номер провадження справи 7/43/16
18.04.2016 Справа № 908/829/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРУД”, м. Вільнянськ, Запорізька область
до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Запоріжжя
Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - адвокат, свідоцтво № 908 від 04.2011р., договір про надання правової допомоги від 08.06.2015р.
від відповідача: не з'явився.
До господарського суду Запорізької області звернувся позивач з позовною заявою про стягнення суми 345055грн. 05 коп. заборгованості за договором № 03-04/13 від 15.04.2013р., яка складається з 182000грн. 00коп. основного боргу, 14106грн. 25коп. 3% річних, 148948грн.80коп. інфляційних витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті отриманого товару позивач змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права та стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Ухвалою суду від 30.03.2016р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 18.04.2016р.
Ухвала суду про порушення провадження по справі була направлена в установленому законом порядку і в належний строк та на адреси сторін, зазначені в позовній заяві.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Сторони належним чином, заздалегідь до судового засідання були сповіщені судом про дату, час та місце судового засідання.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 1.8 постанови пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
11 квітня 2016р. до суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач просить суд залишити позов без задоволення, з підстав викладених в запереченнях.
Представник позивача заперечив проти наданих заперечень відповідача, зазначив що товар відповідачем був прийнятий заперечень щодо кількості, якості отриманого від позивача товару від відповідача не надходило, вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими , що суперечать умовам договору та матеріалам справи.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, про поважність причин неявки свого представника відповідач належним чином не повідомив. Відповідач по справі є юридичною особою і керівник підприємства зобов'язаний забезпечити явку компетентного, повноваженого представника для участі у судовому процесі.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.
Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
Розгляд справи закінчено 18.04.2016р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
03.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Труд” (далі - позивач або постачальник) та Дочірнім підприємством “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (далі - відповідач або замовник) було укладено договір поставки № 03-04/13 (далі - договір) (засвідчені копії договору та специфікації додаються).
Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується, в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснювати на замовлення замовника поставку товару у 2013 році - асфальтобетон (асортимент) в кількості 2000тн, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити такий товар та послуги по його доставці.
Крім того, пунктом 1.2. договору визначено, що загальна вартість товару, яка передбачається для постачання, орієнтовно становить 1 860 000,00 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ, та в будь-якому випадку складається з сум поставки кожної партії та підтверджується видатковими накладними тощо.
Відповідно до п. 2.3. договору, товар, вказаний в п. 1.1. договору, поставляється замовнику партіями згідно заявок замовника.
На виконання зазначеного п. 2.3. договору, відповідач листом від 15.04.2013р. № 8/45 0/1 надав позивачу замовлення на поставку асфальтобетону в кількості: 200 тонн (засвідчена копія долучена до матеріалів справи).
Відповідно до умов, зазначених у п. 1.1. та п. 1.2. договору, позивач 15.04.2013р. поставив відповідачу асфальтобетон дрібнозерновий Б-2 у кількості 200 тонн на загальну вартість 182 000,00 грн.
Підтвердженням постачання товару за вказаною ціною та у вказаній кількості є видаткова накладна № 9 від 15.04.2013р. (засвідчена копія долучена до матеріалів справи), згідно якої представник відповідача ОСОБА_3 на підставі довіреності № 470 від 15.04.2013р. (засвідчена копія долучена до матеріалів справи), прийняв вказаний товар.
Згідно п. 5.1. договору, оплата товару замовником здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу до 90 банківських днів від дня отримання партії товару.
Проте, в порушення зазначеного п. 5.1. договору, відповідач на момент розгляду спору по суті не здійснив оплату товару.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На момент розгляду спору по суті, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 182000 грн. 00 коп., пред'явлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до 5.1. договору, оплата товару відповідачем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок позивача з відстрочкою платежу до 90 банківських днів від дня отримання партії товару.
Згідно зазначених вище документів, поставка товару відбулася 15.04.2013р. Від цієї дати (з наступного дня) дев'яносто банківських днів спливають 28.08.2013р. (включно).
Тобто, заборгованість у відповідача перед позивачем виникла з наступного робочого дня, а саме 29.08.2013р. і її сума, на день розгляду спору по суті складає 182000грн. 00 коп., заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору щодо оплати отриманого природного газу, позивачем, окрім суми боргу, нараховані сума індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, згідно зі ст. 625 ЦК України, розмір яких складає 148948грн. 80коп. (інфляційні втрати) та 14106 грн. 25коп. (3% річних) (розрахунок долучено до матеріалів справи).
Перевіривши надані суду розрахунки, судом встановлено, що сума індексу інфляції, яка підлягає стягнення складає 148926грн. 52 коп. В решті пред'явленої до стягнення суми індексу інфляції слід відмовити, як пред'явленій необґрунтовано.
Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню складає 14106грн. 25 коп., тобто та , що пред'явлена позивачем, оскільки, при перевірці судом наданого розрахунку перевірена судом сума 3% річних є більшою ніж пред'явлена до стягнення позивачем.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.
Заперечення відповідача на позовну заяву, спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРУД” до Державного підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, (адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Труд” (адреса: 70000, Україна, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Леніна, 9, код ЄДРПОУ 25221481) 182 000 (сто вісімдесят двітисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 14 106 (чотирнадцять тисяч сто шість) грн. 25 коп. 3% річних, 148926 (сто сорок вісім тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 52 коп. суми індексу інфляції, 5145 (п'ять тисяч сто сорок п'ять сорок дев'ять) грн. 49 коп. судового збору.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.
Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет