25 квітня 2016 року Справа № 914/4012/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГоголь Т.Г.
суддівДобролюбової Т.В., Данилової М.В.
розглянувши матеріали касаційної скаргиВідділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції
на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.02.16
та рішенняГосподарського суду Львівської області від 21.12.15
у справі№ 914/4012/15 Господарського суду Львівської області
за позовомПриватного підприємства "Центр допомоги та співробітництва "ХОСЕН"
до1.Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції; 2.Дрогобицького управління Державної казначейської служби України Львівської області
третя особаГоловне Управління Державної казначейської служби України у Львівській області
простягнення 470801,84 грн.
Касаційна скарга Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції від 09.03.16 № 09-13/1375, яка отримана Вищим господарським судом України 19.04.16, на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.16 та рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.15, не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Право сторони і порядок оскарження судового акта в касаційному порядку унормовано статтею 107 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до приписів цієї статті сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: 1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду. Отже, згідно з приписами статті 107 Господарського процесуального кодексу України, в касаційному порядку підлягають перегляду лише ті процесуальні акти місцевих судів, які були предметом апеляційного перегляду.
Предметом касаційного оскарження у даній справі є рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.15 та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.16. Оскаржуваною ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.16 було повернуто без розгляду апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору та направлення копії апеляційної скарги сторонам у справі. З матеріалів справи убачається, що рішення господарського суду першої інстанції від 21.12.15 не переглядалось в апеляційному порядку, що унеможливлює його перегляд судом касаційної інстанції.
З огляду на викладене, касаційна скарга Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції в частині оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.15 не може бути предметом касаційного перегляду.
Як вже зазначалося, Відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у поданій касаційній скарзі просить також скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.16. Проте, касаційна скарга у зазначеній частині підлягає поверненню з наступних підстав.
Згідно з приписами статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Оскаржувана ухвала Львівського апеляційного господарського суду була винесена 19.02.16, процесуальний строк на її оскарження сплинув 10.03.16. Скаржник звернувся з касаційною скаргою 15.03.16 (що підтверджується відтиском штемпелю Відділу поштового зв'язку на поштовому конверті), тобто, після спливу встановленого строку для її подання та без клопотання про відновлення цього строку.
Зі змісту пункту 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України випливає, що господарський суд повертає касаційну скаргу без розгляду, якщо її подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Порядок і розмір сплати судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, встановлений Законом України "Про судовий збір". Згідно з приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" унормовано, що мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі і станом на 01.01.16 становить - 1378 грн. За подання касаційної скарги на ухвалу суду ставки судового збору встановлюються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (підпункт 7 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Відтак, судовий збір при поданні даної касаційної скарги повинен складати 1378 грн.
При зверненні до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою Відділом державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції доказів сплати судового збору взагалі не додано. Натомість, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Проте, він не наводить мотивів і підстав, з якими Закон пов'язує можливість надання відстрочки у сплаті судового збору, як і не додає відповідних доказів.
Згідно з приписами частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. У розумінні приписів наведеної норми, єдиною підставою для вчинення господарським судом зазначених дій, є врахування судом майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі (Викладене узгоджується з постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13)
Судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, оскільки, як вже зазначалося, у наданому клопотанні не наведено доводів та не подано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.
Крім того, у разі звернення з касаційною скаргою на ухвалу, якою було повернуто без розгляду апеляційну скаргу, слід додавати оригінал такої скарги.
Враховуючи наведені приписи процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки оскаржуваних судових актів в касаційному порядку.
Керуючись статтями 86, 107, 111, пунктами 4, 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Відмовити у прийнятті касаційної скарги Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції на рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.15 у справі № 914/4012/15.
Клопотання Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції про відстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.15 у цій справі відхилити.
Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.15 у справі № 914/4012/15 повернути скаржникові без розгляду.
Матеріали справи № 914/4012/15 скерувати до Львівського апеляційного господарського суду .
Головуючий суддя Т. Гоголь
Судді Т. Добролюбова
М. Данилова