Справа № 750/10617/14 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/5/2016
Категорія - ст.111 ч.1 КК Доповідач ОСОБА_2
15 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
За участі учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10
обвинуваченого - ОСОБА_11
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22014270000000030, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 лютого 2015 року, щодо ОСОБА_11 ,
Цим вироком ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чернігова, українець, громадянин України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з середньою освітою, неодружений, не судимий, проживаючий в АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України і йому із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання у виді дев'яти років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_11 на користь держави 1 968 гривень процесуальних витрат.
Питання речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Не погоджуючись з вироком суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.111 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 12 років позбавлення волі. Вважає, що при призначення покарання судом не враховано те, що злочин ОСОБА_11 вчинено під час існування надзвичайних подій у державі, а саме проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, де до виконання бойових завдань були задіяні військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 , відомості про яких, серед інших, були ним передані представникам спецслужб Російської Федерації, що у відповідності до п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України є обставиною, яка обтяжує покарання. Також не враховано судом негативну характеристику обвинуваченого за місцем проходження служби.
Також, не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого подала апеляційну скаргу в якій просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження за відсутністю в діях ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення. Призначити по кримінальному провадженню компютерно - технічну експертизу флеш-карти «Trancend» на 32 Гб та комп'ютерного системного блоку «Bravo», що були вилучені під час обшуку за адресою мешкання ОСОБА_11 . Вважає вирок суду незаконним в зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи та відсутністю доказів, які підтверджують вину ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення. Посилається на те, що судом не взяті до уваги показання свідків, що до службового комп'ютеру мали доступ тільки офіцери, інформація з грифом «для службового користування» на комп'ютері не зберігалась, також не зберігались документи, які зазначені в обвинуваченні. Вказує на те, що судом не з'ясовано з якого комп'ютера ОСОБА_11 зібрав інформацію, якщо на жодному комп'ютері не було інформації з грифом «для службового користування» та до жодного комп'ютеру він не мав доступу. Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок про те, що ОСОБА_11 співпрацював зі службами РФ, оскільки відсутні телефонні розмови, які б підтверджували, що ОСОБА_14 виходив на зв'язок з представниками ФСБ, відсутні докази, що анкету йому передали працівники спецслужби ФСБ, вона, є в загальному користуванні в мережі «Інтернет». Вважає, що рапорт оперуповноваженого УСБУ в Чернігівській області ОСОБА_15 від 23.06.2014 року не може бути доказом, оскільки він не містить фактичних даних та не підтверджує наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження. Суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про те, що ОСОБА_11 передав відомості по електронній пошті з власної електронної скриньки на адресу Інтернет - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Згідно протоколу огляду системного блоку комп'ютера «Bravo» від 11.09.2014 року в ході перегляду файлів на логічних розділах вказаного комп'ютера документів, які мають відношення до кримінального провадження, виявлено не було, у ході огляду усіх логічних розділів ПК збережених листів електронної пошти виявлено не було. Суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що саме ОСОБА_11 передав інформацію, а це не зробив хтось інший за допомогою даних, а саме: електронних адрес та паролів, які зберігались на його флеш-карті. Суд першої інстанції прийняв до уваги докази протоколи за результатами проведення негласного розшукового заходу від 18.08.2014 року з додатками до протоколу компакт-дисками №1298, №1296, однак з зафіксованих розмовах ОСОБА_11 з невстановленим чоловіком він не повідомляє про якісь протиправні дії, щодо фрази про те, що він одну держтаємницю здав, то як встановлено в суді ОСОБА_11 не мав доступу до документів, які мають державну таємницю. Вказує на те, що протокол від 12.08.2014 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відео контролю особи у кримінальному провадженні ОСОБА_11 з додатком до протоколу компакт-диском № 1360 з відеозаписом розмови ОСОБА_11 з невстановленим чоловіком є недопустимим доказом, оскільки дана негласна слідча дія є допитом підозрюваного.
Захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 також, не погоджуючись з вироком суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження відносно його підзахисного закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України за недоведеністю його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України. Вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінального процесуального законодавства. Посилається на те, що суд першої інстанції побудував вирок на припущеннях, обґрунтував вирок суперечливими та недопустимими доказами, не надав доказам належної оцінки, витлумачивши їх на користь сторони обвинувачення, чим порушив принцип змагальності сторін та забезпечення доведеності вини стороною обвинувачення. Зазначає, що обґрунтовуючи вирок суд послався на показання свідків, які проходили службу разом з обвинуваченим, проте з їх змісту неможливо зробити висновок про причетність ОСОБА_11 до скоєння інкримінованого правопорушення, крім того вони зазначили, що обвинувачений не мав доступу до комп'ютерної техніки, на якій знаходились файли зі службовими документами. Звертає увагу на те, що свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 безпосередніми свідками звернення ОСОБА_11 до представників спецслужб Російської Федерації з метою отримання громадянства РФ та продовження служби в спеціальних органах РФ та збору інформації, щодо в/ч НОМЕР_2 та її передачі представникам зазначених спецслужб не були та не зазначили джерела походження даної інформації, так і не назвали здобуті ними докази, що підтверджують дані обставини. Вказує на те, що судом необґрунтовано було відмовлено стороні захисту у проведенні комп?ютерно - технічної експертизи вилучених 25.06.2014 року за місцем мешкання обвинуваченого системного блоку комп'ютера та флеш-карти.
Не погоджуючись з апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого прокурор подав заперечення в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_9 є безпідставною та необґрунтованою, оскільки судом у ході судового розгляду кримінального провадження всебічно, повно та об'єктивно досліджено усі матеріали кримінального провадження, допитано обвинуваченого, свідків та спеціаліста, досліджено речові докази, документи та аудіо-відеозаписи, тобто зібрано беззаперечні докази вини ОСОБА_11 у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Не погоджуючись також з апеляційною скаргою захисника ОСОБА_10 , прокурор подав заперечення, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Посилається на те, що всупереч доводам, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_10 , вина ОСОБА_11 повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду в суді першої інстанції.
Як встановив суд, ОСОБА_11 , проходячи військову службу у військовому званні «старший солдат» на посаді старшого стрільця 7-ї стрілецької роти 3-го батальйону військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, яка підпорядкована МВС України, повинен був дотримуватись вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку; віддано служити українському народу; сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Національної гвардії України, зберігати державну та військову таємницю, бути пильним, хоробрим і дисциплінованим, готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, не допускати негідних вчинків.
Разом з тим, старший солдат ОСОБА_11 , добре знаючи вимоги керівних нормативних актів, що регламентували його діяльність, внаслідок їх порушення, не виконав покладені на нього обов'язки, які входили у коло його повноважень, і скоїв злочин за наступних обставин.
Так, на початку 2014 року, ОСОБА_11 , через мережу «Інтернет», звернувся до представників спецслужб Російської Федерації (далі РФ) з проханням про проходження служби у спеціальних органах РФ. Після цього, ОСОБА_11 представниками спецслужб РФ було надано завдання по збору розвідувальних відомостей щодо військової частини НОМЕР_2 , в якій він проходив службу.
Усвідомлюючи протиправність своїх дій, на виконання завдання представників спецслужб РФ, ОСОБА_11 зібрав відомості щодо кількісного складу військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , характеризуючих, біографічних та контактних даних військовослужбовців частини, в тому числі й тих, які перебували у відрядженні у зоні проведення антитерористичної операції на сході України, планів оборони території військових містечок Національної гвардії України, позивні та радіочастоти, схеми оповіщення та бойові розрахунки військової частини, тощо.
20.06.2014 року ОСОБА_11 , знаходячись у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи свої злочинні наміри, в порушення вказаних керівних нормативних актів, передав вищезазначені відомості по електронній пошті з власної електронної скриньки ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на адресу Інтернет-магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (РФ, м. Москва, вул. Нагатинська 3-а, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Згідно висновку експерта № 1 від 22.07.2014 року відомості, що містяться у інформації щодо оповіщення та збору особового складу підрозділу МВС, із зазначенням домашніх та мобільних телефонів, місць проживання працівників; інформації щодо бойової готовності військ (сил); інформації про порядок дій працівників чергової частини органу (підрозділу) МВС у разі оголошення сигналів оповіщення цивільного захисту, введення в дію планів реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (бойовий розрахунок чергового підрозділу, призначення та завдання чергового підрозділу НОМЕР_3 батальйону військової частини НОМЕР_2 внутрішніх військ МВС України); інформації про порядок дій працівників чергової частини органу (підрозділу) у разі оголошення сигналів оповіщення цивільного захисту, введення у дію планів реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (бойовий розрахунок оперативного складу військової частини НОМЕР_2 , призначення та завдання чергового підрозділу НОМЕР_4 батальйону військової частини НОМЕР_2 , схематична інформація про оборону військового містечка складом чергового підрозділу, схематичне зображення шикування колони резерву частини); інформації про порядок дій працівників чергової частини органу (підрозділу) у разі оголошення сигналів оповіщення цивільного захисту, введення у дію планів реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (бойовий розрахунок оперативного складу військової частини НОМЕР_2 , призначення та завдання чергового підрозділу НОМЕР_3 батальйону військової частини НОМЕР_2 , обов'язки командира чергового підрозділу); схематичній інформації охорони та оборони військового містечка № НОМЕР_5 ; інформації про порядок дій працівників чергової частини органу (підрозділу) МВС у разі оголошення сигналів оповіщення цивільного захисту, введення в дію планів реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (бойовий розрахунок чергового підрозділу, призначення та завдання чергового підрозділу НОМЕР_3 батальйону військової частини НОМЕР_2 внутрішніх військ МВС України, обов'язки командира чергового підрозділу); інформації про оповіщення та збір особового складу підрозділу МВС, із зазначенням домашніх та мобільних телефонів, місць проживання працівників; інформації щодо схематичної охорони та оборони військового містечка № НОМЕР_5 ; інформації щодо схематичної охорони та оборони військового містечка 7-ї стрілецької роти при нападі; інформації щодо організації оборони складів НЗ та військового містечка 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону; інформації щодо організації оборони військового містечка особовим складом чергового підрозділу; інформації щодо організації оборони військового містечка №2 особовим складом чергового підрозділу; інформації щодо організації оборони військового містечка №1 особовим складом чергового підрозділу; інформації щодо організації охорони та оборони 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону та складів НЗ; інформації щодо організації охорони та оборони 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону; інформації щодо організації охорони та оборони військового містечка № НОМЕР_6 ; інформації щодо даних радіомережі №437 3-го батальйону військової частини НОМЕР_2 внутрішніх військ МВС України; інформації щодо таблиць позивних телефонних станції і посадових осіб; інформації щодо розрахунку сил та засобів батальйону для дій по сигналу “хвиля” (60%); інформації щодо розрахунку сил та засобів батальйону для дій по сигналу “хвиля” (70%); інформації про домашні, мобільні телефони, місце проживання, дати та місця народження, яким РВК призивалися, щодо працівників 3-го батальйону; інформації про форми, методи та порядок організації конвоювання затриманих та взятих під варту осіб, у тому числі на різних видах транспорту, в Апеляційному суді Чернігівської області та Чернігівському районному суді; інформації щодо організації оборони 5-ї роти; інформації щодо організації оборони 6-ї роти, віднесені до інформації, яка має гриф обмеження доступу “для службового користування”, та розкривають окремі специфічні форми та методи діяльності підрозділів внутрішніх військ (насамперед в/ч НОМЕР_2 ) МВС України.
Розголошення таких відомостей іноземній стороні наносить шкоду національній безпеці та інтересам України у сфері забезпечення правопорядку, знижує обороноздатність нашої держави (зокрема на території Чернігівської області) та створює умови для діяльності іноземних розвідок (у тому числі й розвідувальних служб РФ), оскільки надає їм можливість здійснення вербування агентури серед військовослужбовців вказаної військової частини.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_11 , в його інтересах захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , які просили скасувати вирок та закрити кримінальне провадження за недоведеністю винуватості ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення; прокурора, який просив задовольнити його апеляційну скаргу з вказаних в ній підстав, а апеляційні скарги захисників залишити без задоволення; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_11 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, на підставі яких прийнято законне та обґрунтоване рішення суду.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_11 винним себе у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, не визнав та показав, що проходив військову службу. Нічого з приводу інформації, яка була на флешці, сказати не може. Він цю інформацію не збирав. На флешці були його імейли, паролі до соцмереж, а флешка знаходилась у тумбочці у військовій частині, а тому до неї був доступ у сторонніх осіб. Він до інформації щодо військової частини, яка вказана в обвинуваченні, доступу не мав. 25.06.2014 року його затримали працівники СБУ, він добровільно показав свій імейл та всі паролі. Назва його поштової скриньки “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ”.
Він не звертався до представників спецслужб РФ про проходження ним служби. Йому представниками спецслужб РФ ніяких завдань не надавалось, інформації щодо військової частини він не збирав. Відомості, що є у листі поштової скриньки, не передавав. Двічі він зв'язувався з Інтернет-магазином “Лубянка”, тому що хотів замовити годинник, але не замовив, оскільки сказали, що до України товари не пересилають. Нічого не може сказати з приводу листа, відправленого з його поштової скриньки. З ОСОБА_17 він не спілкувався. Вся його родина мала доступ до комп'ютера, а також ті особи, які до нього приходили. Навіщо він заповнював анкету пояснити не може, хіба що тільки його віком, але він хотів її порвати.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_11 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, його винність у скоєному підтверджується сукупністю зібраних в кримінальному провадженні та досліджених судом доказів, зокрема показаннями свідків.
Так, свідок ОСОБА_18 , який на той час працював на посаді провідного спеціаліста технологічного сектору інформаційно-аналітичного відділу УСБУ в Чернігівській області, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції показав, що 25.06.2014 року його залучали в якості спеціаліста для огляду флешкарти та електронних поштових скриньок ОСОБА_11 , розміщених на безкоштовних поштових сервісах “Male.ru”. Під час огляду, з флешкарти було отримано перелік файлів та папок, які були видалені, але раніше були розміщенні на цій флешкартці. Ці папки і файли були відновлені та перезаписані на комп'ютер слідчого СБУ. Назви та паролі до поштових скриньок були надані ОСОБА_11 особисто. У поштовій скриньці “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” у папці “відправлення” був лист, відправлений 20.06.2014 року на електронну адресу “шоп.“Лубянка” з текстом:“Как Вы просили” та підписом: “ ІНФОРМАЦІЯ_5 уважением ОСОБА_19 ”. До цього листа був прикріплений архівний файл “ ІНФОРМАЦІЯ_6 ”, який був збережений слідчим на жорсткий диск. Після розархівування цього файлу утворились дві папки “ ОСОБА_20 ” та “ ОСОБА_21 ”. Ці папки містили файли “док” та “иксель”. Пам'ятає, що було багато файлів, зокрема сигнали приведення у бойову готовність, бойовий розрахунок, списки оповіщення, схема конвоювання та інші. Дата створення файлів, при перезапису їх на флешкарту, не змінюється. Можливо встановити дату створення файлу, а встановити дату копіювання файлу на флешкарту неможливо, якщо тільки не встановлено програмне забезпечення на комп'ютері, яке б це фіксувало. У його присутності ОСОБА_11 написав паролі слідчому на аркуші паперу. Зазначив, що він не перевіряв комп'ютер, що знаходився в кімнаті підготовки офіцерів та чи під'єднувалась флешкарта до даного комп'ютера, але це можна зробити, оскільки флеш накопичувач має серійний номер. Вказав, що інша особа може передавати інформацію з іншого носія лише у тому випадку, якщо вона буде знати дані поштової скриньки, пароль. Інформацію про те, з якого технічного носія була відправлена інформація може надати власник серверу.
Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні апеляційного суду Чернігівської області, який проходить службу у в/ч на посаді командира стрілецької роти, показав що у підрозділі в/ч НОМЕР_2 був комп'ютер, який використовувався для набору документів. Також на ньому були бланки, бірки, описи, інструкції, які були необхідні у повсякденній діяльності. У комп'ютері був USB-вихід для флешносія. Військовослужбовці не мали потреби без дозволу офіцерів користуватись комп'ютером, але ОСОБА_23 міг ним скористатись, коли був у наряді, хоча у комп'ютері важливої інформації не містилось. На комп'ютері був пароль, але маючи певний досвід роботи з програмним забезпеченням, його можна зламати. Інформації з грифом “Для службового користування ” у комп'ютері не було. На комп'ютері була інформація зі списком особового складу роти та де військовослужбовці проживають. Особисті речі військовослужбовців зберігались в окремій кімнаті у шафах, які зачинялись. Приміщення, де знаходився комп'ютер, зачинялось і ключі були тільки у офіцерів.
Показаннями свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 у судовому засіданні суду першої інстанції підтверджується, що у підрозділі в/ч НОМЕР_2 був комп'ютер, який використовувався для набору документів. На комп'ютері була інформація щодо діяльності взводу. ОСОБА_14 не мав дозволу для роботи на комп'ютері. Приміщення, де знаходився комп'ютер, зачинялось, а ключі від дверей були тільки у офіцерів. Можливо було користуватись флешкою при роботі з комп'ютером. Інформації з грифом “Для службового користування” у комп'ютері не було. Інформації, яка зазначена у обвинуваченні ОСОБА_11 , на комп'ютері не було. ОСОБА_11 допускав незначні порушення щодо запізнення на службу, зовнішнього вигляду та незнання своїх обов'язків, а також давав неправдиві дані щодо своїх анкетних даних.
З показань свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , що являються військовослужбовцями 3 батальйону військової частини НОМЕР_2 , у судовому засіданні суду першої інстанції, вбачається, що у приміщенні сьомої роти був комп'ютер, на якому працювали офіцери. Інформація, яка зазначена у обвинуваченні ОСОБА_11 , могла бути на комп'ютері, і це інформація для службового користування. Можливо нанести шкоду підрозділу, який знаходиться у зоні проведення АТО, якщо передати ворогу дані щодо особового складу. Характеризували ОСОБА_11 , як скритного та схильного до обману.
Твердження захисників про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_30 , які зазначили, що ОСОБА_11 не працював на комп'ютері, оскільки доступ до нього мали тільки офіцери, інформація з грифом «для службового користування» на комп'ютері не зберігалась, також не зберігались документи, які зазначені в обвинуваченні, не заслуговують на увагу.
Так, названі вище свідки не змогли беззаперечно зазначити, що окрім офіцерського складу комп'ютером не могли користуватися інші військовослужбовці. Незважаючи на те, що свідки вказали, що в комп'ютері не було інформації з грифом «Для службового користування», колегія суддів приймає до уваги показання свідка ОСОБА_18 та приходить до висновку, що та інформація, яка зберігалась на комп'ютері та яку ОСОБА_11 передав на адресу интернет-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », дійсно була інформацією з обмеженим доступом. При цьому, твердження свідків про те, що дана інформація не становила загрози для військової частини та військовослужбовців, на думку колегії суддів, є лише їх суб'єктивним судженням, оскільки розголошення відомостей щодо особового складу військової частини може становити загрозу, як для самих військовослужбовців, так і для військової частини. Крім того, дана інформація не була загальнодоступною та відомою, що може вказувати на те, що вона дійсно була лише для службового користування.
Показаннями свідка ОСОБА_16 , який працює на посаді начальника оперативного підрозділу УСБУ в Чернігівській області, підтверджується, що ОСОБА_11 здійснював збір інформації щодо окремих аспектів діяльності в/ч НОМЕР_2 , що стосувалось характеризуючих даних, особистих персональних даних, позовних даних військовослужбовців, які проходили там службу, інформації щодо бойового розрахунку, яка характеризувала всю боєготовність підрозділу, який брав участь у зоні АТО та іншу інформацію. За попередньою оцінкою дана інформація мала гриф “Для службового користування”, а її розголошення іноземним спецслужбам наносило суттєву шкоду боєготовності військової частини, яка приймає участь у зоні АТО. ОСОБА_11 було передано понад дев'яти тисяч файлів і розголошення цієї інформації наносило шкоду боєготовності в/ч НОМЕР_2 , а також це розкривало специфічні форми та методи діяльності підрозділу під час проведення АТО. Вказану інформацію ОСОБА_11 зберігав на своїх електронних носіях, які знаходились у його особистому користуванні. ОСОБА_11 також мав намір продовжити свою службу у спецслужбах РФ, і з цією метою ініціативно здійснював пошук осіб, які мали відношення до діяльності російських спецслужб. Для цього ОСОБА_11 використовував ресурси Інтернету та здійснював електронне листування. Через мережу “ВКонтакті” ОСОБА_11 виходив на групи, які адмініструються спецслужбами РФ, та сприяють у формуванні та діяльності терористичних операцій у зоні АТО. Через одну із таких груп ОСОБА_11 вийшов на кадрову співробітницю спецслужби РФ ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка погодилась надати йому допомогу у працевлаштуванні у службу зовнішньої розвідки РФ. Для перевірки здібностей ОСОБА_11 вона надала йому завдання по збору відповідної інформації. Зібрану ОСОБА_11 інформацію щодо військової частини, де він проходив службу, та наявну у нього попередньо зібрану інформацію, ОСОБА_11 передав іноземній спецслужбі електронними каналами зв'язку. У червні 2014 року ОСОБА_11 електронними каналами зв'язку, з якими працюють російські спецслужби, була передана зібрана ним інформація на адресу Інтернет-магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”, який використовується в якості прикриття діяльності російських спецслужб. Після того, як було зафіксовано протиправне діяння ОСОБА_11 , матеріали були передані до органів досудового розслідування для відкриття кримінального провадження. Заходи з фіксації дій ОСОБА_11 проходили з дозволу апеляційного суду. По наявній оперативній інформації було встановлено, що ОСОБА_31 є кадровим співробітником спецслужб РФ. Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 була виявлена власноручно заповнена ОСОБА_11 анкета на працевлаштування у службу зовнішньої розвідки РФ., яка була передана йому саме російськими спецслужбами. Заповнену анкету ОСОБА_11 відсканував, а потім відправив в електронному вигляді. Анкету працівники СБУ виявили спочатку в електронному вигляді на жорсткому диску комп'ютера, а потім і у роздрукованому вигляді. При проведенні негласних розшукових заходів було підтверджено той факт, що ОСОБА_11 здійснює передачу інформації за допомогою Інтернет мереж, а саме при негласному проникненні до житла, прослуховуванні телефонних розмов та зняття інформації з електронних носіїв. Під час проникнення до житла ОСОБА_11 була підтверджена інформація про збереження ним на флешкартці інформації, зібраної щодо діяльності в/ч НОМЕР_2 . Флешку знайшли на його робочому столі. Флешка була відформатована, але дані, які на ній колись зберігались, відновили. Під час прослуховування приміщення, в якому перебував ОСОБА_11 , була знята інформація про наміри ОСОБА_11 та його готовність до співпраці з російськими спецслужбами. ОСОБА_11 просив доступ до комп'ютера для складення рапорту, та отримавши доступ до комп'ютера, через відсутність контролю з боку командування, скористався можливістю та скопіював ці дані. Інформація ОСОБА_11 була скопійована з комп'ютера, який знаходиться на території в/ч НОМЕР_2 , але з якого конкретно, ними не встановлено.
Показаннями свідка ОСОБА_15 , який працює оперуповноваженим УСБУ в Чернігівській області, підтверджується, що ОСОБА_11 співпрацює з представниками спецслужб РФ. У ході проведення негласних заходів було встановлено, що ОСОБА_11 ініціативно звернувся до представників спецслужб РФ з метою отримання громадянства РФ та працевлаштування на роботу до спецслужб РФ. На виконання завдання представників спецслужб РФ ОСОБА_11 повинен був зібрати інформацію щодо в/ч НОМЕР_2 , за що йому була обіцяна допомога у працевлаштуванні до спецслужб та отримання громадянства РФ. ОСОБА_11 виходив з ними на зв'язок по мобільному телефону, а крім того, представниками ФСБ ОСОБА_11 були передані адреси Інтернет-магазину “Лубянка”, розташованого у м. Москва. У ході проведення оперативних заходів було встановлено, що Інтернет-магазин “Лубянка” відноситься до спецслужб РФ. ОСОБА_11 зібрав дані про кількість особового складу військовослужбовців, їх анкетних даних, плани оборони військової частини, позивні, радіочастоти, схеми оповіщення та бойові розрахунки. Це все 24.06.2014 року ОСОБА_11 намагався передати до Інтернет-магазину “Лубянка”, але проведеними працівниками СБУ заходами, він це не зробив і інформація до адресата не надійшла.
Посилання захисника ОСОБА_9 на те, що свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 не повідомили звідки вони отримали інформацію щодо діяльності ОСОБА_11 , суперечать вимогам Закону «Про оперативно - розшукову діяльність». Крім того, свідки не зобов'язані надавати докази у кримінальному провадженні, цей обов'язок покладається на орган досудового розслідування та прокуратуру.
Твердження захисника ОСОБА_9 про те, що свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 не були свідками того, що ОСОБА_11 звернувся до представників спецслужб Російської Федерації з метою отримання громадянства РФ, продовження проходження служби в спеціальних органах РФ та збору інформації щодо в/ч НОМЕР_2 та її передачі зазначеним службам суперечать зібраним у кримінальному провадженні доказам.
Так, свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 не стверджували про те, що були безпосередніми свідками вищевказаних захисником подій, але являючись оперативними співробітниками в ході перевірки отриманої інформації щодо передачі ОСОБА_11 інформації спецслужбам Російської Федерації щодо в/ч НОМЕР_2 , вони з'ясували і той факт, що обвинувачений намагався перейти на військову службу до спецслужб Російської Федерації.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на той факт, що дана інформація підтверджується не тільки показаннями свідків, а й наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.
Відповідно до протоколу огляду предметів від 09.07.2014 року, було оглянуто речі та документи, вилучені у ОСОБА_11 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме блокнот, контракт між ОСОБА_11 та в/ч НОМЕР_2 про проходження ним служби, три примірники анкети, виконані на бланках, затверджених розпорядженням уряду РФ від 26.05.2005 року №667-р, один з примірників якої заповнений російською мовою рукописним способом барвниками синього та чорного кольорів, зокрема у графі “Фамилия, имя, отчество” є запис “ ОСОБА_32 ”, а у графі “число, месяц, год и место рождения” є запис “01.11.1994 год, г.Чернигов, Черниговская обл., Украина”, два бланки анкети не заповнені, два примірники додаткової анкети, один із яких заповнений російською мовою рукописним способом барвниками синього та чорного кольорів, паспорт громадянина України та службове посвідчення на ім'я ОСОБА_11 .
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №2600-2602/14-24 від 08.09.2014 року, підписи від імені ОСОБА_11 у графі “На проведение в отношении меня проверочных мероприятий согласен(согласна). Подпись” в анкеті від 04.05.2014 року, виконаній на бланку, затвердженому розпорядженням уряду РФ від 26.05.2005 року №667-р, виконані рукописним способом пастою кулькової ручки без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів; рукописні записи в анкеті від 04.05.2014 року, виконаній на бланку, затвердженому розпорядженням уряду РФ від 26.05.2005 року №667-р та у додатковій анкеті щодо проходження служби у Службі зовнішньої розвідки Росії виконані однією особою, а саме ОСОБА_11 ; підписи від імені ОСОБА_11 у графі “На проведение в отношении меня проверочных мероприятий согласен(согласна). Подпись” в анкеті від 04.05.2014 року, виконаній на бланку, затвердженому розпорядженням уряду РФ від 26.05.2005 року №667-р, виконані однією особою, а саме ОСОБА_11 .
Контракт про проходження ОСОБА_11 військової служби, три примірники анкети, виконані на бланках, затверджених розпорядженням уряду РФ від 26.05.2005 року №667-р, два примірники додаткової анкети, рахунок-фактура №РОЗ308714524 від 18.09.2013 року щодо флешкарти “Transend” містять фактичні дані, встановлені під час слідчих дій.
Твердження захисника ОСОБА_10 про те, що рапорт оперуповноваженого УСБУ в Чернігівській області ОСОБА_15 від 23.06.2014 року не є доказом, оскільки він і не містить фактичних даних та не підтверджує наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального правопорушення, є слушними. Але обставини і факти, викладені у рапорті ОСОБА_15 підтвердив, будучи допитаним судом в якості свідка.
Посилання захисника ОСОБА_10 на те, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що ОСОБА_11 співпрацював зі службами РФ, оскільки відсутні телефонні розмови, які б підтверджували що ОСОБА_14 виходив на зв'язок з представниками ФСБ та відсутні докази, що анкету йому передали працівники спецслужби ФСБ, оскільки вона є в загальному користуванні в мережі «Інтернет», не заслуговують на увагу.
Так, три примірники додаткової анкети ОСОБА_11 заповнив власноручно кульковою ручкою, для спецслужб РФ, при цьому вказав свої анкетні дані, місце проживання, а також своїх близьких родичів та у своїх відповідях вказав, чому саме хоче перейти на службу до зовнішньої розвідки РФ.
Протокол за результатами проведення негласного розшукового заходу від 18.08.2014 року з доданим до протоколу компакт-диском №1298 з аудіозаписом розмови, підтверджує, що у ході проведення негласного розшукового заходу з аудіо - відеоконтролю ОСОБА_11 отримана інформація, з якої вбачається, що ОСОБА_11 , 20.05.2014 року, у розмові з невстановленим чоловіком, повідомляє, що має намір поїхати до Росії, та що він одну держтаємницю вже здав.
Доводи захисника ОСОБА_10 про те, що в зафіксованих розмовах ОСОБА_11 з невстановленим чоловіком він не повідомляє про якісь протиправні дії, а щодо фрази про те, що він здав одну держтаємницю, то у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_11 не мав доступу до документів, які мають державну таємницю, є безпідставними.
На думку колегії суддів той факт, що обвинувачений не мав офіційного доступу до інформації, що становить державну таємницю, не свідчить про те, що він не мав можливостей таку інформацію здобути, а отже і не спростовує обставин встановлених обвинуваченням.
Роздруківкою сторінок електронної скриньки “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” у мережі “mail.ru”, підтверджуються дані про відправлення з вказаної електронної поштової скриньки 20.06.2014 року о 16.24 листа на адресу “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ” зі змістом: “Как вы просили. С уважением ОСОБА_33 ”, а до цього листа додається файл “ВВ ДМБ 2013.rar”., тому твердження захисника ОСОБА_10 про те, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про те, що ОСОБА_11 передав відомості по електронній пошті з власної електронної скриньки не адресу Інтернет- магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є безпідставними.
25.06.2014 року під час обшуку в квартирі АДРЕСА_2 , у присутності ОСОБА_11 , було виявлено та вилучено: флешкарту “Transend”, аркуші паперу формату А-4, на яких надруковані анкети, частково заповнені рукописним способом, рахунок-фактуру на флешкарту, системний блок комп'ютера “Bravo”, картки “Лайф”, “МТС” та “Київстар”, а також інші речі та документи, що зафіксовано у протоколі обшуку від 25 червня 2014 року.
З протоколу огляду від 25.06.2014 року, слідує, що слідчий, з участю понятих, ОСОБА_11 та спеціаліста ОСОБА_18 , у квартирі АДРЕСА_2 , провів огляд флешкарти “Трансент”, після підключення якої до комп'ютера, було оглянуто вміст файлів, що на ній знаходились, після чого, за допомогою програмного забезпечення EasyRecovery v.6.04, було отримано перелік файлів та папок, що раніше містились на вказаній флешкарті, але були видалені. Відновлені файли були записані на компакт-диск, після чого проведено огляд вмісту електронних поштових скриньок, облікові записи до яких ОСОБА_11 було надано добровільно. Під час огляду поштової скриньки “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” було встановлено, що у папці “отправленные” знаходиться лист, відправлений 20.06.2014 року о 16.24 на адресу “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ”. Тема листа: “Как Вы просили, С уважением ОСОБА_33 , “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ”. До вказаного листа був прикріплений електронний файл-архів з назвою “ ІНФОРМАЦІЯ_8 ”, після відкриття якого, було встановлено, що там є дві папки з назвами “ ОСОБА_34 ” та “ ОСОБА_35 ”, в яких знаходились електронні документи типу “*.doc” та “*xls” (т.1 а.с.70-71).
Роздруковані на папір файли, які знаходились у папках “ ОСОБА_20 ” та “Билялов_Усеин” файлу-архіву “ВВ ДМБ 2013.rar”, підтверджують наявність в них документів щодо військової частини НОМЕР_2 (а.с.72-119 т.1).
З висновку експерта №1 від 22.07.2014 року, вбачається, що відомості у документах, що містяться у файлі-архіві “ВВ ДМБ 2013.rar” у папках “ ОСОБА_20 ” та “Билялов_Усеин” щодо особового складу та діяльності в/ч НОМЕР_2 , зокрема у папці “ ОСОБА_20 ” - п.п.2-3, папці “Билялов_Усеин” - п.п.1,3-4, 6-8,14, 20-24,26-34,39-42,44-57, віднесені до інформації, яка має гриф обмеження доступу “Для службового користування”, та розкривають окремі специфічні форми та методи діяльності підрозділів внутрішніх військ (насамперед в/ч НОМЕР_2 ) МВС України, а розголошення таких відомостей іноземній стороні наносить шкоду національній безпеці та інтересам України у сфері забезпечення правопорядку, знижує обороноздатність держави (зокрема на території Чернігівської області) та створює умови для діяльності іноземних розвідок (у тому числі й розвідувальних служб РФ), оскільки надає їм можливість здійснення вербування агентури серед військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 (т.2 а.с.1-223).
Відповідно протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу за ОРС категорії «перевірка» № 1828 від 25.07.2014 року з додатком до протоколу компакт-диском №1304 з аудіозаписом розмови, у ході проведення негласного розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж отримана інформація, з якої вбачається, що ОСОБА_11 19.04.2014 року телефонував до Інтернет-магазину “Лубянка” з метою замовити годинник “ФСБ”.
Згідно протоколу огляду предмету від 26.07.2014 року на CD-R диску №1304, зафіксований телефонний дзвінок ОСОБА_11 до Інтернет-магазину “Лубянка”.
Відповідно до протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 18.08.2014 року з додатком до протоколу компакт-диском №1296 з аудіозаписом розмови, у ході проведення негласного розшукового заходу з аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_11 отримана інформація, з якої вбачається, що ОСОБА_11 , 28.04.2014 року, у розмові з невстановленим чоловіком, повідомляє про роботу на комп'ютері, що щось заповнює, про щось домовляється та заробляє гроші.
Згідно протоколу огляду предметів від 27.08.2014 року на CD-R дисках №1296 та №1298, зафіксовані розмови ОСОБА_11 з невідомими особами.
З протоколу від 12.08.2014 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-відеоконтролю особи у кримінальному провадженні ОСОБА_11 з додатком до протоколу компакт-диском №1360 з відеозаписом розмови ОСОБА_11 з невстановленим чоловіком, ОСОБА_11 , 07.08.2014 року, у розмові з невстановленим чоловіком, повідомляє про його контакт з ОСОБА_36 , яка надала йому свій номер телефону та сказала для зв'язку вийти у якесь пусте місце, що він розумів, що спілкується з представниками ФСБ, що інформацію, отриману з ноутбуку ОСОБА_37 , він передав зі своєї квартири до Інтернет-магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”. Згідно протоколу огляду предметів від 03.09.2014 року на DVD-R диску №1360 зафіксовано розмову ОСОБА_11 з невідомою особою.
Доводи захисника ОСОБА_10 про те, що вищевказаний протокол є недопустимим доказом, оскільки під час цієї слідчої дії ОСОБА_11 повинні були роз'яснити права і обов'язки, забезпечено право на захист є безпідставними.
Так, відповідно до вимог ст. 253 КПК України, особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження.
Згідно Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №22014270000000030 від 24 червня 2014 року підозрюваний ОСОБА_11 та захисники в інтересах ОСОБА_11 29 вересня 2014 року повідомлені про проведення НСРД.
Протоколом огляду предметів від 07.07.2014 року мобільного телефону “Fly”, сім-карток “Київстар”, “Лайф” та основ до сім-карток “Київстар” та “Лайф”, в тому числі з номером “ НОМЕР_7 ”.
Як вбачається з протоколу огляду від 11.09.2014 року системного блоку комп'ютера чорно-сірого кольору “Bravo”, вилученого під час обшуку 25.06.2014 року, при під”єднані до системного блоку через USB-вихід флешнакопичувача “Трансенд” у корпусі сріблясто-червоного кольору за допомогою штатної програми “Диспетчер пристроїв” було встановлено, що флешнакопичувач має серійний номер JUBDDLR0 та під'єднувався до вказаного комп'ютера з 17.11 07.06.2014 року.
Посилання захисника ОСОБА_10 на те, що в ході перегляду файлів на логічних розділах комп'ютера “Bravo”, документів, які мають відношення до кримінального провадження та усіх логічних розділів ПК збережених листів електронної пошти виявлено не було, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують винність ОСОБА_11 .
Відповідно до протоколу огляду від 23.07.2014 року комп'ютера, що знаходиться у кімнаті підготовки офіцерів до занять сьомої стрілецької роти третього батальйону в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ), і на жорсткому диску вказаного комп'ютера було здійснено пошук файлів, які були отримані з архіву “ ІНФОРМАЦІЯ_8 , і в результаті пошуку були знайдені файли щодо діяльності в/ч НОМЕР_2 .
Згідно протоколу огляду предметів від 22.07.2014 року, а саме флешнакопичувача “Трансенд” у корпусі сріблясто-червоного кольору, на якому є папка “Пароль”.
З протоколу огляду предметів від 11.09.2014 року ноутбуку “DELL 5520-9641”, що належить ОСОБА_37 , вбачається, що за результатами пошуку файлів або папок з назвою “Билялов_Усеин” були виявлені файли та папки, які були видалені (додаток т.3 а.39-42);
Згідно протоколу огляду предметів від 14.07.2014 року флешнакопичувача, який був вилучений під час обшуку у квартирі ОСОБА_38 за адресою: АДРЕСА_1 та файлу-архіву, який був прикріплений до листа, відправленого на адресу Інтернет-магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”, було встановлено, що вони мають файли та папки щодо діяльності в/ч НОМЕР_2 .
Доводи захисника ОСОБА_10 про те, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що саме ОСОБА_11 передав інформацію, а це не зробив хтось інший за допомогою даних, а саме електронних адрес та паролів, які зберігались на його флеш-карті, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження та захисником на підтвердження своїх доводів не було надано жодного доказу ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції.
За клопотанням захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 апеляційною інстанцією була призначена експертиза комп'ютерної техніки та програмних продуктів, яку проводив експерт НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_39 .
Згідно висновку експерта № 365 від 24 червня 2015 року IP адреса, наданого на дослідження системного блоку - 172.23.8.98.; на жорстких дисках Samsung, модель SP1203N, серійний номер S00QJ10YB13754 та Seagate, модель ST340014A, серійний номер 3JX0RCEE , наданого на дослідження системного блоку, інформації про вхід користувача 20 червня 2014 року на інтернет-портал Mail.ru. та файлів, що містять ключову послідовність документів, що відповідно до обвинувачення 20.06.2014 року були відправлені на поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 , не виявлено; на флеш накопичувачі Transcend, серійний номер JUBDDLR0, серед, видалених файлів архівного файлу ВВ ДМБ 2013.rar, що відповідно до обвинувачення 20.06.2014 року був відправлений на поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 , не виявлено; на жорсткому диску Samsung, модель SP1203N, серійний номер S00QJ10YB13754 за шляхом c:\windows\system32\mstsc.exe виявлено програму “Подключение к удаленному рабочему столу”, яка входить до набору стандартних програм операційної системи Windows ХР і дозволяє керувати комп'ютером за допомогою віддаленого доступу. Іншого програмного забезпечення, призначеного для керування комп'ютером за допомогою віддаленого доступу на жорстких дисках досліджуваного системного блоку, не виявлено; на жорстких дисках Samsung, модель SP1203N, серійний номер S00QJ10YB13754 та Seagate, модель ST340014A, серійний номер 3JX0RCBE, наданого на дослідження системного блоку, інформації, що була передана з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме, архівного файлу ІНФОРМАЦІЯ_8 не виявлено. Вірогідно дана інформація була перенесена з іншого носія.
Встановити які листи в електронному вигляді були відправлені з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 і який їхній зміст, та які листи були видалені з поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_3 20.06.2014 і їхній зміст, не представляється можливим, так як доступ до поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 заблокований адміністраторами сайту.
У судовому засіданні апеляційного суду Чернігівської області експерт ОСОБА_40 роз'яснив, що йому було доручено проведення судової експертизи, для проведення якої надано було системний блок «Bravo» та флеш накопичувач. На флеш накопичувачі, серед видалених файлів архівного файлу ВВ ДМБ 2013.rar, що відповідно до обвинувачення був відправлений на поштову адресу “шоп.“Лубянка” не виявлено, але були інші файли, які були скопійовані з комп'ютера і відправлені на поштову адресу “шоп.“Лубянка”. Інформація яка містилася на флеш накопичувачі співпадає з інформацією, яка містилася в поштовій скриньці. Всі ці файли є в переліку файлів в матеріалах кримінального провадження. Встановити які листи в електронному вигляді були відправлені з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну адресу “шоп.“Лубянка” 20.06.2014 року і який їхній зміст, не представилося можливим, так як доступ до поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 заблокований адміністраторами сайту у зв'язку з тим, що користувач електронної адреси тривалий час не користувався поштовою скринькою.
Як вбачається з висновку судово-психіатричної експертизи №30 від 23 лютого 2016 року у період правопорушення, у скоєнні якого ОСОБА_11 обвинувачується, він не страждав будь-яким психічним захворюванням, не знаходився у стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. За своїм психічним станом у період правопорушення, він міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними та міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час у ОСОБА_11 не виявлено ознак будь-якого психічного захворювання та не знаходиться у стані тимчасового розладу психічної діяльності. За своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_11 може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
Висновки суду є переконливими, ґрунтуються на достатніх та допустимих доказах і сумніву у колегії суддів не викликають, тому доводи захисників в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 про те, що він не скоював кримінальне правопорушення, є необґрунтованими і спростовуються зібраними у справі та наведеними вище доказами.
Дії ОСОБА_11 судом правильно кваліфіковані за ч.1 ст.111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: надання іноземній організації та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_11 виду та міри покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, вірно врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є особливо тяжким злочином, конкретні обставини справи, а саме: посаду, яку обіймав обвинувачений, і яка не відноситься до керівного складу військової частини, значущість та кількість переданої інформації, відсутність будь-яких тяжких наслідків від вчиненого злочину, що дані, які були передані у військовій частині не змінювались, наявність обставин у військовій частині, де проходив службу обвинувачений, щодо можливості отримання інформації військовослужбовцем за такою посадою, яку обіймав обвинувачений, особу обвинуваченого - його вік, сімейний стан, умови життя обвинуваченого, матеріальний стан сім'ї обвинуваченого, його освіту, стан його здоров'я, відповідно даних, що надані прокурором, та повідомлені самим обвинуваченим, формально позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання, позитивні характеристики за місцем проходження служби у 2013 році, негативну характеристику за місцем проходження служби від 26.06.2014 року, яка суттєво відрізняється від попередніх, що обвинувачений раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Доводи прокурора про те, що суд безпідставно не врахував обставину, що обтяжує покарання, що злочин ОСОБА_11 вчинив під час існування надзвичайних подій у державі: проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, де до виконання бойових завдань були задіяні військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 , відомості про яких, серед інших, були ним передані представникам спецслужб Російської Федерації, суперечать вимогам кримінального закону України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Крім того, зі змісту обвинувального акту видно, що органом досудового розслідування згідно ст.67 КК України, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_11 , не встановлено, тому першої інстанції не міг збільшити об'єм обвинувачення ОСОБА_11 , визнавши наведену прокурором обставину такою, що обтяжує його покарання.
Доводи прокурора про те, що суд необґрунтовано застосував ст.69 КК України, на думку колегії суддів, непереконливі, оскільки суд у вироку визнав обставинами, які пом'якшують покарання засудженого: вік обвинуваченого при вчиненні злочину та відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, врахував дані про особу винного, який раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, позитивно характеризувався по службі до вчинення злочину, а за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкцією ч. 1 ст. 111 КК України.
Посилання прокурора на те, що при призначенні покарання судом не враховано негативну характеристику обвинуваченого за місцем проходження служби від 26 червня 2014 року спростовується змістом мотивувальної частини вироку. Колегія суддів також вважає таку характеристику непереконливою з огляду на те, що за 2013 рік ОСОБА_11 командуванням частини характеризувався позитивно, а 26 червня 2014 року характеристика йому надається негативна за весь час проходження служби у в/ч НОМЕР_2 .
З огляду на обставини кримінального провадження, колегія суддів приходить до переконання про достатність та справедливість призначеного судом першої інстанції покарання та не знаходить підстав для погіршення становища обвинуваченого.
Вирок суду є законний, обґрунтований і справедливий, а тому скасуванню він не підлягає.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення не встановлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 418, 419, 376 КІ1К України, колегія суддів
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_10 і ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 лютого 2015 року щодо ОСОБА_11 - без зміни.
Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3