61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
25.04.2016 Справа № 905/2459/15
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Укренерготранс», м. Дніпропетровськ
до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк,
про стягнення 233 563,58грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: ОСОБА_1 - за дов., ОСОБА_2 - за дов.
відповідача: не з'яв.
Приватне акціонерне товариство «Укренерготранс» звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення збитків у сумі 311 418,12грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що списання залізницею з особового рахунку ПрАТ «Укренерготранс» по ДП «Донецька залізниця» №9101601 збору за зберігання вагонів на коліях загального користування, плати за користування вагонами, телеграфний збір за повідомлення залізниці на прохання вантажовідправника за накопичувальною карткою № 29090025 від 29.09.2014 р. на загальну суму 311 418,12грн.грн. (з ПДВ) було здійснено неправомірно, зокрема з порушенням умов укладеного :між сторонами договору № Е-050047 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, Правил розрахунків за перевезення вантажів і Правил користування вагонами і контейнерами.
Позивачем в судовому засіданні, яке відбулось 18.04.2016р., до початку розгляду справи по суті, заявлено про:
· зменшення розміру позовних вимог до 233 563,58грн. (зменшення позову на 77 854,52грн.):
· зміну предмету позову.
Відповідно до заяви від 08.04.2016р., поданої у засіданні, товариство наполягає на відновленні на особовому рахунку ПрАТ «Укренерготранс» неправомірно списаних грошових коштів у сумі 233 563,58грн..Підстави позову залишились без змін.
Відповідач відзив на позов зі зміненими сумою та предметом не надав, у судове засідання на виклик два останні рази не з'явився, твердження позивача, викладені в позовній заяві і заявлені під час розгляду справи не підтвердив і не спростував, у зв'язку з чим господарським судом справа на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
29 липня 2010 року між Закритим акціонерним товариством «Укренерготранс», перейменованим у подальшому в Приватне акціонерне товариство «Укренерготранс» та Державним підприємством «Донецька залізниця» був укладений договір № Е-050047 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Цим договором регламентується проведення позивачем розрахунків з залізницею за надані останнім послуги з перевезення вантажів, порожніх власних та орендованих вагонів та інші послуги, надані залізницею. Згідно договору позивачеві, як експедитору, для проведення розрахунків і обліку сплачених сум були відкриті особові рахунки по ДП «Донецька залізниця» з присвоєнням відповідних кодів платника (№9100478 та №9101601).
Приписами п. 2.2.5 договору № Е-050047 визначений обов'язок ПрАТ «Укренерготранс» щодо зарахування на відповідний рахунок залізниці певних сум попередньої оплати, розмір та періодичність внесення якої визначається власне ПрАТ «Укренерготранс», виходячи з очікуваного обсягу перевезень вантажів та інших послуг (п.3.1.). Одержані кошти ДП «Донецька залізниця» зараховує на особовий рахунок ПрАТ «Укренерготранс» та у міру виконання перевезень і надання послуг - відповідно відображає у цьому особовому рахунку.
Згідно приписів п. 4.1. договору № Е-050047 у разі виявлення неправильного відображення в особовому рахунку ПрАТ «Укренерготранс» використання коштів ДП «Донецька залізниця» вносить відповідні зміні у ньому. За п. 6.1. договору № Е-050047 усі спірні питання з виконання умов цього договору вирішуються його сторонами у претензійно-позовному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Запорізької області від 09.06.2015р. у справі №908/2022/15-г, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2015р. та постановою Вищого господарського суду України від 13 січня 2016 року , у якій ДП «Донецька залізниця» була відповідачем, а ПрАТ «Укренерготранс» третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна вагонна компанія» (не є стороною по даній справі) « 25.07.2014 р., на підставі договору комісії № 20/12-К-2010-СВ ПрАТ "Укренерготранс" за залізничними накладними № 45544053, 45544061 та №45544087 організовано відправлення 56 порожніх вагонів на ст. Комунарськ Донецької залізниці. Господарським судом Запорізької області встановлено, що 42 із цих вагонів є власністю ТОВ "Інвестиційна вагонна компанія".
Згідно з конвенційною забороною № ЦЗМ-14/1263 від 28.07.2014 р. заступника генерального директора Укрзалізниці на підставі ст. 29Статуту залізниць України введено заборону перевезень, зокрема, по станції Комунарськ Донецької залізниці для всіх відправлень та всіх одержувачів; дія заборони з 28.07.2014 р. до відміни.
Листом № 3.4-523 від 11.08.14 р. ПрАТ "Укренерготранс" звернулося до ДП "Донецька залізниця" щодо організації переадресування 56 порожніх власних на піввагонів, зокрема, власності позивача, слідуючих на станцію Комунарськ Донецької залізниці зі станції Дніпродзержинськ. Переадресування просив здійснити по станції Демурене Донецької залізниці по старим документам на нову станцію ОСОБА_3 залізниці в адресу нового одержувача. Зазначено, що оплату збору за переадресування порожніх власних вагонів та добір тарифу по переадресуванню гарантує по станції Демурене Донецької залізниці зі свого особистого рахунку № 9101601.
29.09.2014 р. ДП "Донецька залізниця" з особового рахунку ПрАТ "Укренерготранс" № 9101601 по накопичувальній картці № 29090025 було додатково безпідставно списані:
- збір за зберігання 56 вагонів на коліях загального користування у розмірі 8 141 грн. 28 коп., у тому числі за зберігання 42 вагонів власності позивача 6 105 грн. 96 коп.
- плата за користування 56 вагонами у розмірі 2 592 515 грн. 10 коп., у тому числі за 42 вагони власності позивача у розмірі 188 291 грн. 04 коп.
- телеграфний збір за повідомлення залізниці на прохання вантажовідправника у розмірі 319 грн.10 коп.у тому числі за вагони власності позивача у розмірі 239 грн. 32 коп.
30.09.2014 р. між позивачем та ПрАТ "Укренерготранс" був підписаний звіт № 18 по договору комісії № 20/12-К-2010-СВ від 20.12.2010 р. Згідно з даним звітом відповідно до умов п. 3.3 договору сума витрат, понесений комісіонером у результаті виконання доручення, які належать відшкодуванню складає: 1 522 804 грн. 88 коп., а саме: відправка порожніх вагонів 433 791 грн. 80 коп. та 1 306 815, грн. 70 коп. У додатках № 1-18 до звіту визначено перелік послуг. Зокрема, в додатку № 18 зазначено по ст. Демурине Донецької залізниці 29.09.2014 р.: плата за користування вагонами 225 949 грн. 25 коп. (188 291 грн. 04 коп. без ПДВ), повідомлення залізниці 287 грн. 18 коп. (239 грн. 32 коп. без ПДВ), збір за зберігання вантажу 7 327 грн. 15 коп. (6 105 грн. 96 коп. без ПДВ). ПрАТ "Укренерготранс" перерахував ТОВ "Інвестиційна вагонна компанія" суму 200 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 8441 від 20.10.2014 р., із призначенням платежу: оплата за користування вагонами третіми особами по дог. №20/12-к-2010-св від 20.12.2010 р., у т.ч. ПДВ 20% = 33 333грн. 33 коп.
ПрАТ "Укренерготранс" 09.10.2014 р. за вих. № 3.5-1275 та позивач 24.02.2015 р. за вих. № 069 направили відповідачу претензії, згідно з якими вимагали повернення надмірно нарахованих та безакцептно стягнутих грошових коштів. Претензії з боку відповідача залишились без відповіді та задоволення».
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України «обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини».
Списання 194 636,32 грн. підтверджується переліком ЄТехПД по ДП «Донецька залізниця» № 20140929 від 29.09.2014 р.
Списана сума 194 636,32 грн. з урахуванням ПДВ-20% становить спірну суму (зменшену) за позовом, а саме 233 563,58грн.
Ця сума була облікована як використана незважаючи на те, що ПрАТ «Укренерготранс» - платник згадану накопичувальну картку не підписав.
За таких обставин і зважаючи на те, що:
Перевезення вантажу за вищезазначеними залізничними накладними у повному обсязі не відбулось (вантаж не був доставлений ПАТ «Алчевський металургійний комбінат») з незалежних від вантажовідправника, вантажоодержувача і експедитора причин.
Позивач не гарантував залізниці оплату збору за зберігання вантажу і вагонів на коліях загального користування, так само як і плати за користування вагонами на попутній станції.
Відповідно до п. 8 «Правил користування вагонами і контейнерами», затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113, зазначено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно до п. 9 «Правил користування вагонами і контейнерами», про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Відповідно до п. 10 «Правил користування вагонами і контейнерами», облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Статтею 119 Статуту залізниць України передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до п. 8 «Правил зберігання вантажів», затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). При цьому термін безоплатного зберігання обчислюється: при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки (яка має бути оформлена наказом про затримку, актом загальної форми та наданням повідомлення про затримку п.9, п. 10 «Правил користування вагонами і контейнерами», затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113).
Згідно наведених норм плата за користування вагонами, а також збір за зберігання вантажу, вносяться тільки при умові затримки вагонів, яка сталася з вини вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. В даному випадку затримка вагонів сталася не з вини вантажовласника, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Виходячи з п. 2.1. «Правил розрахунків за перевезення вантажів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 864/5085 (далі - «Правила розрахунків») розрахункові підрозділи залізниць здійснюють безготівкові розрахунки з відправниками, одержувачами та експедиторами через установи банків за перевезення вантажів, вантажобагажу та за надання додаткових послуг. Пунктом 2.3. Правил розрахунків встановлено, що розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору. Згідно з договором залізниця відкриває особовий рахунок кожному відправнику (одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.
За п. 2.5. Правил розрахунків платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг. Розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг. (ч. 1 п. 2.6 Правил розрахунків).
Аналізуючи зазначені норми Правил розрахунків, суд дійшов висновку, що згадані «…особові рахунки…» відправників, одержувачів, експедиторів не є рахунками, тотожними рахункам, які відкриваються установами банків чи інших фінансових установ. Адже: по-перше, ні залізниця, ані її розрахунковий підрозділ не є банківською установою; по-друге, кошти у вигляді попередньої оплати від згаданих осіб надходять на спеціальний рахунок розрахункового підрозділу відповідної залізниці, відкритому у банківській установі. Цей рахунок, є одним з рахунків саме залізниці.
Відтак, зазначені кошти попередньої оплати, після надходження та зарахування установою банку на спеціальний рахунок розрахункового підрозділу залізниці, стають власністю саме цієї залізниці.
«…Особові ж рахунки…», про які йдеться у Правилах розрахунків та укладеному між сторонами договорі, є «віртуальними рахунками», необхідними лише для зручності обліку розрахунковим підрозділом залізниці використання нею коштів відповідного платника.
Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору.
Наслідки неправильного (помилкового) відображення відповідачем руху коштів на відкритому ним особовому рахунку експедитора та - порядок відновлення відповідно порушених її прав у такому випадку, чітко визначено п. 4.1 договору. Ним, зокрема не передбачений обов'язок відповідача у разі неправильного (помилкового) відображення даних у особовому рахунку експедитора - повертати йому відповідні попередньо добровільно перераховані кошти. Не встановлено такого обов'язку й іншими чинними нормативними актами.
Пунктом 4.1 укладеного між сторонами договору чітко обумовлений обов'язок відповідача у такому разі внести відповідні зміни у цей особовий рахунок.
Таким чином, виявивши необґрунтоване відображення у своєму особовому рахунку суми 233 563,58грн, як використаної, - позивач має право звернутися до відповідача з відповідною вимогою про відновлення цієї суми на своєму особовому рахунку.
До звернення позивача з позовом до суду, так і під час розгляду справи господарським судом залізниця не внесла відповідні зміни в особовий рахунок позивача.
Господарський суд вважає, що залізниця не мала достатніх правових підстав спірну суму списувати з особового рахунку позивача (відображувати у його особовому рахунку суму позову як використану) і, як наслідок, позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст.1, 20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.9, 16 Цивільного кодексу України, ст.46, 119 Статуту залізниць України, Правил розрахунків за перевезення вантажів, Правил користування вагонами і контейнерами і керуючись ст.ст.35, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позов задовольнити.
Зобов'язати Державне підприємство «Донецька залізниця» внести зміни до особового рахунку Приватного акціонерного товариства «Укренерготранс» №9101601 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми 233 563,58грн.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 2600101511508, 2600901517249 в Укрексімбанку м. Донецька, МФО 334817, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Приватного акціонерного товариства «Укренерготранс» (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Володі Дубініна, 8, п/р 26001962503605 в ПАТ "ПУМБ" м. Киів, МФО 334851, код ЄДРПОУ 32082812) 3 503,45грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя В.І. Матюхін
Повний текст рішення складено 25.04.2016р.
Надруковано примірників:
1 - до справи;
1 - позивачу;
1 - відповідачу.
Вик.:
Тел.