Справа: № 756/2431/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Камбулов Д.Г., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.
Іменем України
20 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва (далі - Відповідач) у якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2016 року зазначений адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог (за текстом апеляційної скарги).
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% суми заробітної плати починаючи з 19.02.2007 року.
13.01.2016 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та інших виплат, згідно з довідкою від 19.02.2007 №03/16.
Проте, листом від 21.01.2016 року № 966/08/С-11 відповідачем надано відповідь на звернення позивача та зазначено, що для включення в обрахунок заробітної плати для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та інших виплат, немає підстав, оскільки ці виплати не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу» та постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 (а.с.17).
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до правових норм чинного законодавства, матеріальна допомога на оздоровлення, допомога на вирішення соціально-побутових питань та інші виплати входять до системи оплати праці державного службовця.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до довідок про складові заробітної плати від 19.02.2007 № 03/16 та 4/16 (а.с.14-15), які були надані ОСОБА_2 для розрахунку пенсії, вбачається, що на всі виплати, що включені в довідку, нараховані та утримані соціальні внески та збори згідно чинного законодавства. В 2005-2007 роках винагорода за вислугу років не виплачувалась. Суми індексації відсутні.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII (в редакції чинній на момент призначення пенсії, далі по тексту - Закон № 3723-XII) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95 ВР (далі - Закон України № 108/95 ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною 2 статті 33 Закону України № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон України № 1788-ХІІ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 статті 66 Закону України № 1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяли на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно із ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон України №1058-IV) до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Зі змісту наведених норм вбачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що висновок відповідача про те, що матеріальна допомога та інші виплати, які включені в довідку позивача, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак які не включаються до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права перевагу було надано положенням законів «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають витрати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин стаття 41 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону «Про пенсійне забезпечення».
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Під час відкриття провадження по даній справі судом апеляційної інстанції було частково задоволено клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору. Відстрочено Управлінню Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду першої інстанції до розгляду справи по суті.
Так, згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру встановлюється 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальну заробітну плату встановлено на 2016 рік у розмірі 1 378 грн.
При поданні даної позовної заяви немайнового характеру, судовий збір становив 551,20 грн.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на постанову суду сплачується у розмірі 110 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви та становить - 606,32 грн., який підлягає стягненню шляхом безспірного списання за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва на рахунок Київського апеляційного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 183-2 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва - залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2016 року - без змін.
Стягнути судовий збір в розмірі 606,32 грн. (шістсот шість гривень тридцять дві копійки) з Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва шляхом їх безспірного списання за рахунок бюджетних асигнувань на розрахунковий рахунок Київського апеляційного адміністративного суду за подачу апеляційної скарги (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні, код за ЄДРПОУ: 38004897, Банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві, МФО: 820019, Рахунок отримувача: 31211206781007, Код класифікації доходів бюджету: 22030101).
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Кобаль М.І.
Судді: Карпушова О.В.
Епель О.В.