ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.04.2016Справа №910/2973/16
За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування»
доТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КиївРе»
провідшкодування шкоди в сумі 49 114,08 грн.
СуддяБорисенко І.І.
Представники:
від позивача - Ємельянова М.В., представник за довіреністю;
від відповідача - не з'явився.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 49 114,08 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 38.
Відповідно до статті 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача по справі.
На призначені судові засідання 24.03.2016, 19.04.2016 представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, про дату та час проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні в матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалами суду про призначення судового засідання була вручена відповідачу 09.03.2016, 11.04.2016.
Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.
Враховуючи встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору та зважаючи на те, що суд не знайшов підстав для відкладення розгляду справи, відповідно до статті 75 ГПК України суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
06.07.2015 по Миколаївській дорозі, 279 в м. Одеса була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля "Форд", д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля «Хонда», д.р.н. НОМЕР_2.
Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Форд", д.р.н. НОМЕР_1, не витримавши безпечний інтервал, безпечну дистанцію, не врахував дорожні обставини, допустив наїзд попереду зупинившийся автомобіль «Хонда», д.р.н. НОМЕР_2, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України. Дані обставини підтверджуються розгорнутою довідкою №67738143 про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Комінтернівського районного суду Одеської області (справа №504/2974/15-п), копії яких містяться у матеріалах справи.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Хонда», д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 23.06.2015 №CLAU №5440.
На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування 23.06.2015 №CLAU №5440, страхового акту №КР-010228 від 02.09.2015, позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 49 114,08 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №904 від 23.09.2015.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля "Форд", д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Комінтернівського районного суду Одеської області (справа №504/2974/15-п).
На час скоєння вищевказаної ДТП (06.07.2015) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 під час експлуатації автомобіля "Форд", д.р.н. НОМЕР_1, на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АІ/3388623 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 0,00 грн., строк дії полісу з 09.10.2014 до 08.10.2015.
Отже, відповідач є особою на яку полісом №АІ/3388623 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "Форд", д.р.н. НОМЕР_1, на час спірної ДТП.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про страхування» розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до умов договору добровільного страхування розмір завданих збитків визначається Страховиком на підставі рахунків СТО офіційного дилера, визначеного Страховиком.
З матеріалів справи вбачається, що вартість матеріального збитку відповідно до виставлених рахунків-фактура №МСцЗУ-000727 від 24.07.2015 складає 51 278,08 грн., №МсцСА-005537 від 24.07.2015 складає 351,00 грн.
В матеріалах справи наявний акт виконаних робіт №МсцСА-005537 на суму 351,00 грн. та квитанція №4 від 24.07.2015 про сплату 351,00 грн.
Судом враховано, що Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, є акт виконаних робіт. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжне доручення (інший документ, який підтверджує факт перерахування коштів на відновлювальний ремонт).
Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Також, на підтвердження розміру витрат необхідних для відновлювального ремонту автомобіля «Хонда», д.р.н. НОМЕР_2 позивачем надано суду Звіт про визначення вартості матеріального збитку №658-07-15 складений 24.07.2015, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля «Хонда», д.р.н. НОМЕР_2 у результаті його пошкодження при ДТП складає 51 231,87 грн., при коефіцієнті фізичного зносу 0,00 грн.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Судом взято до уваги, що відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Хонда», д.р.н. НОМЕР_2, рік випуску автомобіля - 2013, а отже на момент ДТП (06.07.2015) строк експлуатації вказаного автомобіля не перевищував 7 років, а отже підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону N 1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
Таким чином після виплати страхового відшкодування на користь потерпілої особи у позивача виникло право вимоги до відповідача в розмірі 49 114,08 грн.
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АІ/3388623 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191 ЦК України, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50 000 грн.), у межах суми, що перейшла до позивача (49 114,08 грн.), з урахуванням того, що франшиза за полісом №АІ/3388623 дорівнює 0,00 тобто відповідач повинен відшкодувати позивачу 49 114,08 грн.
Отже, позов підлягає задоволенню судом повністю в заявленій позивачем сумі 49 114,08 грн.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КиївРе» (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 38, ідентифікаційний код 33442139) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 56, ідентифікаційний код 35429675) 49 114 (сорок дев'ять тисяч сто чотирнадцять) грн. 08 коп. страхового відшкодування, а також 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 21.04.2016
Суддя І.І. Борисенко