номер провадження справи 5/17/16
21.04.2016 Справа № 908/665/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРІДЕКС” (69065, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, 8)
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)
про стягнення 193 746,83 грн.
Суддя Проскуряков К.В.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1, наказ № 293 від 01.11.2014
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 43 від 31.12.2015
10.03.2016 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРІДЕКС” до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення 193 746,83 грн.
Ухвалою суду від 10.03.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/665/16, справі присвоєно номер провадження - 5/17/16, розгляд якої призначено на 13.04.2016. В судовому засіданні оголошувалась перева. У судовому засіданні 21.04.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Відповідно до листа Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області від 01.04.2016 № 04-08/373-1041, судовий збір у розмірі 2906,20 грн., сплачений згідно із платіжним дорученням № 45 від 09.03.2016, був зарахований до державного бюджету України 09.03.2016 (а.с. 40).
За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.
Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: 19.02.2015 між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІДЕКС» було укладено договір підряду № 690215 (далі - договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п.п. 1.1., 1.4., 1.5. якого виконавець зобов'язується виконати роботи по «Капітальному ремонту ВРП-150кВПС «Армаліт» в частині обробки масла силового трансформатора Тр№ 1 типу ТДТН-63000/150/35/6 з метою підвищення стабільності масла». Позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором. 25.09.2015 між сторонами було підписано ОСОБА_1 приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 150075,00 грн. Станом на 21.04.2016 відповідач виконані роботи не оплатив. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 150 075,00 грн. та пеню у розмірі 43 671,83 грн., нараховану відповідно до п. 6.2. договору. Просить позов задовольнити.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Суду надано письмовий відзив. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Також, відповідач підтримав клопотання про зменшення пені та письмову заяву про надання розстрочки виконання рішення на 6 місяців.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2015 між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІДЕКС» (далі - виконавець) було укладено договір підряду № 690215 (далі - договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п.п. 1.1., 1.4., 1.5. якого виконавець зобов'язується виконати роботи по «Капітальному ремонту ВРП-150кВПС «Армаліт» в частині обробки масла силового трансформатора Тр№ 1 типу ТДТН-63000/150/35/6 з метою підвищення стабільності масла» (далі - роботи).
Місце виконання робіт: м. Запоріжжя, Ленінський район, вул. Малика, 31. Об'єкт виконання робіт: ВРП-150кВ, ПС «Армаліт».
Відповідно до п.п. 2.1. - 2.3. договору ціна договору за обробку 1 тони масла силового трансформатора є договірною і складає, відповідно до протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 1):
- без ПДВ - 3 625,00 грн.;
- ПДВ - 725,00 грн.;
- З ПДВ - 4350,00 грн.
Об'єм трансформаторного масла в Тр№ 1 для розрахунку загальної вартості робіт по договору складає 34,5 тонн (Додаток № 2).
Загальна вартість робіт за договором визначається на підставі даних Додатку № 1 і Додатку № 2 та складає:
- без ПДВ - 125 062,50 грн.;
- ПДВ - 25 012,50 грн.;
- З ПДВ - 150 075,00 грн.
Після укладання договору, на підставі виставленого рахунку виконавця, можлива попередня оплата у розмірі 30% від загальної вартості договору, а саме без ПДВ 37 518,75 грн., ПДВ - 7 503,75 грн., попередня оплата разом з ПДВ - 45 022,50 грн. протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунка замовника.
Незалежно від сплати чи несплати попередньої оплати виконавець зобов'язаний приступити та виконати роботи в строк та на умовах, передбачених цим договором.
Розрахунки за виконані роботи проводяться замовником на підставі отриманого замовником рахунку за умови наявності одночасно таких умов: підписання сторонами акту виконаних робіт, надання виконавцем замовнику податкової накладної, складеної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог законодавства, діючого на дату її складання, та умов цього договору.
Розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 60 календарних днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.
Згідно із п.4.2.1. договору замовник зобов'язаний здійснювати оплату виконавцю за виконані роботи на підставі двостороннього акту виконаних робіт.
Пунктами 5.1., 5.4. договору передбачено, що виконані виконавцем роботи згідно з цим договором оформлюються актом виконаних робіт та до 26 числа звітного місяця передаються замовнику.
Акт виконаних робіт, за умови відсутності зауважень, повинен бути підписаний сторонами та наданий замовнику не пізніше 3 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 6.2. договору за порушення строків оплати, вказаних у п. 2.3. цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.
25.03.2015 сторонами було підписано ОСОБА_1 № 49 здачі-приймання виконаних робіт на суму 150 075,00 грн., в якому зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають (а.с. 19).
07.07.2015 відповідач отримав від позивача претензію № 371 від 07.07.2015 на загальну суму 150 075,00 грн. (а.с. 20-21, 38). Відповіді на претензію позивач не отримав.
Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 150 075,00 грн. та пеню у розмірі 43 671,83 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
25.03.2015 сторонами було підписано ОСОБА_1 № 49 здачі-приймання виконаних робіт на суму 150 075,00 грн., в якому зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають (а.с. 19).
Відповідно до п. 2.3. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 60 календарних днів після підписання сторонами акту виконаних робіт. Доказів здійснення опати відповідачем суду не надано.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 150075,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 6.2. договору за порушення строків оплати, вказаних у п. 2.3. цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.
Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з розрахунку пені позивача, останнім нарахована пеня у розмірі 43 671,83 грн. за ставкою 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочення за загальний період з 25.05.2015 по 08.03.2016 (за 291 день) включно, що перевищує 6 місячний період.
У пункті 1.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Перевіривши розрахунок пені позивача, суд приходить до висновку про необхідність здійснити власний перерахунок пені.
Згідно із розрахунком суду, здійсненим за допомогою КП «Законодавство» стягненню підлягає пеня у розмірі 27 013,50 грн. за 6 місяців за період з 25.05.2015 по 20.11.2015 з розрахунку - 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочки.
На підставі викладеного, позов задовольняється частково.
Судом розглянуто клопотання відповідача про зменшення пені та письмову заяву про надання розстрочки виконання рішення на 6 місяців, які мотивовані наступним: відповідно до ст. 15 - 1 Закону України «Про електроенергетику» для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії. Тобто, ступінь виконання зобов'язання відповідача перед позивачем знаходиться в прямій залежності від стану виконання зобов'язання споживачів перед відповідачем. До того ж, у період з лютого 2015 по грудень 2015 постановами НКРЕКП було встановлено нульовий відсоток відрахувань коштів, які надходили на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання, що підтверджується довідкою № 001-003/57 від 25.03.2016 (а.с. 44). За 12 місяців 2015 року сума не отриманих з поточного рахунку товариства коштів через застосування тільки нульового нормативу склала 276 млн. грн.. В 2016 році НКРЕКП продовжила застосування тільки нульового нормативу відрахувань коштів на поточні рахунки відповідача. З лютого 2016 для відповідача відсутній алгоритм перерахування коштів. Станом на 26.02.2016 ВАТ «Запоріжжяобленерго» має податковий борг з ПДВ у розмірі 55 228 136,81 грн., що підтверджується довідкою СДПІ у м. Запоріжжі № 1017/10/28-04-20-03-15 (а.с. 54). Розмір виплат на обов'язкові платежі складає 69 892 тис. грн.., що підтверджується довідкою № 001-003/56 від 25.03.2016 (а.с. 45). У відповідача відсутні грошові кошти на поточних рахунках, що підтверджується відповідними довідками (а.с. 46-50). Крім цього, найбільш енергоємні підприємства не виконують свої договірні зобов'язання з оплати спожитої електроенергії, на підтвердження чого суду надано довідку (а.с. 51). Дебіторська заборгованість споживачів станом на 01.03.2016 складає 1 372 647 288,03 грн., що підтверджується довідкою № 007-40/4142 від 17.03.2016 (а.с. 51). Також, відповідач зазначає, що позовні заяви про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію зі споживачів задовольняються частково у зв'язку з зменшенням судами розміру штрафних санкцій. Станом на 26.02.2016 згідно із довідкою про проведення розрахунків за спожиту електроенергію № 007-40/3233 від 29.02.2016 (а.с. 52)недоплата за спожиту електричну енергію таких споживачів складає 12 008 тис. грн. (джерело фінансування з державного бюджету) та 17 953 тис. грн. (джерело фінансування з місцевого бюджету).
Також, відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.2013 № 96-р «Про приватизацію об'єктів паливно-енергетичного комплексу» ВАТ «Запоріжжяобленерго» входить до Переліку об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що підлягають приватизації. Пакет акцій ВАТ «Запоріжжяобленерго» було передано Фонду державного майна України. Стягнення штрафних санкцій з ВАТ «Запоріжжяобленерго» в процесі приватизації негативно вплине на структуру балансу.
У зв'язку з тяжким фінансовим станом споживачів, ВАТ «Запоріжжяобленерго» змушене укладати договори про реструктуризацію заборгованості (у 2014 році було укладено 77 договорів, у 2015 році - 86).
Щомісяця значна кількість грошових коштів спрямовується на здійснення робіт з обслуговування електричних мереж.
ВАТ «Запоріжжяобленерго» включено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави (постанова КМУ від 04.03.2015 № 83).
Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення; зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічні приписи встановлені ст. 233 ГК України.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, роз'яснено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Однак, дослідивши вказані вище документи, суд не приймає надані докази, як належні та допустимі докази скрутного матеріального становища відповідача, ним не надано суду документів фінансової звітності та доказів того, що у разі надання розстрочки виконання судового рішення він буде спроможний здійснювати оплати у відповідних частинах, встановлених рішенням суду.
Щодо зменшення пені суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач майже протягом року не виконував своїх зобов'язань за договором в частині здійснення оплати виконаних робіт.
Враховуючи інфляційні процеси у економіці держави (за 2015 рік - індекс інфляції 143,3%) та те, що позивач не заявляє до стягнення втрати від інфляції та 3 % річних за користування грошовими коштами, а просить стягнути лише пеню, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення пені.
Крім того, позивач заперечує проти задоволення клопотань про надання розстрочки виконання рішення суду на 6 місяців та зменшення розміру пені.
На підставі викладеного, суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотань про зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені та надання розстрочки виконання рішення суду.
Також, суд звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений права повторно звернутися із клопотанням про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України на стадії виконання рішення.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доказів сплати суми боргу у повному обсязі відповідачем суду не надано.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відносяться на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІДЕКС» (69065, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, 8, код ЄДРПОУ 32607851, рахунок № 26004055896600 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) основний боргу у розмірі 150 075 (сто п'ятдесят тисяч сімдесят п'ять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 27 013 (двадцять сім тисяч тринадцять) грн. 50 коп., судовий збір у розмірі 2 656 (дві тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 32 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя К.В. Проскуряков
Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання
Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 25.04.2016.