25 квітня 2016 року Справа № 905/1161/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,
суддів:Гольцової Л.А.,
Картере В.І.,
перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2016
у справі №905/1161/16 господарського суду Донецької області
за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"
доПублічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод"
за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"
прозвернення стягнення на предмет іпотеки
та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод"
доПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"
провизнання відсутнім права звернення стягнення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2016 у справі № 905/1161/16.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність відмови у прийнятті поданої касаційної скарги з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:
1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;
2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
Отже, касаційна скарга може бути подана на існуючий (наявний у справі) судовий акт (рішення, ухвалу або постанову).
Між тим, у матеріалах справи відсутня ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2016.
Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" подало касаційну скаргу з порушенням ст. 107 ГПК України, а саме - на неіснуючий процесуальний документ.
Так, пунктом 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що якщо касаційну скаргу подано на процесуальний документ, який не приймався та відсутній в матеріалах справи Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги та виносить відповідну ухвалу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно з вимогами статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" - Міхайловим О.О., проте всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано, а серед матеріалів справи відсутні будь-які документи, що підтверджують повноваження Міхайлова О.О., як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь", тому не можливо дійти висновку, що касаційну скаргу підписано повноважною особою.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПУ України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з пунктом 5.27 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, яким затверджено Національний стандарт України Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" (далі - стандарт) визначено порядок засвідчення копій документів, а саме: відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Проте, всупереч зазначеним вимогам до поданої касаційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" не додано належних доказів надсилання її позивачу - Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк", оскільки, по-перше додана до касаційної скарги копія фіскального чеку №8676 від 04.04.2016 не завірена належним чином, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 36 ГПК України та п. 5.27 стандарту, які ставляться до письмових доказів; по-друге, вказаний фіскальний чек датований 04.04.2016, тоді, як оскаржувана ухвала Донецького апеляційного господарського суду прийнята 05.04.2016, тобто дата фіскального чеку передує даті прийняття оскаржуваного судового акта.
Таким чином, заявником касаційної скарги не дотримано вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України щодо надання до касаційної скарги належних доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Указане є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі- Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, ставка судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду, а саме один розмір мінімальної заробітної плати. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. (п. 2.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".).
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378,00 грн.
Таким чином, за подачу у 2016 році касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у даній справі судовий збір становить 1378,00 грн.
Разом з тим, звертаючись із касаційною скаргою (08.04.2016 дата подачі) на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2016 у справі №905/1161/16, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" доказів сплати судового збору не надало, а заявило клопотання про звільнення від сплати збору за подання вказаної касаційної скарги.
В обгрунтування вказаного клопотання, скаржник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" перебуває у крутному фінансовому становищі, адже знаходиться в зоні проведення активної фази Антитерористичної операції на сході України, де на наразі відбуваються відкриті бойові дії, та мають місце численні випадки мародерства.
Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір", у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги (12.04.2016), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до приписів розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 у розгляді питань, пов'язаних, зокрема, з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням його від сплати (стаття 8 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (пункт 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/2093/15 від 12.11.2015).
При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У даному випадку заявником касаційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. (ст. 42 Господарського кодексу України).
У зв'язку з чим сама лише обставина, пов'язана з тяжким фінансовим становищем такого суб'єкта господарювання, не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору. Більше того, у порушення вимог ст. 33 ГПК України жодних доказів у підтвердження наведених у клопотанні обставин заявник не надав.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2016 у справі №905/1161/16.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, 107, п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити Публічному акціонерному товариству у прийнятті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2016 у справі № 905/1161/16.
Головуючий суддя Т.Л. Барицька
Судді: Л.А. Гольцова
В.І. Картере