Справа: № 810/238/16 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.
Іменем України
20 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський домобудівельний комбінат» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський домобудівельний комбінат» (далі - Позивач, ТОВ «Білоцерківський ДБК») звернулось до суду із адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Відповідач, Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) у якому просило скасувати рішення відповідача №0045951701/986 від 30.10.2015 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Білоцерківський ДБК» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
30.10.2015 Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі по тексту - Закон) прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0045951701/986, згідно з яким позивачу за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.11.2014 по 25.02.2015 нараховано штраф у розмірі 253 118,66 грн. та пеню у розмірі 38 024,37 грн.
ТОВ «Білоцерківський ДБК» не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідача оскаржило його в адміністративному порядку шляхом подання скарг до ГУ ДФС у Київській області та до Державної фіскальної служби України.
За результатами розгляду скарг позивача, рішенням ГУ ДФС у Київській області від 10.12.2015 №3228-10-10-36-10-01-04 та рішенням Державної фіскальної служби України від 14.01.2016 №450/6/99-99-10-01-07-25, оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що фактично подана позивачем звітність до податкового органу за період з 21.11.2014 по 25.02.2015 ( в тому числі за жовтень 2014 року) є узгодженою, а надані позивачем докази свідчать про відсутність недоїмки за жовтень 2014 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30.10.2015 податковим органом відповідно до ст. 25 Закону прийнято рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0045951701/986.
Відповідно до оскаржуваного рішення, позивачу за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.11.2014 по 25.02.2015 нараховано штраф у розмірі 253 118,66 грн. та пеню у розмірі 38 024,37 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Обов'язком платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 ч.1 ст. 4 Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
ТОВ «Білоцерківський ДБК», як страхувальником, було самостійно визначено розмір єдиного внеску у відповідності із вимогами ст. 9 Закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону обов'язок платників єдиного внеску сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (базовим звітним періодом є календарний місяць).
При цьому, абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано єдиний внесок (у тому числі на авансові платежі), одночасно з видачею таких сум.
Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
Частиною 11 статті 9 Закону встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 3 статті 25 Закону передбачено, що суми недоїмки стягуються з врахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Крім того, частиною 10 статті 25 цього Закону встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати кожний день прострочення платежу.
Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що фінансові санкції застосовуються до платника податків у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску.
Як вбачається з матеріалів справи, за жовтень 2014 року у позивача відсутня недоїмка по сплаті єдиного соціального внеску, оскільки єдиний соціальний внесок сплачувався своєчасно.
Зазначене підтверджується наданими платіжними дорученнями за період з 08.10.2014 по 05.03.2015, звітністю про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, копії корінців чеків, які містяться в матеріалах справи і досліджені колегією суддів в повному обсязі.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №0045951701/986 від 30.10.2015 року є незаконним та підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, в даному випадку Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення, відповідно до норм чинного законодавства.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року - без змін.
Стягнути з Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області судовий збір в розмірі 4 803,87 грн. за подачу апеляційної скарги.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Кобаль М.І.
Судді: Карпушова О.В.
Епель О.В.