25.04.2016 Справа № 904/219/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);
суддів: Верхогляд Т.А., Пархоменко Н.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Склад Компані" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2016 по справі № 904/219/16 (суддя Рудь І.А.)
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Делос", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Склад Компані", м. Дніпропетровськ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, -
30 березня 2016 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності від 19.12.2015 СТА 995073 індексний номер 50307048, видане Дніпропетровським міським управлінням юстиції Дніпропетровської області.
Зобов'язано відповідача повернути позивачу нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 147 Т, а саме: літ. 2А3-1 - прибудова, поз. 118, 119, 120, загальною площею 800,1 м2; літ. 2а5 - ґанок; літ. 2А2-1 - прибудова, поз. 117, загальною площею 888,0 м2; літ. 2а3 - ґанок;
Визнано за позивачем право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 147 Т, а саме: літ. 2А3-1 - прибудова, поз. 118, 119, 120, загальною площею 800,1 м2; літ. 2а5 - ґанок; літ. 2А2-1 - прибудова, поз. 117, загальною площею 888,0 м2; літ. 2а3 - ґанок.
Стягнуто з позивача в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 175781,46 грн. судового збору.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 190595,58 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з даним рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, вважає за необхідне повернути її без розгляду з огляду на наступне.
Згідно п. 3) ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі-Закону) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. п. 2) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону із позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Рівень мінімальної заробітної плати Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня визначено у розмірі 1378,00 гривень.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв як майнового так і немайнового характеру.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про витребування майна - вартістю майна що витребовується. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом п. п. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону.
Відповідно до п. п. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону із позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Як вбачається із суті позовних вимог (з урахуванням заяви про зміну предмета позову, а. с. 144-154 том 1), позивачем окрім вимоги немайнового характеру (визнання недійсним свідоцтва) заявлено також дві вимоги майнового характеру, а саме: про зобов'язання повернути нерухоме майно та про визнання права власності на майно, які є зв'язаними між собою підставою виникнення та поданими доказами.
Згідно п. 2.7. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про судовий збір" одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір.
У разі коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд з урахуванням припису абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону і частин 1- 4 ст. 49 ГПК попередньо визначає розмір судового збору, виходячи з ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або достягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору.
Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, й суми судового збору здійснюється господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, а за їх недостатності для цього - шляхом призначення відповідної судової експертизи (експертної оцінки майна).
Згідно п. 2.9. вказаної Постанови пленуму ВГСУ у разі об'єднання позовних вимог майнового характеру відповідно до статті 58 ГПК судовий збір обчислюється із загальної суми позову.
Як вбачається з мотивувальної частини рішення, сума недоплаченого позивачем судового збору визначена судом із розрахунку заставної вартості спірного об'єкту нерухомості, зазначеної у п. 1.2. договору іпотеки від 22.04.2015 (а. с. 90 том 2)
Згідно звіту незалежного суб'єкта оціночної діяльності - заставна вартість предмету іпотеки складає: 6261319,32 грн.
Таким чином ціною позову є вартість майна у сумі 6261319,32 грн.
На стадії вирішення питання про прийняття чи повернення апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції колегія суддів не наділена повноваженнями встановлювати правомірність визначення місцевим господарським судом вартості майна.
Отже судовий збір за подання позовної заяви підлягав оплаті у розмірі: 6261319,32 грн. (ціна позову) х 1,5 % ціни позову + 1378,00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати) за розгляд позовної заяви немайнового характеру = 95297,79 грн.
Згідно п. п. 4) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду визначено ставку у розмірі: 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, оскаржуючи судове рішення суду першої інстанції в повному обсязі, як за вимогою немайнового характеру так і за вимогами майнового характеру, скаржник за подання апеляції повинен сплатити судовий збір у розмірі: 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме: 95297,79 грн. х 110 % = 104827,57 грн.
Між тим, скаржник в якості оплати судового збору до апеляційної скарги додав квитанцію від 13.04.2016 № 0.0.535266556.1 про сплату судового збору у сумі 14780,71 грн., тобто у меншому розмірі ніж передбачено чинним законодавством.
Недоплата судового збору за подачу апеляційної скарги складає 90046,86 грн.
У своєму клопотанні по сплаті судового збору апелянт, з посиланням на ст. 8 Закону України "Про судовий збір" просив колегію суддів, у разі незгоди з оплатою скаржником судового збору, відстрочити йому сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду відстрочити сплату судового збору на певний строк з урахуванням майнового стану сторони.
Відповідно до п. 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Апелянт взагалі не навів у своїй скарзі доводів і не подав доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
У зв'язку з вищевикладеним, апеляційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Склад Компані" у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Склад Компані" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2016 по справі № 904/219/16 повернути.
Справу № 904/219/16 повернути до господарського суду Дніпропетровської області.
Додаток: - апеляційна скарга з доданими до неї документами на 15 аркушах у тому числі квитанція від 13.04.2016 № 0.0.535266556.1 про сплату судового збору у сумі 14780,71 грн. з клопотанням по сплаті судового збору
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
ОСОБА_1