21 квітня 2016 року Справа № 876/1854/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Яворського І.О., Носа С.П.
з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Сиротинської Ю.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 644-1 від 29.10.2015 «Про демонтаж металевих конструкцій по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_6», визнати незаконними дії відповідача на виконання зазначеного рішення по демонтажу належного йому на праві власності металевого гаража та зобов'язати відповідача за рахунок власних сил та засобів провести монтаж цього гаража на попередньому місці його знаходження на прибудинковій території будинку АДРЕСА_7.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.02.2016 в задоволені адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, її оскаржив ОСОБА_1 Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки незрозуміло, які правовстановлюючі та дозвільні документи відповідач має на увазі, бо встановлення металевої конструкції на земельній ділянці, утримання якої оплачується самими мешканцями будинків, не відноситься до самовільного будівництва. Крім того, діючим законодавством України, зокрема Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про благоустрій населених пунктів» не передбачене отримання дозволу на встановлення металевого гаражу. Процедура демонтажу металевих гаражів розпочинається зі складення комісією в складі представників різних департаментів міської ради і навіть міського відділу внутрішніх справ акту про самовільне встановлення гаража та з обов'язковою участю власника гаража і тільки після цього гараж може бути демонтований, чого відповідачем дотримано не було, акт з його підписом в суд першої інстанції не було надано, а тому висновок суду першої інстанції про дотримання відповідачем порядку демонтажу гаража є протиправним. У зв'язку з цим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю задовольнити його позов.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта ОСОБА_1, який просив апеляційну скаргу задовольнити, представника відповідача Сиротинську Ю.Я., яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 644-1 від 29.10.2015 було зобов'язано власників металевих конструкцій (гаражів), що розташовані без правовстановлюючих та дозвільних документів на АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_6 протягом п'яти днів з дати ухвалення цього рішення демонтувати їх за власний рахунок; доручено Департаменту муніципальної поліції міської ради довести рішення у триденний термін з дати його ухвалення до відома власників металевих конструкцій шляхом розміщення спеціальних повідомлень на конструкціях, що підлягають демонтажу; у разі невиконання власниками пункту 1 цього рішення Департаменту муніципальної міліції міської ради демонтувати металеві конструкції в порядку, встановленому Правилами благоустрою міста Луцька.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що Луцькою міською радою рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою під гараж не приймалося, земельна ділянка для цієї мети не виділялась. На час прийняття виконавчим комітетом оскаржуваного рішення спірний гараж знаходився на земельній ділянці, право власності чи користування на яку не оформлене за позивачем. Отже, оскаржуване рішення виконавчого комітету Луцької міської ради прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Крім того, демонтаж металевого гаражу був здійснений відповідно Порядку демонтажу самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд та конструкцій в м. Луцьку, визначений Правилами благоустрою міста Луцька, затвердженими рішенням Луцької міської ради № 44/2 від 29.07.2009.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Статтею 31 цього Закону передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності, а також державного контролю дотримання законодавства, затвердження містобудівної документації при плануванні і забудові відповідних територій зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів.
Відповідно до статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - акти ради, сільського, селищного, міського голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та іншими організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчим комітетом Луцької міської ради було прийнято рішення № 644-1 від 29.10.2015.
Згідно п.5 ст.16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
Відповідно до ч.2 ст.17 вказаного Закону, громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів.
Рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради № 189-1 від 12.03.2009 «Про порядок встановлення металевих гаражів на прибудинкових територіях» було дозволено за погодженням встановлювати металеві гаражі в межах прибудинкових територій за місцем проживання тільки інвалідам І-ІІ групи, автомобілі яких з ручним керуванням, для подальшим оформленням документів на оренду земельної ділянки на термін до 3 років. Встановити, що розміри металевого гаража, розміщеного на прибудинковій території, не повинні перевищувати 3,0 х 6,0 м громадянам, які не забезпечені стаціонарними гаражами, рекомендувати зберігати автомобілі на відповідних стоянках або у гаражних кооперативах.
Як було встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, при винесенні проекту рішення виконавчого комітету «Про демонтаж металевих конструкцій по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_6» директором департаменту муніципальної поліції Сиротинською Ю. було надіслано запит № 27-16/64 від 13.10.2015 «Про надання інформації» до структурних підрозділів щодо законності розміщення ряду конструкцій на АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_6 та по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4.
Згідно відповідей Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради № 20-17/531 від 16.10.2015, Управління земельних ресурсів Луцької міської ради № 29-4/991 від 15.10.2015 було вказано, що проектно-дозвільна документація на розміщення конструкцій та інформація щодо укладених договорів оренди за зазначеними адресами відсутня.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою під гараж не приймалося, земельна ділянка для цієї мети не виділялась, тому оскаржуване рішення виконавчого комітету Луцької міської ради прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Порядок демонтажу самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд та конструкцій в м. Луцьку визначений Правилами благоустрою міста Луцька, затвердженими рішенням Луцької міської ради № 44/2 від 29.07.2009.
Пунктом 9.3.5 «Правил благоустрою міста Луцька» передбачено : «тимчасові споруди, які розміщені без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними, а використання земельної ділянки класифікується як самовільне зайняття землі. Вищезазначені об'єкти підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення. Якщо особа, що здійснила самовільне встановлення тимчасових споруд, не здійснила демонтаж у визначені строки, демонтаж тимчасових споруд здійснюється в порядку, встановленими цими Правилами».
Згідно п.9.4 вказаних Правил, демонтаж, перевезення, зберігання самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд та конструкцій, власники яких ухиляються від демонтажу (або власники яких не відомі), відновлення благоустрою на місці самовільного їх встановлення, здійснюється за кошти місцевого бюджету. Відшкодування завданих збитків здійснюється в установленому порядку. Рішення про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій приймається виконавчими органами Луцької міської ради.
Демонтаж здійснюється в наступному порядку:
- при виявленні самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій, скликається комісія з представників департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, Муніципальної поліції, міського відділу внутрішніх справ (за згодою), особи, яка здійснила самовільне встановлення малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій (у разі її присутності), для їх огляду, про що складається акт. Акт обов'язково повинен містити опис малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій (геометричні параметри, матеріал, наявність підключення до мереж електро - та водопостачання) та перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень.
- після складання акта на демонтаж малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій, ці об'єкти опечатуються та перевозяться на майданчик тимчасового зберігання, де передаються відповідальній особі під розпис.
- демонтовані малі архітектурні форми, тимчасові споруди чи конструкції видаються власнику, або його представнику після оплати ним збитків, понесених під час проведення демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій, відновлення порушеного благоустрою.
В ході апеляційного розгляду, представник відповідача суду пояснила, що під час виявлення самовільно встановлених гаражів, не було відомо кому саме він належить, в тому числі ОСОБА_1
Як видно з матеріалів справи, рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 644-1 від 29.10.2015 було опубліковане в офіційному місцевому виданні «Луцький замок» № 43 від 05.11.2015.
Крім того, інспектором сектору демонтажів департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради було розміщено відповідну наклейку попередження про демонтаж зазначеного об'єкта до 10.11.2015 у добровільному порядку самим власником металоконструкції.
В ході апеляційного розгляді представником відповідача Сиротинською Ю.Я. було підтверджено даний факт та вказано, що даний термін було надано більший ніж вимагалося у рішенні виконавчого комітету з урахуванням тих чи інших життєвих обставин для власників гаражів за зазначеними адресами. ОСОБА_1 із заявою щодо погодження місця розташування гаража на прибудинковій території не звертався та останнім не було вжито жодних заходів з метою виконання оскаржуваного рішення, тому 19.11.2015 згідно складеного графіку про порядок демонтажів на території міста було демонтовано металеві конструкції (гаражі).
Щодо посилання позивача на відсутність акту про самовільне встановлення гаража та у разі демонтажу обов'язкова є участю власника гаража не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки у зв'язку з відсутністю у Луцької міської ради дозвільних документів та інформації кому саме належить металева конструкція (гараж), даний демонтаж було проведено без участі ОСОБА_1 та згідно Порядку демонтажу самовільно встановлених малих архітектурних форм.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2016 року по справі № 161/663/16-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : І.О.Яворський
С.П.Нос
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 26.04.2016.