05 квітня 2016 рокусправа № 804/82/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимова Д.В.
за участю представників:
позивача: - Піскова А.В. дов від 04.01.2016,
Тулаінов В.І. дов від 236.01.2015
відповідача: - Чохелі Т.Р. дов від 04.01.2016
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року
у справі № 804/82/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Укрметпром»
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметпром» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2014 №0000921501 про визнання грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 234687,00 грн. (в тому числі основне зобов'язання - 156458,00 грн., штрафні санкції - 78229,00 грн).
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність здійснення господарської діяльності з ТОВ «Мідо-Метал-Груп» та правомірність відображення її результатів в податковому обліку підтверджується належним чином сформованою первинною документацією. Матеріали, складені у відношенні контрагента позивача ТОВ «Мідо-Метал-Груп», не спростовують факт вчинення господарських операцій між підприємствами.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2015 адміністративний позов задоволено.
Постанову суду мотивовано тим, що факт здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом ТОВ «Мідо-Метал-Груп», рух активів від вказаного підприємства до позивача підтверджено первинними документами, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Щодо посилання відповідача в акті перевірки на акт перевірки від 21.05.2014 №1454/04-66-15-00/38888809 контрагента позивача ТОВ «Мідо-Метал-Груп» судом першої інстанції зазначено, що такий акт не є підставою для висновку податкового органу про відсутність реального здійснення господарської операції.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач наполягає на необхідності врахування висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мідо-Метал-Груп», з якому випливає, що господарські відносини вказаного підприємства із платниками податків не спричинили реального настання правових наслідків. Також позивач зазначає, що ТОВ «НВП Укрметпром» отримано від ТОВ «Мідо-Метал-Груп» паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, не свідчать про рух активів, не підтверджують надання послуг та виконання робіт по збору, обробці та переробці відходів, та, відповідно, не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку витрат, оскільки вони є складеними всупереч вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підставі акту про нереальність здійснених операції, тобто юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати податкового обліку незалежно від спрямованості наміру платників податку відповідних операцій.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, зазначає, що документи про залучення сторонніх організацій ТОВ «Мідо-Метал-Груп» до виконання робіт (надання послуг) по укладеними договорам, не відносяться до первинних документів ТОВ «НВП Укрметпром» та не фіксують факт здійснення господарської операції для ТОВ «НВП Укрметпром», крім того вказані документи не використовуються у бухгалтерському та податковому обліках, отже їх відсутність чи наявність не впливає на результати бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «НВП Укрметпром».
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВП Укрметпром» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з підприємством ТОВ «Мідо - Метал - Груп» (код ЄДРПОУ 38888809) за період: січень 2014 року, за результатами якої складений акт від 13.06.2014 № 697/2201/37005313.
Перевіркою встановлено порушення товариством п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму за лютий 2014 року у розмірі 156 458,33 грн. (т.1, а. с.42).
Як зазначено податковим органом в акті перевірки, у зв'язку з тим, що ТОВ «НВП Укрметпром» не має у своїй власності необхідних основних засобів, необхідного штату працівників, підприємством укладені договори з ТОВ «Мідо - Метал - Груп» для здійснення операцій з експедирування вантажу та догляду за вагонами (супроводження вантажу ТОВ «НВП Укрметпром»), надання послуг по переробці очищеної різнофракційної суміші відходів металургійного виробництва, а також виконання будівельно-монтажних робіт з монтажу обладнання на ділянці з переробки відходів металургійного виробництва.
В ході перевірки відповідачем досліджено первинні документи, подані позивачем на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій з ТОВ «Мідо - Метал - Груп». Заперечення та зауваження щодо їх формі та змісту матеріали перевірки не містять.
Висновки про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на даних акту ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 1454/04-66-15-00/38888809 від 21.05.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мідо-Метал-Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за лютий 2014 року» (т.1, а. с.41), виходячи з яких відповідач зазначив про неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Мідо-Метал-Груп».
Так, в акті ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська № 1454/04-66-15-00/38888809 від 21.05.2014 встановлено, що ТОВ «Мідо-Метал-Груп» не знаходиться за податковою адресою. Також встановлено про відсутність поставок по ланцюгу ТОВ «Трейд Агро 2015», ТОВ «Білдінг Контракт» - ТОВ «Мідо-Метал-Груп». Звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт/послуг) у підприємств - постачальників та операцій з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям за лютий 2014 року.
Виходячи з наведеного, відповідач встановив, що укладені між позивачем та ТОВ «Мідо-Метал-Груп» договори мають протиправний характер, оскільки укладені без мети настання реальних наслідків. Документи, якими оформлені зазначені в акті перевірки, операції, на мають юридичної сили та доказовості. Наявність документів на придбання послуг у ТОВ «Мідо-Метал-Груп» та наведена в них інформація про здійсненні фінансово-господарські операції не спричинили реального настання правових наслідків.
Отже позивач включив до складу податкового кредиту вартість робіт на підставі документів (накладні, податкові накладні тощо), що не мають статусу первин них документів у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не підтверджують факти здійснення господарських операцій.
На підставі акту перевірки від 13.06.2014 № 697/2201/37005313 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24.07.2014 № 0000921501 (форми «Р»), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 234687 грн., у т. ч. 156458 грн. - за основним платежем, 78229 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.87).
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність висновків податкового органу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується і з нормами Податкового кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «НВП Укрметпром» мало господарські відносини з ТОВ «Мідо-Метал-Груп» за наступними договорами:
- договір № 01/02Д-14 про надання послуг від 01.02.2014, за умовами якого ТОВ «Мідо-Метал-Груп» (Підрядник) взяв на себе зобов'язання з надання послуг з перевірки кількості та стану вантажу Замовника (ТОВ «НВП Укрметпром») під час його навантаження/розвантаження та супроводження вантажу Замовника до пункту призначення, послуги з очищення вагонів, в яких перевозився вантаж замовника після його розвантаження (т.1, а. с.119, 120);
- договір № 01/02П-14 про надання послуг від 01.02.2014, за умовами якого ТОВ «Мідо-Метал-Груп» (Виконавець) взяв на себе зобов'язання з надання послуг по переробці очищеної суміші відходів металургійного виробництва, у тому числі: шлаки доменні та елекротермофосфорні (т.1, а. с.123, 124);
- договір № С02/10-14 про надання послуг від 10.02.2014, за умовами якого ТОВ «Мідо-Метал-Груп» (Виконавець) взяв на себе зобов'язання виконати комплекс будівельно-монтажних робіт (т.1, а. с.127, 128).
При цьому вказані договори містять ідентичні умови щодо права Виконавця, без погодження з Замовником, залучати сторонні організації для надання послуг за цими договорами.
Факт виконання означених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи документами, які були предметом дослідження податковим органом в ході проведення перевірки, а саме: додаткові угоди до договорів, специфікації, рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), акт приймання будівельних робіт за лютий 2014 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та заробітної плата, кошторис на податкові накладні за лютий 2014 р., видаткові накладні (т.1, а. с. 121, 122, 125, 126, 129, 138-156), видаткові накладні та акти прийому-передачі майна, що свідчать про придбання товариством у ТОВ «Трейд Лайн М» обладнання - дробильної установки, сепараційна установка, установка грохочення № 1 та № 2, що підлягало монтажу, який виконувався ТОВ «Мідо-Метал-Груп», договір на виконання робіт по обігу з відходами № ДУ від 01.06.2010, укладений між ТОВ «НВП «Укрметпром» (виконавець) з ВАТ «ДМЗ ім.Петровського» (замовник), за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання виконати роботи по збору, переробці та вивозу з території замовника відходів, продуктів їх переробки і виробничих відходів, на виконання якого ТОВ «НВП «Укрметпром» залучає перевізників вантажів, що підтверджується відповідними договорами та товарно-транспортними накладними (т.2, а.с.7-21, 40-202).
Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з надання послуг, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.
Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені його контрагентом ТОВ «Мідо-Метал-Груп» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.
Використання позивачем наданих послуг у власній господарській діяльності відповідачем не заперечувалось, наявними в матеріалах справи доказами не спростовано.
Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали перевірки та матеріали справи також не містять.
На момент вчинення правочинів вказаний контрагент позивача мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, був зареєстрований як платник податку на додану вартість.
Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та ТОВ «Мідо-Метал-Груп» дотримані. Також господарські зобов'язання з надання послуг не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з надання послуг відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній. Податковим органом не надано суду доказів недійсності вказаних вище договорів, використання позивачем отриманих послуг у неоподатковуваних операціях.
Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання вказаних вище договорів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.
Також укладені позивачем договори не містять умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок; відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.
Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача ТОВ «Мідо-Метал-Груп», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.
В даному випадку позиція податкового органу базується виключно на акті ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 1454/04-66-15-00/38888809 від 21.05.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мідо-Метал-Груп».
З цього приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з приписів п.73.5 ст.73 ПК України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є документом, який фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки, і законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Відповідно до ч.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 року за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на інформацію щодо контрагента позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.
В даному випадку складений відповідачем акт перевірки від 13.06.2014 не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.
Відповідачем в ході проведення перевірки позивача не наведені та не встановлені докази, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з надання послуг меті та задачам діяльності платників податків, збитковості таких операції чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність здійснених операцій, відсутність фактів надання послуг, а також про те, що реалізацію вказаних операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
Таким чином, належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача, які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту з операцій надання обумовлених відповідними договорами послуг, відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Тим більш, статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.
При цьому, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.
В матеріалах справи міститься ухвала Печерського районного суду м.Києва від 13.08.2015 про накладення арешту на кошти певних суб'єктів господарювання (т.1, а. с.226-230), з якої вбачається, що провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12015000000000458 від 30.07.2015 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) групою осіб ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб, серед зазначено ТОВ «Мідо-Метал-Груп»), з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, за фактом вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом, тобто легалізації коштів одержаних злочинним шляхом, за ч.2 ст.209 КК України.
Проте, вказана ухвала не є доказом фіктивної діяльності підприємства, яка б звільняла відповідача від доказування певних обставин.
Згідно ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Також не береться колегією суддів до уваги постанова Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 12.08.2014 (т.1, а. с.223, 224), якою визнано вину бухгалтера ТОВ «НВП «Укрметпром» у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, яка, як зазначено даним судом, підтверджується актом перевірки № 697/2201/37005313 від 13.06.2014.
Відповідно до ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим вказана постанова не є доказом у розумінні ч.4 ст.72 КАС України, який звільняв би відповідача від доведення вищенаведених обставин щодо порушення ТОВ «НВП «Укрметпром» приписів податкового законодавства, оскільки з її змісту вбачаться відсутність дослідження місцевим судом обставин, які мають значення для даної справи.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України відповідачем не доведений, внаслідок чого у відповідача відсутні правові підстави для визначення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, передбачені ст..202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року у справі № 804/82/15 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко