про повернення позовної заяви
26.04.2016 Справа № 908/1116/16
Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали,
За позовом: Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Лани країни» (69068 м. Запоріжжя, вул. Деповська, буд. 85)
До відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області (70000 Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 12)
про розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2321587300:03:001:0080 від 21.06.2007р.
25.04.2016р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Лани країни» до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, за участю Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2321587300:03:001:0080 від 21.06.2007р., укладеного між Українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю «Лани країни», м. Запоріжжя та Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області.
Позовна заява підлягає поверненню відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до положень ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником і повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. Недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно п. 3 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Відповідно до ст. 21 ГПК сторонами у судовому процесі - пози вачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 ГПК.
Згідно зі ст. 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юри дичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють під приємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установ леному порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господар ських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбаче них ГПК заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до гос подарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяль ності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюва ного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на пред мет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або від повідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору щодо однієї із сторін може вплинути на їх права або обов'язки. їх може бути залучено до участі у справі та кож за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарсько го суду. У заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, може бути залучено господарським судом до участі у справі лише тоді, коли рішення з господарського спору може вплинути на її права або обов'язки щодо однієї із сторін.
Отже, вищезазначені правила встановлені лише для сторін в судовому процесі і не стосується третіх осіб, які не заявляють са мостійних вимог на предмет спору.
Позивачем в позовній заяві викладено позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2321587300:03:001:0080 від 21.06.2007р., укладеного між Українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю «Лани країни», м. Запоріжжя та Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, (яка в позові вказана, як третя особа).
Однак, в якості відповідача позивачем визначено Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя, тоді як оспорюваний договір укладений між позивачем та Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області.
Отже, незрозуміло причини звернення позивача з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя, яке не є стороною у договорі, з предметом про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.06.2007р., укладеного між Українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю «Лани країни», м. Запоріжжя та безпосередньо з Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області.
Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
ОСОБА_1 позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача ОСОБА_1 позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у статті 16 Цивільного Кодексу України.
Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Згідно статті 651 Цивільного кодексу України - передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
При повторному зверненні до господарського суду, позивачу необхідно чітко визначити відповідача за даним позовом.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовна заява з додатком до неї на 21 аркуші, у тому числі оригінал квитанції № 0.0.541768560.1 від 22.04.2016р.
Суддя С.С. Дроздова