Справа № 569/19553/14-ц
21 квітня 2016 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Харечка С.П.
при секретарі: Сич І.І., Левчук Д.О.
з участю: представника позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх представника - адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, -
Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину з надання довіреності від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_6 від 27.01.2007 року посвідченої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_7 зареєстрованого в реєстрі №100 та визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 1327 м.2 (кадастровий номер 5610100000:01:050:0055), яка знаходиться в м. Рівне на вул. Курчатова, 18-а від 08.06.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №1288. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27 січня 2007 року позивачем надано на ім'я відповідача ОСОБА_6 генеральну довіреність на управління всім своїм майном. Такі дії зробив у зв'язку з тим, що на той час був інвалідом ІІ групи, мав тяжке злоякісне захворювання, переніс три складних операції, в результаті чого залишився без лівого очного яблука. Через вісім днів позивачу була проведена четверта операція з видалення метастатичних уражень тулуба і верхньої кінцівки. Зазначає, що збіг тяжких життєвих обставин вплинули на нього, в зв'язку цим він не усвідомлював значення своїх дій під час укладання правочину з надання генеральної довіреності на управління своїм майном. Відповідач ОСОБА_6 скориставшись тяжким станом позивача, 08.06.2007 року від його імені уклала договір дарування земельної ділянки, яка знаходиться в м. Рівне на вул. Курчатова, 18-а. на користь свого чоловіка ОСОБА_9 Вказаний правочин було вчинено ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 таємно, без повідомлення довірителя, хоча в цей день Позивач знаходився в м. Рівне і міг бути присутнім при його вчиненні. Вважає, що даний правочин не є його вільним волевиявленням, та таким, що суперечить його волі. Підтвердженням цього є той факт, що після перенесених операцій позивач відразу коли дізнався скасував видану ним генеральну довіреність.
В судовому засіданні представник позивача просив суд позов задовільнити, додатково пояснив, що договір дарування відповідачем було вчинено в порушення ч.3 ст. 238 ЦК України, а саме представник не може вчиняти правочин від імені особи яку він представляє в своїх інтересах, адже договір дарування ОСОБА_6 було вчинено на користь свого чоловіка ОСОБА_9.
Відповідачі та їх представники в судовому засіданні просили суд відмовити в задоволені позову, обґрунтовуючи тим, що нотаріально посвідчені правочини відповідають вимогам закону, волевиявлення позивача було вільним, передбачало вчинення визначеної дії, саме з продажу або дарування земельної ділянки для ОСОБА_9. Про вчинений правочин позивач дізнався, ще в влітку 2007 року, не оскаржував його, оскільки з сином не виникало конфліктів. Крім цього вказали, що при подачі до суду позову, позивач пропустив строк позовної давності.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_7, 27.01.2007 року було посвідчено та зареєстровано в реєстрі №100 довіреність про те, що ОСОБА_5 уповноважує ОСОБА_6 управляти та розпоряджатися всім його майном, в тому числі розпоряджатися належними йому земельними ділянками, їх продажу чи дарування для ОСОБА_9.
Відповідно до договору дарування від 08 червня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №1288, ОСОБА_6 від імені ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_9 прийняв в дар земельну ділянку площею 1327 м2 (кадастровий номер 5610100000:01:050:0055), яка знаходиться в м. Рівне, на вул. Курчатова, 18-а, надану для обслуговування приміщення сауни.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 з 01.06.2006 року є інвалідом 2-ї групи. З 1999 року знаходився на «Д» обліку КЗ «Рівненський обласний онкологічний диспансер» з діагнозом: меланома хореоідеї лівого очного яблука. З 30.01.2007 року по 16.02.2007 року знаходився на стаціонарному лікуванні. 05.02.2007 року ОСОБА_5 проведена операція - видалення метастатичних уражень тулуба і верхньої кінцівки. В ранньому післяопераційному періоді пацієнт отримував знеболюючі препарати наркотичного ряду.
Відповідно до вимог п.3 ст.238 ЦК України визначено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Частиною 1 статті 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Пунктом 2 ч.1 ст. 57 СК України встановлено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте ними за час шлюбу, але на підставі договору дарування.
Частиною 3 статті 61 СК України встановлено, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином, укладаючи договір дарування земельної ділянки ОСОБА_6 діяла в інтересах своєї сім'ї, оскільки обдарований являється її чоловіком..
У відповідності до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За правилом, передбаченим ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як убачається з витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №1994796 від 20.06.2007 року дію довіреності на розпорядження та управління усім майном від 27.01.2007 року №100 посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_10 припинено.
Враховуючи те що, позивач не був присутній при укладені договору дарування 08 червня 2007 року, а лише у червні 2014 року йому стало відомо про порушення свого права у зв'язку із цим він подав позов до суду, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60-64, 82, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним - задовільнити.
Визнати недійсним правочин з надання довіреності від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_6 від 27.01.2007 року посвідченої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_7 зареєстрованого в реєстрі №100.
Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 1327 м.2 (кадастровий номер 5610100000:01:050:0055) , яка знаходиться в м. Рівне на вул. Курчатова, 18-а від 08.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №1288.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243.60 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 243.60 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Харечко С.П.