісне обслуговування транспортних засобів відповідача особисто та на сервісній станції позивача, з використанням або без використання запасних частин позивача та в терміни, погоджені сторонами, а умовами п. 3.2.6 договору визначено обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки за виконані роботи та встановлені запасні частини відповідно до рахунків-фактур, актів виконаних робіт, видаткових накладних (далі - видаткові документи), виставлених позивачем.
За умовами п. 4.3 договору, після закінчення сервісного обслуговування та/або при продажу товару, позивачем формуються видаткові документи та надаються відповідачу чи його представнику на підставі пред'явленого доручення відповідачем. Допускається оформлення видаткових документів на підставі копії доручення (факсимільної або електронної) за умови надання оригіналу протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання позивачем копії. У випадку неможливості підписання видаткових документів з моменту відвантаження товару та/або по закінченню сервісного обслуговування, видаткові документи надсилаються відповідачу поштою, відповідач зобов'язаний підписати та скріпити печаткою видаткові документи та відправити примірними позивача поштою або передати позивачу через свого представника.
В умовах п. 4.5 договору сторони визначили, що загальний обсяг та асортимент товару, що поставляється за цим договором та/або обсяг робіт по сервісному обслуговуванню, визначається кількістю та асортиментом товару чи наданих послуг, за всіма видатковими накладними та/або актами виконаних робіт відповідно до умов договору протягом його дії.
Загальна сума договору складає суму ціни товару та суму виконаних робіт по сервісному обслуговуванню, вказаних у видаткових накладних та/або актах виконаних робіт протягом дії договору.
Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем за відповідними видатковими накладними та актами здачі-прийняття робіт, копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали оглянуто в судовому засіданні, поставив відповідачу товар на суму 86 839,32 грн. та виконав роботи по сервісному обслуговуванню на суму 87 626,98 грн., загалом на суму 174 466,30 грн., які підписані повноважними представниками позивача і відповідача та скріплені печатками сторін.
Вказане спростовує доводи відповідача про відсутність первинних документів на підтвердження факту здійснення господарської операції з поставки товару та виконання робіт. Акти виконаних робіт затверджені директором відповідача, а видаткові накладні підписані уповноваженим представником відповідача, підпис якого скріплений печаткою відповідача, що підтверджує повноваження представника відповідача на отримання товару.
Умовами п.5.2. договору визначено, що при проведенні постачання та/або виконання робіт за умовою 100% передплати згідно рахунку-фактури позивача, передача товару та/або виконання сервісного обслуговування здійснюється після обов'язкового надходження (отримання) суми перерахованої передплати на банківський рахунок позивача до моменту відпуску товару та/або початку робіт.
Відповідно до п.5.3 договору, при проведення поставки товару та/або виконання сервісного обслуговування з відстроченням платежу, відповідач сплачує суму ціни товару та/або суму виконаних робіт протягом терміну, зазначеного у видатковій накладній та/або акті виконаних робіт.
Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, не здійснив повної оплати поставленого товару та виконаних робіт, внаслідок чого станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар та виконані роботи становить 170 714,50 грн.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Дослідивши умови договору № ТО-ПР-217/040111 на сервісне обслуговування та продаж запасних частин від 04.01.2011р., суд встановив, що він має змішану цивільно-правову природу договору поставки та надання послуг.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не спростований факт отримання товару за представленими накладними та робіт за представленими актами, не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару та виконаних робіт на суму 167 918,66 грн. Матеріали справи також не містять доказів складання відповідачем акту невідповідності в порядку п.2.7 договору, у разі виявлення невідповідності за кількістю та/або якістю товару, як то і доказів заявлення відповідачем позивачу претензій у відповідності до умов п.2.8 договору.
Проте, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про стягнення суми основного боргу по оплаті поставленого товару за видатковими накладними № ПАТ-003408 від 28.05.2014р. та № ПАТ-003310 від 19.05.2014р., в зв'язку з необґрунтованістю, оскільки дані накладні не підписані зі сторони відповідача, інших доказів на підтвердження факту поставки за вказаними видатковими накладними позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково в сумі 167 918,66 грн.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 8548,26 грн. та 120 011,52 грн. - пені.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що умовами п.5.2. договору визначено проведення 100% передплати постачання товару та/або виконання робіт згідно рахунку-фактури позивача.
В той же час, матеріали справи не містять доказів виставлення позивачем відповідачу відповідних рахунків-фактур. Представник позивача в усних поясненнях зазначив про відсутність таких рахунків-фактур взагалі, оскільки на оплату відповідачу не виставлялись, та про неможливість їх надання суду.
Крім того, за умовами п.5.7 договору сторонами встановлено наступний порядок розподілу грошових коштів:
- в першу чергу сплачуються всі рахунки-фактури, по яких відповідачем були порушені терміни сплати, встановлені в договорі (прострочена заборгованість), перевага надається рахункам-фактурам з найбільшим строком заборгованості;
- в другу чергу сплачуються рахунки-фактури, по яким строк оплати ще не вийшов за межі сплати;
- в третю чергу сплачуються рахунки-фактури на передплату;
- в четверту чергу сплачуються штрафні санкції та пеня.
В зв'язку з тим, що рахунки-фактури на оплату відповідачу не виставлялись, а обов'язок 100% передплати виникає у відповідача з моменту виставлення рахунку, у суду відсутня можливість встановити початок періоду прострочення здійснення відповідачем 100% передоплати товару та виконаних робіт, а також встановити черговість розподілу сплачених відповідачем грошових коштів у відповідності до п. 5.7 договору.
З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 8548,26 грн. та 120 011,52 грн. - пені, у зв'язку з їх недоведеністю.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Авто 2000» (03083, м. Київ, вул. Квітки-Основ'яненка, 6; код ЄДРПОУ 31240424) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех» (03081, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, пров. Чорновола, 1; код ЄДРПОУ 34702857) основний борг у сумі 167 918 грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2616 грн. 99 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано: 11.04.2016р.
Суддя А.І. Привалов