Справа № 569/17441/14-к
25 квітня 2016 року Рівненський міський суд
в особі головуючого
судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Переброди Дубровицького району Рівненської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працює, розлучений, раніше судимого: 1) 30 березня 2012 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.; 2) 17 жовтня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю в 1 (один) рік, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014180010003320 від 10 червня 2014 року, -
08 червня 2014 року близько 12 год. ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу пункту прийому склотари на вулиці Гетьмана Мазепи в місті Рівне, з умислом на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, під приводом зателефонувати відкрито викрав належний потерпілому ОСОБА_4 мобільний телефон марки ”Nokia 101” вартістю 345 грн. 81 коп. з наявною в ньому карткою оператора мобільного зв'язку ”Київстар” вартістю 25 грн., чим завдав потерпілому збитків в розмірі 370 грн. 81 коп.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і дав суду показання, які повністю відповідають обставинам справи, встановленим цим вироком, тобто обвинувачений підтвердив в судовому засіданні такі фактичні обставини справи як час, місце, спосіб і наслідки вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.
Його вина також підтверджується показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що близько 12 год. 08 червня 2014 року прийшов до пункту прийому склотари на вулицю Гетьмана Мазепи в місті Рівне, де до нього підійшов раніше знайомий ОСОБА_5 , який попросив позичити йому мобільний телефон для здійснення дзвінка. Він передав обвинуваченому свій мобільний телефон марки ”Nokia 101” чорного кольору. Здійснивши дзвінок, ОСОБА_5 повернув йому телефон, однак через деякий час знову попросив зателефонувати. Довіряючи обвинуваченому, він знову дав йому покористуватися телефоном, однак цього разу ОСОБА_5 телефон не повернув, натомість зайшов за ріг приміщення, а потім втік з викраденим телефоном, перелізши через огорожу. Він кричав йому навздогін щоб той повернув телефон, однак обвинувачений на це не відреагував. На даний час з приводу викраденого майна претензій до обвинуваченого не має, оскільки вартість телефону незначна і становила близько 200 грн.
Показання потерпілого об'єктивно узгоджуються з протоколом проведення слідчого експерименту від 08.09.2014 р. за його участі (а.п.27 - 30), а також з протоколом одночасного допиту від 01.10.2014 р. підозрюваного ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_4 (а.п.43, 44), з яких вбачається, що потерпілий наполіг на своїх показаннях про те, що дійсно кричав услід обвинуваченому, коли той втікав з телефоном, щоб ОСОБА_5 повернув викрадене майно.
Як вбачається з висновку товарознавчої експертизи від 22.07.2014 р. №347, залишкова вартість мобільного телефону марки ”Nokia 101”, з урахуванням часткової втрати його товарних якостей по терміну експлуатації, за умови його технічно-справного стану та повної базової комплектації, станом на 08.06.2014 р. могла становити 345 грн. 81 коп. (а.п.18 - 20).
Оцінюючи зібрані під час здійснення досудового розслідування та досліджені в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність досліджених доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є тяжким злочином, як це вбачається з положень ст.12 й санкції ч.2 ст.186 КК України, особу ОСОБА_5 , який за зареєстрованим місцем проживання, а також за місцем попереднього ув'язнення в Рівненському слідчому ізоляторі характеризується формально-позитивно, хворіє на туберкульоз легенів та має ВІЛ-інфекцію, що вбачається з наданих суду за запитом захисника Рівненським слідчим ізолятором копій медичних документів, а також суд враховує обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття під час судового провадження, добровільне відшкодування матір'ю обвинуваченого завданого потерпілому збитку, обставини, що обтяжують покарання - рецидив злочинів.
Враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку про можливість призначити ОСОБА_5 основне покарання, передбачене санкцією частини другої статті 186 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини цієї статті.
Речових доказів у кримінальному провадженні немає, а понесені Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України в Рівненській області на підставі постанови слідчого про призначення судово-товарознавчої експертизи процесуальні витрати в розмірі 98 грн. 28 коп., пов'язані із залученням судового експерта (а.п.14, 17), слід віднести на рахунок держави, оскільки відповідно до ч.2 ст.15 Закону України від 25 лютого 1994 року №4038-ХІІ ”Про судову експертизу”, проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винуватим в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому із застосуванням ч.1 ст.69 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.71 КК України, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2013 року та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 2 (два) місяці з відбуванням у кримінально-виконавчій установі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу взяття під варту в залі суду вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2015 року (а.п.111 - 113) - з 11 лютого 2015 року, зарахувавши в цей строк, згідно положень ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 30 березня 2012 року щодо ОСОБА_5 виконувати самостійно, згідно положень ч.3 ст.72 КК України.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 залишити попередній - тримання під вартою, а у разі перевищення строку відбування покарання після зарахування строку попереднього ув'язнення, - негайно звільнити засудженого від відбування покарання та з під варти.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: