25 квітня 2016 р. Справа № 876/1406/16, 876/1736/16, 876/1737/16, 876/1739/16, 876/1740/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,
за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.01.2016 року про відстрочення виконання постанови суду та ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 року про зупинення стягнення за виконавчим листом; про роз'яснення судового рішення; про застосування штрафних санкцій за невиконання рішення суду; про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства інфраструктури України, Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про скасування наказу та поновлення на військовій службі,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до 18 окремого мостового загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач-1, 18 окремий мостовий загін в/ч НОМЕР_1 ), Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства інфраструктури України (далі - відповідач-2, Адміністрація ДССТМІУ), Управління Служби безпеки України в Закарпатській області (далі - відповідач-3, УСБУ в Закарпатській області) з уточненими вимогами про: визнання розпорядження начальника УСБУ в Закарпатській області від 22.07.2015 року №98-д про скасування заступнику командира - начальнику транспортно-технічної частини 18-го окремого мостового загону майору ОСОБА_1 незаконним; визнання незаконним та скасування пункту 2 наказу (по особовому складу) голови Адміністрації ДССТ від 31.08.2015 року №54 про звільнення з військової служби в запас Збройних Сил України майора ОСОБА_1 , заступника командира загону - начальника транспортно-технічної частини 18 окремого мостового загону в/ч НОМЕР_1 за пунктом “е” ч. 6 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” (через службову невідповідність); зобов'язання командира 18 окремого мостового загону в/ч НОМЕР_1 поновити майора ОСОБА_1 на посаді заступника командира загону - начальника транспортно-технічної частини 18 окремого мостового загону в/ч НОМЕР_1 з виплатою матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, про що подати звіт до суду про виконання судового рішення у встановлений судом строк; допустити до негайного виконання рішення щодо поновлення на посаді та виплати матеріального і грошового забезпечення у межах суми за один місяць.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду (далі - Закарпатського ОАС) від 22.01.2016 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача-1 про відстрочення виконання постанови суду. Встановлено новий двомісячний строк подання 18 окремим мостовим загоном в/ч НОМЕР_1 до Закарпатського ОАС звіту про виконання постанови Закарпатського ОАС від 22.12.2015 року у справі № 807/2211/15.
Ухвалою Закарпатського ОАС від 16.02.2016 року зупинено стягнення за виконавчим листом №807/2211/15, що виданий 23.12.2015 року Закарпатським ОАС в частині щодо поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді боржником - відповідачем-1.
Ухвалою Закарпатського ОАС від 16.02.2016 року задоволено заяву відповідача-1 про роз'яснення постанови Закарпатського ОАС від 22.12.2015 року та роз'яснено порядок виконання постанови Закарпатського ОАС від 22.12.2015 року у справі № 807/2211/15 в частині виплати грошового забезпечення.
Ухвалою Закарпатського ОАС від 16.02.2016 року залишено без задоволення заяву сторони позивача про застосування штрафних санкцій за невиконання постанови Закарпатського ОАС від 22.12.2015 року, що ухвалена в адміністративній справі № 807/2211/15.
Ухвалою Закарпатського ОАС від 16.02.2016 року заяву відповідача-1 задоволено, визнано виконавчий лист, що виданий 23.12.2015 року Закарпатським ОАС у адміністративній справі № 807/2211/15 і боржником за яким є відповідач-1 в частині поновлення позивача на займаній посаді таким, що не підлягає виконанню.
З наведеними вище постановленими ухвалами суду, які стосуються виконання постанови Закарпатського ОАС від 22.12.2015 року, не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційні скарги.
При тому позивач вважає, що розглядаючи заяву та встановлюючи новий строк для подачі звіту суду відповідачем-1, суд вийшов за межі повноважень, чим порушив норми матеріального і процесуального права. Вимоги за даною апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що правомірно відмовляючи відповідачу-1 у відстроченні чи розстроченні виконанні рішення суду та одночасно встановлюючи новий строк подачі звіту до суду без застосування штрафних санкцій, суд вийшов за межі повноважень, встановлених ч.2 ст.263 КАС України, а тому просить ухвалу Закарпатського ОАС від 22.01.2016 року в частині встановлення нового строку для подачі звіту 18 окремим мостовим загоном в/ч НОМЕР_1 про виконання постанови Закарпатського ОАС від 22.12.2015 року скасувати, а в решті ухвалу залишити без змін.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою Закарпатського ОАС від 16.02.2016 року про зупинення стягнення за виконавчим листом, позивач в доводах апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції порушив норми права, розглядаючи справу без виклику сторін. Крім того, постановляючи ухвалу про зупинення стягнення за виконавчим листом, фактично змінив постанову суду від 22.12.2015 року по суті, в подальшому ухвалою від 16.02.2016 року визнав цей виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню не вирішив питання про необхідність існування ухвали від 16.02.2016 року, якою суд забезпечив заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зупинив стягнення за ним, а тому судовий акт від 16.02.2016 року щодо зупинення стягнення за виконавчим листом є фактом бездіяльності суду, прийняте за невичерпних юридичних обставин при неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права. З тих підстав просить оскаржувану ухвалу суду від 16.02.2016 року про зупинення стягнення за виконавчим листом про скасування наказу та поновлення на військовій службі в частині допущеного до негайного виконання скасувати.
Також позивач не погодився з постановленою ухвалою від 16.02.2016 року про роз'яснення рішення суду. Вважає, що суд допустився помилок в застосуванні норм матеріального і процесуального законів, неправильно витлумачив правові норми та застосував такі, що не поширюються на спірні правовідносини. Таким чином, ухвалою суду не дотримані норми процесуального права та на користь відповідача інтерпретовані норми матеріального права, тому просить оскаржувану ухвалу про роз'яснення судового рішення скасувати.
Оскаржуючи ухвалу Закарпатського ОАС від 16.02.2016 року з розгляду та вирішення питання про застосування штрафних санкцій за невиконання рішення суду, позивач вважає, що суд ухилився від вимог ст. 7 КАС України щодо принципів адміністративного судочинства, ст.8 КАС України щодо дотримання принципу верховенства права, ст.159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення. Таким чином, ігноруючи завдання інституту судового контролю, суд сприятливо поставився до зловживання відповідачем своїх процесуальних прав, умисно взяв до уваги необґрунтовані заяви відповідача та незаконно постановив ухвали 16.02.2016 року щодо роз'яснення рішення суду, щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з метою сприяння зловживанню відповідачем своїми процесуальними правами задля уникненню від виконання рішення суду. Тому вважає оскаржувану ухвалу щодо відмови у здійсненні судового контролю та застосуванню штрафних санкцій до відповідача за невиконання рішення суду незаконною і постановленою в наслідок неправильного застосування норм матеріального права, порушенням норм процесуального права. Рішення суду, що оскаржується, є завідомо незаконним, необґрунтованим і неправосудним та підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи і наявності істотних порушень відповідачем матеріального права. У зв'язку з цим просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про застосування штрафних санкцій за невиконання рішення суду.
Крім того, оскаржуючи ухвалу Закарпатського ОАС від 16.02.2016 року, якою суд визнав виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, позивач у своїх доводах зазначив, що при розгляді заяви відповідача про визнання виконавчого листа №807/2211/15 від 23.12.2015 року таким, що не підлягає виконанню, суд упереджено, з порушенням норм матеріального права, незаконно прийшов до висновку, за яким в обґрунтування свого рішення змінив мотиви постанови Закарпатського ОАС від 22.12.2015 року та застосував підпункт 2 п. 201, п. 208 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній спеціальній службі транспорту, що затверджене Указом Президента України № 60/2009 від 03.02.2009 року щодо належності повноваження по поновленню на військовій службі позивача виключно голові адміністрації Державної спеціальної служби транспорту. Проте, такий висновок суду суперечить позиції рішення суду першої інстанції, згідно якого судом встановлено, що командир 18 окремого мостового ДССТ 25.08.2015 р. прийняв рішення про звільнення позивача та оформив документи, які направив по інстанції. Таким чином, суд, постановляючи ухвалу від 16.02.2016 року про визнання виконавчого листа від 23.12.2015 року №807/2211/15 таким, що не підлягає виконанню, в цілому змінив постанову суду від 22.12.2015 року по суті. У зв'язку з тим просить скасувати оскаржувану ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та оскаржувані ухвали, які стосуються порядку виконання постанови Закарпатського ОАС від 22.12.2015 року, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу сторони позивача на ухвалу Закарпатського ОАС від 16.02.2016 року про роз'яснення рішення суду необхідно задовольнити, в той же час необхідно відмовити у задоволенні апеляційних скарг сторони позивача на інші оскаржувані ухвали з наступних підстав.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи вимоги ст. 195 КАС України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Наведені висновки суду першої інстанції в оскаржуваних ухвалах, окрім ухвали про роз'яснення судового рішення, з урахуванням ухваленої Закарпатським ОАС постанови від 22.12.2015 року у межах доводів апеляційних скарг колегія суддів вважає такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, є законними та обґрунтованими з наступних підстав.
Розглянувши заяву 18 окремого мостового загону в/ч НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення, Закарпатський ОАС прийшов до висновку щодо відмовити у її задоволенні.
Згідно ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, може звернутися особа, яка бере участь у справі із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України публічна служба - це, зокрема, і військова служба.
Відповідно до статті 256 частини 1 пункту 3 КАС України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Статтею 256 КАС України визначено обов'язок суду звернути до негайного виконання постанову суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, необхідно погодитися з визначенням суду першої інстанції, що відстрочення постанови, яка обов'язково звертається до негайного виконання, суперечитиме інституту негайного виконання.
Крім того, відповідно до частин 1 та 2 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою, зокрема, може встановити новий строк подання звіту.
Ухвалюючи постанову 22 грудня 2015 року Закарпатський ОАС відповідно до вимог статей 163, 267 КАС України зобов'язав командира 18о окремого мостового загону подати звіт про виконання судового рішення до 22.01.2016 року.
Під час вирішення Закарпатським ОАС заяви про відстрочення виконання постанови суду було встановлено, що станом на 22.01.2016 року звіту про виконання судового рішення не було подано.
Враховуючи, що при постановлені ухвали суд першої інстанції встановив, що 18 окремим мостовим загоном в/ч НОМЕР_1 направлено документи УСБУ в Закарпатській області щодо надання доступу позивачеві до інформації із третім ступенем секретності, а тому правомірно встановив новий двомісячний строк для подання звіту з врахуванням можливого тривалого строку вирішення питання щодо надання допуску позивачеві до інформації із третім ступенем секретності.
Крім того, з матеріалів справи видно, що 08.02.2016 року відповідачем-1 було подано суду заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді. Заява мотивована тим, що поновлення позивача на посаді заступника командира - начальника транспортної частини 18 окремого мостового загону в/ч НОМЕР_1 відповідно до пункту 208 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній спеціальній службі транспорту здійснюється головою адміністрації Державної спеціальної служби транспорту. Однак у виконавчому листі вказано боржника лише 18 окремий мостовий загін 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ). У зв'язку з тим пунктом 1 прохальної частини заяви відповідач-1 просив суд зупинити стягнення за виконавчим листом, виданим 23.12.2015 року в справі № 807/2211/15, де боржником є 18 окремий мостовий загін, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та витребувати вказаний виконавчий лист в РВДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції.
Відповідно до Постанови ВП № 49837203 18.01.2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 49837203 про примусове виконання виконавчого листа № 807/2211/15, що виданий 23.12.2015 року Закарпатським ОАС щодо поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді та виплати грошового забезпечення за один місяць в сумі 3425,75 грн. Боржником зазначено лише військову частину НОМЕР_1 .
Згідно другого пункту резолютивної частини постанови Закарпатського ОАС від 22.12.2015 року зобов'язано боржника негайно виконати судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді.
Відповідно до ч. 3 ст. 259 КАС України суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неприбуття у судове засідання стягувача і боржника, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.
Отже, законом надано право, а не обов'язок суду щодо зупинення стягнення за виконавчим листом, а також щодо витребування виконавчого листа.
Враховуючи наведене, Закарпатський ОАС ухвалою від 16.02.2016 року в законний спосіб зупинив стягнення за виконавчим листом № 807/2211/15.
Щодо законності та обґрунтованості ухвали Закарпатського ОАС від 16.02.2016 року з вирішення питання про застосування штрафних санкцій за невиконання рішення суду, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частин 1 та 5 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно частини 2 ст. 267 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
Як встановлено судом, ухвалюючи 22.12.2015 року постанову Закарпатський ОАС у відповідності до статей 163, 267 КАС України зобов'язав командира 18 окремого мостового загону подати звіт про виконання судового рішення до 22.01.2016 року.
21-22.01.2016 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання відповідача-1, згідно якого відповідач просив суд роз'яснити судове рішення з приводу виплати грошового забезпечення, а також надійшов звіт командира 18 окремого мостового загону в/ч НОМЕР_1 про виконання судового рішення.
Ухвалою Закарпатського ОАС від 22.01.2016 року відповідно до ч. 2 ст. 267 КАС України, відповідачу-1 встановлено новий двомісячний строк подання до Закарпатського ОАС звіту про виконання постанови Закарпатського ОАС від 22.12.2015 року у справі № 807/2211/15.
З урахуванням встановлених обставин та норм КАС України суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про застосування штрафних санкцій за невиконання рішення суду.
Вирішуючи питання щодо законності та обґрунтованості ухвали Закарпатського ОАС від 16.02.2016 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів враховує наступне.
08.02.2016 року відповідачем-1 подано до суду заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яка мотивована тим, що поновлення позивача на посаді заступника командира - начальника транспортної частини 18 окремого мостового загону 1 об'єднаного загону в/ч НОМЕР_1 ДССТ відповідно до пункту 208 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній спеціальній службі транспорту здійснюється головою адміністрації Державної спеціальної служби транспорту. При тому у виконавчому листі вказано боржником лише 18 окремий мостовий загін 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ).
За змістом частин 2 та 4 ст. 259 КАС України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою у разі якщо виконавчий лист було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Як встановлено матеріалами справи, заступника командира загону - начальника транспортно-технічної частини 18 окремого мостового загону 1 об'єднаного гвардійського загону ОСОБА_1 було звільнено за пунктом "е" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на підставі наказу голови адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 31.08.2015 року за № 54.
23.12.2015 року було видано виконавчий лист № 807/2211/15/2015р., відповідно до якого боржником вказано лише 18 окремий мостовий загін 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ).
18.01.2016 було відкрито виконавче провадження ВП № 49837203 про примусове виконання виконавчого листа № 807/2211/15.
Відповідно до другого пункту резолютивної частини постанови Закарпатського ОАС від 16.02.2016 року зобов'язано боржника негайно виконати судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді.
Відповідно до підпункту 2 п. 201 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній спеціальній службі транспорту, що затверджене Указом Президента України № 60/2009 від 03.02.2009 року, звільнення військовослужбовців з військової служби на підставах, передбачених частинами шостою і сьомою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" здійснюється, зокрема, у військових званнях до полковника включно за будь-якою підставою - Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту.
Відповідно до пункту 208 цього ж Положення у разі незаконного звільнення військовослужбовця з військової служби поновлення його на попередній або рівнозначній посаді здійснюється наказом посадової особи, яка має право звільнення цієї категорії військовослужбовців з військової служби, їй рівнозначної або вищої. Наказ видається на підставі копії рішення суду, матеріалів службового розслідування та копії наказу, виданого відповідним командиром (начальником), про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у незаконному звільненні військовослужбовця.
Отже, уповноваженою особою щодо поновлення позивача на раніше займаній посаді є Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, який не зазначений у виконавчому листі як боржник щодо поновлення позивача.
На підставі наведеного колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що обов'язок відповідача-1 щодо поновлення позивача відсутній, а тому правомірно визнав виконавчий лист, що виданий Закарпатським ОАС 23.11.2015 року у справі № 807/2211/15, де зазначено боржником 18 окремий мостовий загін 1 об'єднаного загону ДССТ (в/ч НОМЕР_1 ) в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді таким, що не підлягає виконанню.
Перевіряючи законність та обґрунтованість постановленої ухвали Закарпатського ОАС від 16.02.2016 року про роз'яснення судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
22.01. 2016 року відповідаче-1 подано суду клопотання про роз'яснення постанови Закарпатського ОАС від 22.12.2015 р. у справі № 807/2211/15 з мотивів того, чи вираховувати з вказаної в постанові суду суми середнього заробітку податки, збори та обов'язкові платежі та виплатити позивачу середній заробіток без таких сум.
Вирішуючи клопотання щодо роз'яснення постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 року, суд першої інстанції прийшов до висновку про його задоволення, враховуючи, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов'язком як роботодавця так і працівника, а також те, що суд у судовому рішенні визначив суму виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, а тому роз'яснив, що при виконанні наведеної вище постанови суду в частині виплати грошового забезпечення необхідно виплатити без врахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з огляду на таке.
Згідно з абз. 5 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податків з доходів фізичних осіб) є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
При ухваленні постанови суд першої інстанції, визначаючи розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, виходив із довідки військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2015 року №264, згідно якої середній розмір місячного грошового забезпечення позивача складає 3423,75 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Виходячи із системного тлумачення положень ст. 170 КАС України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
З визначеної процесуальної норми вбачається, що судове рішення роз'яснюється лише в тому випадку, коли воно незрозуміле та за таким звернулось визначене коло осіб. Разом з тим, на думку колегії суддів постанова Закарпатського ОАС від 22.12.2015 року не містить положень, що викликають неоднакове тлумачення висновків суду, відтак і відсутні були підстави для його роз'яснення.
Виходячи з вимог частини 1 ст. 170 КАС України суд апеляційної інстанції не вправі вирішити питання про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення суду, якого не ухвалював.
Згідно приписів ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін; змінити ухвалу суду; скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду; скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що доводи апеляційних скарг на оскаржувані ухвали, окрім ухвали про роз'яснення судового рішення, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскаржувані ухвали суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані ухвали - без змін.
Разом з тим, апеляційна скарга на ухвалу Закарпатського ОАС про роз'яснення судового рішення спростовує його висновки, а тому підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 170, 195, 196, 199, 200, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 частково задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.01.2016 року про відстрочення виконання постанови суду та ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 року: про зупинення стягнення за виконавчим листом; про застосування штрафних санкцій за невиконання рішення суду; про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі № 807/2211/15 - без змін.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 року про роз'яснення судового рішення у справі № 807/2211/15 скасувати.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвалив повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді Н.Г. Левицька
І.М. Обрізко
Повний текст виготовлено 26.04.2016р.