Справа № 535/275/16-ц
Провадження № 2/535/167/16
22 квітня 2016 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Загнійко А.В.,
при секретарі Момот Г.І.,
з участю сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Котельва справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи позов припиненням подружніх відносин, у зв'язку з чим вона не має наміру підтримувати подружні відносини у майбутньому і зберегти сім'ю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю і пояснила, що проживає окремо від відповідача та не підтримує з ним подружніх відносин з грудня 2006 року. На примирення з відповідачем з метою зберегти сім'ю категорично не погоджується через відсутність взаєморозуміння між ними. Спору про спільне сумісне майно подружжя, а також щодо утримання й місце проживання малолітньої дочки, яка проживає з нею, не має. Після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище «ОСОБА_1».
Відповідач позов визнав у повному обсязі, на примирення з позивачкою не погоджується через відсутність взаєморозуміння один з одним, та пояснив, що можливість зберегти сім'ю вичерпано, оскільки вони разом не проживають з 28.12.2006 року. Спору про спільне сумісне майно подружжя, утримання та місце проживання малолітньої дочки, яка проживає разом з позивачкою, не має.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, приходить до переконання, що позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
07.10.2005 року сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Котелевського районного управління юстиції у Полтавській області за №74. Дошлюбне прізвище позивачки - ОСОБА_1 (а.с.18).
Сторони мають малолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачкою (а.с. 4, 10).
Спору щодо місця проживання й утримання малолітньої дитини та щодо поділу спільного сумісного майна подружжя сторони не мають.
Частина 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачає припинення шлюбу внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачка та відповідач не підтримують подружніх відносин та проживають окремо з грудня 2006 року, не бажають примиритися і зберегти сім'ю, а використані ними заходи для примирення в позасудовому порядку не призвели до примирення, у зв'язку з чим суд приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.
Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Позивачка не має бажання змінювати прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягти судові витрати по сплаті судового збору (а.с. 1).
На підставі ст.ст.10, 11, 60, 61, ч.1 ст.88, ч.4 ст.174, ст.ст.212, 214 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 110-112 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 07.10.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Котелевського районного управління юстиції у Полтавській області за №74 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвати.
Прізвище позивачки ОСОБА_1 під час внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб, не змінюється.
Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя