Справа №592/214/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Котенко О. А.
Номер провадження 22-ц/788/773/16 Суддя-доповідач - Лузан Л. В.
Категорія - 5
20 квітня 2016 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Лузан Л. В.,
суддів - Криворотенка В. І. , Семеній Л. І.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 січня 2016 року про забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5,
третя особа - ОСОБА_3,
про стягнення грошової компенсації,
Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 січня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову.
Накладено арешт на автомобіль марки KIА моделі Rio, тип - легковий комбі-В, випуску 2012 року, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3 (автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований в АДРЕСА_1).
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали судді з тих підстав, що вона була постановлена з порушенням норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
Позивач, ОСОБА_4, звернулась до суду з позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що під час шлюбу вона з відповідачем придбали автомобіль KIА RІО дер.номер НОМЕР_4. Зазначала, що ОСОБА_5 без її згоди 27.01.2015 р. видав невідомій їй особі довіреність на 3 місяці з правом продажу чи обміну автомобіля. Як їй стало відомо, на підставі названої довіреності автомобіль був проданий за 160 000 грн.
Посилаючись на те, що кошти від продажу автомобіля відповідач вивіз без її згоди за межі України, просила суд стягнути з відповідача на її користь 80000 грн., що становить 1/2 вартості автомобіля.
12 січня 2016 року ОСОБА_4 подала до Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про забезпечення позову.
Як на підставу забезпечення позову посилалась на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення грошової компенсації за належну їй частку в спільному майні, набутого за час шлюбу, оскільки дії відповідача, перебування тривалий час на території Росії та небажання повертатися свідчать про реальну загрозу невиконання рішення суду, а тому просила накласти арешт на вищеназваний автомобіль транспортний засіб КІА RIO (а.с.19-20).
Колегія суддів вважає, що на час постановлення оскаржуваної ухвали у судді були підстави для задоволення заяви ОСОБА_4. При цьому виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п.1 ч.1 ст. 152 позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК передбачається, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суддя виходила з того, що предметом спору є стягнення грошової компенсації в сумі 80000 грн. як вартості частки позивачки у спільній сумісній власності та що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду (а.с.32).
Колегія суддів вважає, що станом на 27 січня 2016 року у судді були підстави для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову. При цьому виходить з наступного.
Зі змісту ч. 1 ст. 153 ЦПК вбачається, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, тобто питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову, тобто 27 січня 2016 року в матеріалах справи були відсутні відомості про те, що зазначений у позовній заяві автомобіль належить не відповідачу, а іншій особі, а тому, приймаючи до уваги доводи позивачки про те, що відповідач видав іншій особі довіреність на розпорядження цим автомобілем, у судді не було підстав для відмови у задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову.
Проте, слід відмітити наступне.
25 лютого 2016 року до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла інформація, що належний ОСОБА_5 автомобіль KIА RІО дер.номер НОМЕР_4 22.94.2015 р. було перереєстровано на ОСОБА_6, а після цього 04.06.2015 р. - перереєстровано на ОСОБА_3 ( ас.47).
29 лютого 2016 року судом була постановлена ухвала про залучення до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_3 з надісланням їй копії позовної заяви ( ас.50).
Отримавши від ОСОБА_3 21 березня 2016 року заяву про скасування заходів забезпечення позову з копіями документів, які підтверджують її право власності на вищеназваний автомобіль, 23 березня 2016 року суд постановив ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті ухвалою суду від 27 січня 2016 року ( ас. 92).
За таких обставин вбачається, що станом на 27 січня 2016 року у судді не було підстав для відмови у задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову, а тому відсутні підстави вважати, що оскаржувана ухвала була постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства. 23 березня 2016 року вжиті оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову судом були скасовані.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не навела мотивів, за яких би можна було б вважати, що наявність ухвали від 27 січня 2016 року призвела чи призводить до порушення її прав.
За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для скасування як незаконної ухвали судді від 27 січня 2016 року в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.303, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, 313-315 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 січня 2016 року про забезпечення позову залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий -
Судді -