Справа №2-44/10
12 березня 2010 року м.Чернігів
Новозаводський районний суд
м. Чернігова
у складі:
головуючого - судді Ченцової С.М.
секретаря Биховець Н.М.
з участю : позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов»язання вчинити певні дії,
18.09.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому просив : зобов»язати ОСОБА_3 не чинити позивачу перешкоди в користуванні квартирою № 84 по вул. Войкова, 49/2 в м. Чернігові ; вселити позивача в квартиру АДРЕСА_1 та зобов»язати відповідачку надати позивачу оригінал договору купівлі- продажу квартири від 20.12.1996 року.
Позовні вимоги мотивовані тим , що 20.12.1996 року позивач згідно договору купівлі-продажу , укладеного з ОСОБА_4 , купив квартиру АДРЕСА_2. Разом з позивачем у квартирі були зареєстровані та проживали колишня дружина , ОСОБА_3 та діти , Дмитро та ОСОБА_5. З 2004 року між позивачем та відповідачкою почали виникати конфлікти , відповідачкою було змінено замок від вхідних дверей , позивачу стали створювати перешкоди у користуванні житлом. З серпня 2005 року було розірвано шлюб з відповідачкою . Позивач зазначає , що він змушений проживати на дачі , оскільки немає іншого житла , а відповідачка створила перешкоди у користуванні житлом , яке йому належить. Крім того , відповідачка відмовляється добровільно віддати документи на квартиру , хоча наявність їх у відповідачки підтверджується тим, що вона надавала їх у судове засідання по іншій цивільній справі № 2-932/2008 року , що розглядалась у Новозаводському районному суді м. Чернігова. У зв»язку з відсутністю у позивача документів на квартиру , він позбавлений можливості зареєструвати за собою право власності на придбану за власні кошти квартиру.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав , посилаючись на обставини викладені в заяві. Додатково пояснив , що він є власником спірної квартири , після розлучення став проживати за іншою адресою. Відповідачка забрала документи на квартиру; поміняла у квартирі замок; у дверях що ведуть до під»їзду теж вставлено замок, тому позивач немає можливості зайти у квартиру. Нотаріус відмовила позивачу у видачі копії договору купівлі- продажу , рекомендувала звернутися до суду , тому не оскаржував відмову. На запитання представника відповідачки пояснив, що після розлучення добровільно залишив квартиру та став проживати за іншою адресою ; до правоохоронних органів з приводу створення відповідачкою та її матір»ю перешкод не звертався ; з відповідачкою не спілкується , а через сина передавав , щоб відповідачка дала позивачу ключі від дверей під»їзду та від квартири. До цього часу у нього немає ні ключів , ні документів на квартиру.
Відповідачка, ОСОБА_3 у судове засідання не з»явилась , хоча про час та місце розгляду справи належними чином повідомлена. Представник відповідачки у судовому засіданні заперечив про задоволення позову. Пояснив, що позивач з 2005 року добровільно покинув квартиру , де проживає його колишня дружина. Не звертався до відповідачки , з проханням дати ключа до квартири , не звертався до нотаріальної контори з метою отримання дублікату договору купівлі- продажу квартири. Крім того , згідно рішення апеляційного суду Чернігівської області від 28.12.2009 року , договір купівлі- продажу квартири визнаний недійсним в частині покупця. На даний час позивачу та відповідачці належить по 1/6 частині спірної квартири.
Заслухавши пояснення позивача , представника відповідачки , дослідивши матеріали справи , суд дійшов висновку , що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав :
Судом встановлено , що ОСОБА_1 згідно договору купівлі- продажу від 20.12.1996 року , посвідченого державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори за реєстровим номером -29401 , купив у громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_5 трикімнатну квартиру АДРЕСА_3
( а.с. 6).
Згідно рішення апеляційного суду Чернігівської області від 28.12.2009 року , за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_3 ( а.с. 42-44 ) .
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 155 ЖК України, жилі будинки( квартири) , що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком ( квартирою) , крім випадків, установлених законодавством.
Беручи до уваги, що позивач у встановленому законодавством порядку не був позбавлений права користування спірною квартирою, а отже має такі ж права і обов'язки щодо спірного житла як відповідачка у даній справі, що передбачено ст. 9 Житлового кодексу України, зокрема, право на користування вказаним житлом.
Враховуючи ті обставини , що позивач з 2005 року добровільно покинув квартиру АДРЕСА_4 та вирішив проживати за іншим місцем проживання ; не звертався до відповідачки з проханням надати ключі від квартири ; з 1985 року по день розгляду справи у суді не приходив у квартиру з метою вселення , про що особисто повідомив у суді ; судом не встановлено , що відповідачка чинить перешкоди в користуванні квартирою позивачем та не дає можливості вселитись у квартиру, тому суд вважає , що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись, ст.ст. 319, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 10,11, 57-61, 154, 208, 209, 212-216, 218, 294, 295 ЦПК України , суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов»язання вчинити певні дії - відмовити.
Вжиті заходи забезпечення позову, згідно ухвали суду від 21.09.2009 року , а саме : арешт на квартиру АДРЕСА_5 - скасувати, після набрання судовим рішенням законної сили.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк , встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Новозаводського районного суду
м. Чернігова С. М.Ченцова