04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" квітня 2016 р. Справа№ 910/3025/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Гарник Л.Л.
Верховця А.А.
при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.,
за участю представників сторін:
від заявника: Фіцулін О.О. - довіреність б/н від 10.02.2016.
Захарченко О.О. - довіреність б/н від 10.02.2016
від боржника: Рейнгольд Ю.О. - довіреність б/н від 04.01.2016.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче об'єднання СпецКиївБуд" на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.02.2016 року
у справі № 910/3025/16 (суддя Пасько М.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче об'єднання
СпецКиївБуд "
до Державної установи „Національний інститут хірургії
та трансплантології ім. О.О. Шалімова"
про порушення справи про банкрутство
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.02.2016 року заяву ТОВ „Виробниче об'єднання СпецКиївБуд" про порушення справи про банкрутство ДУ „Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова" повернуто без розгляду по суті.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду ініціюючий кредитор звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 29.02.2016 року, а заяву про порушення справи про банкрутство боржника передати на розгляд до господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу у справі № 910/3025/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Гарник Л.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Виробниче об'єднання СпецКиївБуд» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 05.04.2016 року за участю повноважних представників сторін.
У відзиві на апеляційну скаргу представник боржника просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
В судовому засідання 05.04.2016 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та оголошено перерву у справі до 19.04.2016 року на підставі ст. 77 ГПК України.
Представники скаржника в судовому засіданні 19.04.2016 року вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 29.02.2016 року, а заяву про порушення справи про банкрутство боржника передати на розгляд до господарського суду міста Києва.
Представник боржника в судовому засіданні проти вимог ініціюючого кредитора, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 29.02.2016 року - без змін.
19.04.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Виробниче об'єднання СпецКиївБуд» підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у прийнятті заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Виробниче об'єднання СпецКиївБуд" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ДУ „Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова", оскільки останнє неспроможне погасити наявну кредиторську заборгованість у сумі 1 470 787,88 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.02.2016 року вказану заяву ТОВ „Виробниче об'єднання СпецКиївБуд" про порушення справи про банкрутство боржника повернуто заявнику без розгляду по суті на підставі ст. 15 Закону про банкрутство, яка мотивована тим, що ініціюючим кредитором не додано доказів неможливості списання коштів з рахунків боржника, а також відомостей щодо виплати ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві заборгованості перед заявником.
Ініціюючий кредитор з даною ухвалою суду першої інстанції не погоджується та в обґрунтування поданої ним апеляційної скарги вказує на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом не надано належної оцінки доказам, що були надані разом із заявою, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.
Перевіряючи законність винесення оскаржуваної ухвали на предмет дотримання норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її скасування з огляду на таке.
Господарський кодекс України визначає поняття господарської діяльності, яка розуміється як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. 3 вказаного Кодексу).
Відповідно до ч. 2 даної статті господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Згідно ст. 1 Закону про банкрутство боржником є юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 209 ГК України суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.
В силу ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, на підставі аналізу вищенаведених норм законодавства, суб'єктами банкрутства є лише ті суб'єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 01.12.2009 року у справі № Б-21/35, від 27.01.2010 року у справі № Б-24/13 та від 21.12.2010 року у справі № 24/204-10).
Так, відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.02.2016 року, ДУ „Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова" є державною організацією (установою, закладом), видом діяльності якої є спеціалізована медична практика.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 1.2. Статуту боржника, Державна установа „Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України (надалі - Національний інститут) створений в результаті реорганізації Інституту клінічної та експериментальної хірургії у 1999 році, відповідно до Постанови академії медичних наук України від 24.10.1999 року № 5/1 «Про реорганізацію Інституту клінічної та експериментальної хірургії АМН України» і є правонаступником всіх його прав і обов'язків.
Національний інститут здійснює свою діяльність відповідно до діючого законодавства України та свого Статуту, який затверджується Президією НАМН України (п.1.4. Статуту).
Так, в силу п. 3.1. даного Статуту, Національний інститут є державною неприбутковою установою, заснованою на засадах державної власності та підпорядкованою Національній академії медичних наук України. Науково-дослідна, лікувальна та освітня діяльність для Національного інституту є основною.
Пунктами 4.1. та 4.2. зазначено, що Національний інститут створений з метою проведення фундаментальних та прикладних досліджень в галузі хірургії органів травної системи, серця, судин та трансплантації життєво важливих органів. Основними видами діяльності Національного інституту, в тому числі, але не обмежуючись, є:
- спеціалізована медична практика;
- інша діяльність у сфері охорони здоров'я;
- дослідження й експериментальні розробки в галузі хірургії та трансплантології;
- діяльність пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, дозволених до застосування в медичній практиці (зберігання, перевезення, придбання, знищення, відпуск наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів);
- придбання лікарських засобів і виробів медичного призначення.
В той же час, згідно п. 5.1. Статуту, Національний інститут є неприбутковою організацією, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в установленому законодавством порядку, а також власних або залучених коштів підприємств, установ та організацій, коштів вітчизняних та іноземних замовників робіт, грантів, інших джерел, не заборонених законом.
Статус боржника як неприбуткової організації підтверджується також листом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва № 7635/10/15-520 від 09.04.2010 року «Про внесення до Реєстру неприбуткових організацій (установ)» та рішенням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва державної податкової служби № 65 від 11.05.2012 року «Про повторне внесення організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій».
За викладених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки боржник не є суб'єктом підприємницької діяльності, а отже не є суб'єктом банкрутства, то до такого боржника не може бути застосовано положення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно із законом.
Натомість, вирішуючи питання про прийняття заяви ТОВ „Виробниче об'єднання СпецКиївБуд" про порушення провадження у справі про банкрутство ДУ „Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова" чи про її повернення та виносячи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вищенаведених обставин справи не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про повернення заяви кредитора з підстав відсутності доказів неможливості списання коштів з рахунків боржника, а також відомостей щодо виплати ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві заборгованості перед заявником, з огляду на що вказана ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України з прийняттям нового рішення про відмову у прийнятті заяви ініціюючого кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки останній не є суб'єктом банкрутства.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання СпецКиївБуд» на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.02.2016 року у справі № 910/3025/16 задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 29.02.2016 року у справі № 910/3025/16 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання СпецКиївБуд» про порушення справи про банкрутство Державної установи „Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова", відмовити.
4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
5. Справу № 910/3025/16 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 25.04.2016 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Л.Л. Гарник
А.А. Верховець