Справа: № 753/7317/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Сухомлінов С.М. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
26 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів за участю секретаряБорисюк Л.П., Вівдиченко Т.Р., Петрика І.Й. Приходько К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2015 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_5 про стягнення надміру нарахованих бюджетних коштів, -
В квітні 2015 року УПСЗН Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації звернулося до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_5 в якому просило стягнути з відповідача надміру виплачені кошти в розмірі 8 797,10 грн.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2015 року позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2008 відповідач звернувся до УПСЗН Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про призначення йому компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги, де зазначив, що у разі будь-яких змін, що можуть привести до припинення виплати зобов'язаний про це повідомити, з умовами призначення та виплати компенсації ознайомлений.
При здійсненні контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету, спрямованих на виплату державної допомоги, соціальними інспекторами управління було виявлено, що ОСОБА_5 з 15.03.2011 являється керівником ПАТ «Бортницьке акціонерне товариство «АГРОСЕРВІС», а з 28.05.2013 керівником ТОВ «АКВАЛЕНД» (а.с.9-10, 11-13), про що не повідомив позивача.
Таким чином, за висновками позивача відповідач втратив право на отримання зазначеної допомоги з 15.03.2011.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 7 Закону України «Про соціальні послуги» встановлено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого Постановою КМУ України від 29.04.2004 року № 558, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям - інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.
В п. 5 вказаного Порядку зазначено, що компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує заяв разом з документами, зазначеними у п. 6 Порядку.
Відповідно до ч. 6 п. 4 Порядку, компенсація не призначається фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, зокрема й похилого віку, які перебувають у трудових відносинах.
Згідно п. 15 Порядку, фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити органи праці та соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на суми їх призначення. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати органам праці та соціального захисту населення надміру виплачені суми.
Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру сплачені суми, вони стягуються у судовому порядку.
Як зазначалося вище, при здійсненні контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету, спрямованих на виплату державної допомоги, соціальними інспекторами управління було виявлено, що ОСОБА_5 з 15.03.2011 являється керівником ПАТ «Бортницьке акціонерне товариство «АГРОСЕРВІС», а з 28.05.2013 керівником ТОВ «АКВАЛЕНД» (а.с.9-10, 11-13), про що не повідомив позивача.
Крім цього, з наявної в матеріалах справи розписки (а.с.16) вбачається, що відповідач був попереджений про те, що у разі несвоєчасного повідомлення УПСЗН про працевлаштування та організацію приватного підприємства суми державних коштів виплачених надміру будуть стягнуті у порядку передбаченому чинним законодавством України.
Згідно письмових пояснень позивача, на підставі отриманих відомостей, виплату допомоги зупинено та здійснено перерахунок надміру нарахованої компенсації, сума якої склала 8 797,10 грн., з яких: компенсація в сумі 7 997,10 грн. за період з 15.03.2011 по 28.02.2015 (а.с.5) та матеріальна допомога за період 2012-2013 років в розмірі 800 грн. (а.с.6).
Враховуючи наведене, а також те, що однією з підстав призначення компенсації за догляд, є те, що фізична особа, яка надає соціальні послуги, є непрацюючою, відповідач зобов'язаний був (протягом 3 днів з дня працевлаштування) повідомити УПСЗН, оскільки з 15.03.2011 відповідач втратив право на отримання зазначеної допомоги.
Колегія суддів також зазначає, що отримання вказаної допомоги підтверджується наданими позивачем на запит суду апеляційної інстанції відомостями Лівобережного поштамту на виплату соціальних компенсацій особам, які надають соціальні послуги, тип-12, за період з квітня 2013 року по лютий 2015 року включно. Крім цього, позивачем зазначено, що надати копії відомостей на виплату соціальних компенсацій особам, які надають соціальні послуги, тип-12 за період з березня 2011 року по березень 2013 року не надається можливим через відсутність документів, які знищені за закінченням терміну зберігання згідно «Переліку документів зі строками зберігання у підприємствах зв'язку».
Таким чином, виплата відповідачу такої допомоги підтверджується наданими позивачем доказами.
Оскільки відповідач відмовився повернути добровільно надмірно виплачені кошти, з огляду на те, що Порядок, затверджений Постановою КМУ від 29.04.2004 року № 558, прямо передбачає припинення виплати компенсації з дня, що настає за днем виникнення обставин, що передбачають припинення виплати (в даному випадку з дня наступного за днем працевлаштування), колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк Т.Р. Вівдиченко І.Й. Петрик
Повний текст ухвали складено та підписано - 26.04.2016
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Петрик І.Й.