73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
21 квітня 2016 р. Справа № 923/270/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Черковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі
позивача-1: Костогризівської сільської ради, с.Костогризове Херсонської області
позивача-2: Каховської районної ради, м.Каховка
до: Приватного підприємства "Агрофірма "Гаван", с.Богданівка Херсонської області
про стягнення заборгованості в сумі 180 765,12 грн. з орендної плати за договором оренди частини майнового комплексу
за участю прокуратури: ОСОБА_1, посвідчення № 030355 від 17.11.2014р.;
представників сторін:
від позивача-1: ОСОБА_2 довіреність від 24.03.2016 р.;
від позивача-2: не прибув;
від відповідача: не прибув.
Керівник Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Костогризівської сільської ради (позивач-1), в особі Каховської районної ради (позивач-2) звернувся з позовною заявою до Приватного підприємства "Агрофірма "Гаван" про стягнення заборгованості в сумі 180 765,12 грн., з яких:70% у розмірі 126 554,07 грн. стягнути на користь Костогризівської сільської ради, 30% суми в розмірі 54 211,05 грн. стягнути на користь Каховської районної ради.
Прокурор та позивачі підтримують позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача-2 в судове засідання не прибув, надіславши клопотання про розгляд справи без участі представника позивача-2.
05 квітня 2016 року від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву. Вимоги позовної заяви вважає безпідставними, а позовну заяву, яка подана прокурором, такою, що подана без відповідних підстав (повноважень) для здійснення представництва інтересів держави в суді від імені позивача-1 та позивача-2 та просить залишити позовну заяву без розгляду.
20 квітня 2016 року відповідач надіслав письмові пояснення, в яких наголошує, що одночасне стягнення з нього пені та штрафу суперечить положенням Конституції України.
Відповідач належним чином повідомлений про час та дату судового засідання - в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, - суд
01.04.2014 року між Костогризівською сільською радою (позивач-1, орендодавець) та Приватною фірмою «Агрофірма «Гаван» (відповідач, орендар) укладено договір оренди №03 частини майнового комплексу внутрішньогосподарської меліоративної мережі, що перебуває у спільній власності територіальних громад Каховського району (далі - договір).
Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину внутрішньогосподарської меліоративної системи Каховського району, а саме: Насосна станція № 12 Р-1-господарський трубопровід ГТ-1, польовий трубопровід ПТ-5, ПТ-6, ПТ-7, ПТ-8, ПТ-9, ПТ-10. Насосна станція № 11 Р-1 - польовий трубопровід ПТ-2, ПТ-4, ПТ-6, ПТ-8. Насосна станція № 6 Р-1-1 господарський трубопровід ГТ-1-1, частину господарського трубопроводу ГТ-1 (дольова частка - 82%0), польовий трубопровід ПТ-14, ПТ-13, ПТ-12. Насосна станція №4Р-1-1 господарський трубопровід ГТ-1, польовий трубопровід ПТ-1, ПТ-3, ПТ-5 (7) у відповідності до технічної документації, актів прийому передачі.
Матеріалами справи підтверджується, що за актом приймання-передачі від 10.01.2014 р. Костогризівська сільська рада фактично передала, а ПП "Агрофірма "Гаван" прийняла у користування Насосну станцію № 12 Р-1-господарський трубопровід ГТ-1, польовий трубопровід ПТ-5, ПТ-6, ПТ-7, ПТ-8, ПТ-9, ПТ-10. Насосну станцію № 11 Р-1 - польовий трубопровід ПТ-2, ПТ-4, ПТ-6, ПТ-8. Насосну станцію № 6 Р-1-1 господарський трубопровід ГТ-1-1, частину господарського трубопроводу ГТ-1 (дольова частка - 82%0), польовий трубопровід ПТ-14, ПТ-13, ПТ-12. Насосна станція №4Р-1-1 господарський трубопровід ГТ-1, польовий трубопровід ПТ-1, ПТ-3, ПТ-5 (7).
Відповідно до п. 2.1. Договору, відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.
Пунктом 3.2. договору розмір орендної плати не залежить від результатів господарської діяльності орендаря.
Згідно п.3.3. договору загальна площа зрошуваних земель, що знаходиться в користуванні 16893,55 га визначається відповідно до акту обстеження за підписом орендодавця та орендаря, чи іншого документа.
Пунктом 3.4. Договору, сторони узгодили що орендна плата нараховується з розрахунку 5% вартості майна що обслуговує 1 га запроектованої зрошувальної площі помножено на загальну кількість фактично зрошувальних земель, та становить 91002,67 грн. за рік.
Відповідно до п. 3.5. Договору, орендна плата сплачується щомісячно до 20 числа слідуючого за звітним місяцем в розмірі 1/12 частини від загальної орендної плати за рік, з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції щодо суми орендної плати у звітному місяці та індексації балансової вартості майна, переданого в оренду (в разі її проведення).
Пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата перераховується до районного бюджету (власнику) та орендодавцю у співвідношенні 30% до 70% від загальної суми орендної плати.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що орендар зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 10.1 Договору, сторони визначили, що договір укладено строком на 2 роки 11 місяців та незалежно від державної реєстрації діє на період з 01.04.2014 р. по 15.03.2017 р. включно.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується, що в порушення вищевказаних зобов'язань відповідач має заборгованість з орендної плати станом на 20.01.2016 р. за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. в сумі 146669,33 грн., з яких до сільського бюджету 102687,01 грн. та 43982,32 грн. - до районного.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з виплати орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України за кожний день прострочення (включаючи день сплати).
Згідно п.3.8. договору якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше 3 місяців, - орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Відповідно до приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За змістом статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”№543/96-ВР від 22.11.96. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.
Суд перевірив розрахунки пені та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені за період з 21.02.2015 р. по 20.08.2015 р. підлягають задоволенню: в сумі 13610,91 грн. на користь сільського бюджету та 5833,25 грн. на корить районного бюджету.
Суд перевірив розрахунки штрафу та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення штрафу за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. підлягають задоволенню: в сумі 10253,15 грн. на користь сільського бюджету та 4395,48 грн. на корить районного бюджету.
Суд не погоджується з думкою відповідача щодо того, що прокурор не мав підстав та повноважень на звернення до суду з позовною заявою з огляду на наступне.
Відповідно до ст..121 Конституції України на прокуратуру України покладено здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Статтею 2 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави у конкретних спірних відносинах, які підлягають розгляду та вирішенню в судовому порядку.
З огляду на викладене, вбачається, що органи прокуратури здійснюють представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Суд звертає увагу відповідача, що в позовній заяві прокурором достатньо обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва в господарському суді.
Суд також не погоджується з думкою відповідача щодо того, що одночасне стягнення пені та штрафу є притягненням двічі до відповідальності за одне й те саме порушення встановленого договором грошового зобов'язання з огляду на наступне.
Згідно приписів Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 р. №01-06/908/2012 «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» - можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (Постанова від 27.04.2012 №06/5026/1052/2011).
З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.
Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України відноситься на відповідача.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено про дату складання повного рішення.
На підставі викладених норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Гаван» (74834, Херсонська область, Каховський район, с.Богданівка, вул.Спеціалістів, 25, код ЄДРПОУ 31913943) заборгованість за договором оренди комунального майна №03 від 01.04.2014 р. у розмірі 180765,12 грн. з яких: 70% у розмірі 126554,07 грн. стягнути на користь Костогризівської міської ради (74844, Херсонська область, Каховський район, с.Костогризове, вул.Гагаріна, 21-а, р/р 33210850700207, МФО 852010, код платежу 22080402, ГУДКСУ у Херсонській області, м.Херсон, код ЄДРПОУ 38008980); 30% суми заборгованості в розмірі 54211,05 грн. стягнути на користь Каховської районної ради Херсонської області (74800, вул.К.Маркса, 103, м.Каховка, Херсонська область, р/р 33211871700199 в ГУДКСУ у Херсонській області, м.Херсон, МФО 852010, код ЄДРПОУ 38008980).
3.Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Гаван» (74834, Херсонська область, Каховський район, с.Богданівка, вул.Спеціалістів, 25, код ЄДРПОУ 31913943) судові витрати у розмірі 2711,48 грн. на користь прокуратури Херсонської області (73000, м.Херсон, вул.Петренка, 33, код ЄДРПОУ 04851120).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25.04.2016р.
Суддя В.В.Литвинова