ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
22.04.2016Справа № 910/7444/16
Суддя Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Приватного акціонерного товариства "МТС Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ловлен"
про стягнення 5 270,83 грн.
Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ловлен» про стягнення 5270,83 грн., а саме 208,93 грн. основного боргу за надані послуги зв'язку, 16,86 грн. збору до Пенсійного фонду України, 5045,04 грн. санкцій.
Згідно ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону.
Згідно ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Госпродарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Отже від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону, або представник, повноваження якого підтверджені належним чином.
За приписом п.5.23 ДСТУ 4163-2003 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів та прізвища.
Судом встановлено, що в поданій позивачем позовній заяві № FD-16-6763 від 13.04.16р. зазначені посада, прізвище та ініціали предтавника позивача - старший юрисконсульт Маслова Т.В., проте позов не містить підпису вказаної особи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Окрім того, як вбачається із змісту поданої позовної заяви № FD-16-6763 від 13.04.16р. позовні вимоги ґрунтуються на укладених між сторонами семи договорах про надання послуг мобільного зв'язку, а саме:
- № 5412421 від 06.05.11 р., № 5426459 від 19.05.11 ., № 5525426 від 23.08.11 р., № 5525439 від 23.08.11 р., № 5525739 від 23.08.11 р., № 5525742 від 23.08.11 р., № 5727012 від 27.11.10 р..
Суд зазначає, що передумови об'єднання позовних вимог визначені ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Згідно аналізу позовних матеріалів судом встановлено, що кожен із вищевказаних договорів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є самостійним правочином; на підтвердження позовних вимог до позовної заяви позивачем додано різні докази невиконання зобов'язань, тобто розмір заявленої до стягнення заборгованості фактично є сумою визначеного позивачем боргу по кожному окремому з семи вказаних у позовній заяві договорів про надання послуг мобільного зв'язку, невиконання зобов'язань відповідачем по яких стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Отже, кожен з договорів підлягає окремому дослідженню щодо з'ясування прав, обов'язків і взаємовідносин сторін, встановлення обставин щодо виконання кожного договору та з'ясування обґрунтованості заявлених позовних вимог по кожному з договорів окремо.
Таким чином, предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання зобов'язань згідно кожного договору.
Суд зазначає, що сам факт укладення оспорюваних договорів в одному складі учасників жодним чином не унеможливлює вирішення питання щодо стягнення заборгованості по кожному договору окремо при заявлених підставах, навпаки, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню сім окремих спорів.
Схожість договорів, відносин (їх однорідність), так само як і подібність документів, які мають бути доказами на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, не дає підстав суду вважати за можливе об'єднати в одній позовній заяві вимоги про стягнення заборгованості за різними договорами про надання послуг.
При цьому, вирішення питання про стягнення заборгованості за кожним договором окремо жодним чином не залежить від вирішення питання про стягнення боргу згідно іншого вказаного договору.
Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Окрім того, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з окремими позовами про стягнення заборгованості за кожним із вищезазначених договорів.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що об'єднання таких вимог у позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, призведе до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.
Крім того суд не приймає в якості підстави для об'єднання позовних вимог та пов'язаності договорів між собою поданими доказами, зокрема, претензію позивача № С 1.12277953/04 від 25.04.13 р., як таку, що суперечить принципу об'єктивної (судової) істини, який полягає в обов'язку суду з'ясувати усі дійсні обставини справ, пов'язані із спірними правовідносинами, і на їх основі вирішити питання про права та обов'язки сторін спору. Зокрема, за приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Вищевикладена правова позиція наведена в п.3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", де зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті63 ГПК). Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, або позовна заява не підписана позивачем. Також господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.п. 1, 5 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.п.1, 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Суддя Селівон А.М.