22.04.2016 Справа № 904/5286/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Міський ОСОБА_1" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 року у справі № 904/5286/15
за заявою Дочірнього підприємства "МЕГА ПАК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27; ЄДРПОУ 30532250)
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 року у справі № 904/5286/15 (суддя - Владимиренко І.В.) у задоволенні заяви (позову) уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський ОСОБА_1" № 480 від 10.03.2016р. про скасування аукціону відмовлено; клопотання ліквідатора № 23-03/16/03 від 23.03.2016р. про продовження строку ліквідаційної процедури ДП «Мега Пак» ТОВ «ТВК «Мега Пак» та повноважень ліквідатора ДП «Мега Пак» ТОВ «ТВК «Мега Пак» ОСОБА_2 на 6 місяців задоволено частково; продовжено строк ліквідаційної процедури ДП «Мега Пак» ТОВ «ТВК «Мега Пак» та повноважень ліквідатора ДП «Мега Пак» ТОВ «ТВК «Мега Пак» ОСОБА_2 до 01.07.2016р.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, ПАТ "Міський ОСОБА_1" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 року у справі № 904/5286/15 в частині відмови в задоволенні заяви (позову) уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський ОСОБА_1" № 480 від 10.03.2016р. про скасування аукціону.
Згідно частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р., що набрав чинності 01.11.2011р. (зі змінами та доповненнями).
Відповідно підпункту 7 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Скаржником не додано до скарги доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.
Разом з тим, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обгрунтоване тим, що відповідно до Постанови правління Національного Банку України від 19.03.2015р. № 187 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Міський ОСОБА_1" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015р. № 64 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Міський ОСОБА_1" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно якого було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Міський ОСОБА_1". Відповідно до змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, позбавлені пільг на оплату судового збору. Зазначені зміни ускладнили та, в окремих випадках, зробили неможливою роботу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо захисту прав і законних інтересів вкладників неплатоспроможних банків, держави, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
За приписами норм статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно із пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/2093/15 від 12.11.2015 року за змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними та допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що відстрочення (розстрочення, звільнення) сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Скаржник не надав жодних належних доказів в підтвердження тих обставин, що його майновий стан утруднює оплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, не доведено недостатності коштів банку для сплати судового збору, жодних первинних документів фінансової звітності не надав.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.
Згідно з статтею 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Як зазначено вище, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв'язку з цим, сама лише обставина, пов'язана з тяжким фінансовим становищем, не може вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки уповноважена особа Фонду гарантування вкладів призначається саме у зв'язку з виведенням неплатоспроможних банків з ринку.
Водночас, звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржник не навів обґрунтованих підстав та не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору; наведені ж скаржником обставини не мають характеру виключних, нічим не підтверджені.
За таких обставин, оскільки скаржником не доведено того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", для відстрочення сплати судового збору, отже відповідне клопотання уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський ОСОБА_1" не підлягає задоволенню.
У відповідності з п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню заявникові без розгляду.
Скаржником в апеляційній скарзі наведено клопотання про поновлення пропущеного строку на її подання. Враховуючи те, що клопотання про поновлення строку розглядається судом лише при відповідності апеляційної скарги вимогам Господарського процесуального кодексу України, вирішення даного питання може бути здійснено судом апеляційної інстанції після усунення зазначених вище недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити ПАТ "Міський ОСОБА_1" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 року у справі № 904/5286/15.
Апеляційну скаргу ПАТ "Міський ОСОБА_1" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 року у справі № 904/5286/15 повернути заявникові без розгляду.
Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга вих. № 739 від 08.04.2016р. та додані до неї документи на 24 арк., конверт.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко