Справа № 591/6514/15-к
Провадження № 1-кс/591/1130/16
22 квітня 2016 року м.Суми
Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Суми клопотання слідчого СУ ГУ НП України в Сумській області ОСОБА_5
про накладення арешту на майно -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням погодженим з прокурором, свої вимоги мотивував тим, що в провадженні СУ ГУ НП в Сумській області проводиться досудове розслідування внесене 18.07.2015 року № 12015200060000591, яким встановлено , що 17 липня 2015 року приблизно о 22 годині 40 хвилин громадянин ОСОБА_6 , разом зі своїми знайомими відпочивав у кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
Під час відпочинку, на грунті раніше виниклих неприязних відносин, які склалися через бійку, що відбувалася близько години назад між ОСОБА_7 його друзями, з однієї сторони та потерпілим ОСОБА_8 і його знайомими з іншої, між вищевказаними особами знову виник конфлікт. Під час конфлікту учасники наносили один одному удари по різним частинам тіла, спричиняючи тілесні ушкодження, але будь-які предмети, що могли спричинити різані чи колоті рани не застосовували.
Після цього, близько 23 години ОСОБА_8 , разом із своїми товаришами, вважаючи конфлікт вичерпаним, вийшли з території кафе-бару та попрямували по вул. Батюка м. Охтирка, в сторону вулиці Леніна.
ОСОБА_6 , будучи обуреним діями потерпілого та його товаришами, вирішив наздогнати останній, щоб продовжити конфлікт. З цією метою він сів до свого автомобіля «Lexus RX350» державний номерний знак НОМЕР_1 та поїхав в сторону руху вищевказаних чоловіків. Виявивши ОСОБА_9 та його друзів поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 зупинився та вийшов з автомобіля, разом з ним до вказаного місця приїхав його знайомий ОСОБА_10 . При зустрічі між вищевказаним громадянами знову відбулася сварка, на грунті неприязних відносин, в ході якої у ОСОБА_6 , який відчував себе ображеним діями ОСОБА_11 , виник злочинний умисел на позбавлення життя останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, ОСОБА_6 використовуючи предмет схожий на ніж, тримаючи його у руці, усвідомлюючи свою фізичну перевагу над потерпілим, оскільки він перебував відносно нього в положенні сидячи навпочіпки, після нанесення ударів ОСОБА_10 , а також, шо в даному положенні він чинити активний опір не зможе, підійшов до ОСОБА_12 та з силою наніс йому декілька ударів ножем зверху вниз в життєво важливі органи - в голову та шию. В результаті чого спричинив потерпілому: в області правого лобного кута, вертикально розміщену рану, по формі близьку до лінійної, розміром 1,5x0,3 см, при незведених краях; по лівій боковій поверхні шиї, горизонтально розміщену, веретеноподібну рану, розміром 1,5x4,5 см.; в лівій тім'яно-скроневій області, лінійну рану, розміром 9x1 см.; в проекції лівої скулової дуги, на 1 см від вушної раковини, лінійну рану, розміром 1,2x0,2 см, при незведених краях.
Побачивши, що внаслідок завданих ударів у потерпілого розпочалася масивна крововтрата, ОСОБА_6 вважаючи свої дії достатніми для досягнення власної злочинної мети, направленої на умисне позбавлення життя ОСОБА_9 , припинив свої дії та сховав знаряддя вчинення злочину.
Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер під час здійснення транспортування «швидкою допомогою» до приймального відділення КЗ «Охтирська ЦРЛ».
Під час судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_9 було встановлено, що причиною смерті стало ушкодження судинно-нервового пучка шиї зліва та масивна крововтрата.
Таким чином, ОСОБА_6 наносячи удар ножем усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, направленого на порушення функцій та анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілого і бажав їх настання, тобто вчинив злочин з прямим умислом.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 115 ч. 1 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_8 .
В ході огляду місця події було вилучено автомобіль «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходився на місці події під час вчинення злочину за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_13 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 14.05.2015 року , парво користування транспортним засобом має ОСОБА_10 .
Ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області 23.07.2015 накладено арешт на вказаний автомобіль, який містить на собі сліди кримінального правопорушення (слідова картина).
В подальшому на підставі клопотання ОСОБА_13 ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 03.03.2016 скасовано арешт з майна - автомобіля «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходився на місці події під час вчинення злочину за адресою: вул..Батюка, 43, м.Охтирка, Сумської області, мотивуючи тим, що відпала потреба в застосуванні арешту до транспортного засобу.
При винесенні даного рішення слідчий суддя в мотивувальній частині посилається на п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, і в той же час її ігнорує, так як під час досудового розслідування 14.01.2016 автомобіль «Skoda Octavia A5», був визнаний речовим доказом, так як на ньому містяться сліди кримінального правопорушення.
Повернення транспортного засобу власнику, може призвести до втрати даних слідів, чим може вплинути на повноту та всебічність встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Тим більше повернення вказаного автомобіля, тягне за собою не виконання рішення слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_14 від 02.12.2015, в якому зазначено, що із використанням транспортного засобу необхідно провести слідчі експерименти зі свідками та підозрюваним, що на даний час є не можливим. Свідки даного кримінального правопорушення відмовляються від проведенні з ним будь-яких слідчих дій, а підозрюваний знаходиться в міжнародному розшуку. Також в ухвалі зазначено, що необхідно перевірити факт, чи вчинялися протиправні дії безпосередньо з використанням транспортного засобу, так як на ньому виявлено сліди крові.
Після скасування арешту на майно, слідчий у встановлені строки з поважних причин, через службову завантаженість, та не можливість прибути до суду, не звернувся з клопотанням про арешт майна і по цим причинам не звернувся з клопотанням у встановлені строки до слідчого судді про накладення на нього арешту, у зв'язку з цим просить поновити строки для звернення вказаного клопотання та накласти арешт на майно, а саме: на автомобіль «Skoda Octavia A5», власником якого є ОСОБА_13 , який містить на собі сліди кримінального правопорушення (слідова картина), визнаний речовим доказом та необхідний в подальшому для проведення слідчих дій.
В судовому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав.Захисник заперечив проти вказаного клопотання.
На підставі ч.1 ст.107 КПК України, в зв'язку з відсутністю відповідного клопотання учасників процесу, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, вивчивши матеріали, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З положень ст.170 КПК України випливає, що підставами для накладення арешту є збереження речових доказів.
Клопотання порушено з підстави збереження речових доказів.
В обґрунтування клопотання про належність майна слідчий стверджує, що автомобіль «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_13 .
На підставі ч.2 ст.321 ЦК України, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто, суду не доведено, що підозрюваний є власником автомобіля.
Крім того, слідчим не доведено, що транспортний засіб відповідає визначеним ст..167 КПК України критеріям, не доведено, що власник транспортного засобу ОСОБА_13 причетна до обставин вчинення кримінального правопорушення, що не дає можливості обмежити право володіння підозрюваного автомобілем або застосування менш обтяжливий спосіб арешту.
Окрім цього, оцінюючи причини поважності пропуску слідчим строку звернення із вказаним клопотанням суд вважає, що ним не надано переконливих доказів на підтвердження неможливості звернутись з клопотанням у встановлені строки.
Таким чином, суд вважає, що клопотання є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 170-173 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання СУ ГУ НП України в Сумській області ОСОБА_5 про арешт майна, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_15 -Когер